22.06.2020

Розмір «оздоровчих» в ОМС: роз’яснює Мінекономіки

Ідете у щорічну відпустку? Не забудьте про допомогу на оздоровлення.

Для багатьох працівників бюджетної сфери виплата «оздоровчих» є обов’язковою законодавчою гарантією. До них належать, зокрема, посадові особи місцевого самоврядування (далі — МС).

Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III (далі — Закон про службу в ОМС) посадовим особам МС надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачена триваліша відпустка, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Простіше кажучи, посадовим особам МС гарантовано виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Паралельно існує ще одна норма, що стосується виплати «оздоровчих» в ОМС, — п.п. 3 п. 2 постанови КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 (далі — постанова № 268).

Тут передбачено, що керівники ОМС у межах затвердженого фонду оплати праці мають право виплачувати працівникам допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. При цьому вже фігурує інший розмір «оздоровчих» — не більше середньомісячної зарплати працівника.

Як уживаються ці дві норми? Яка з них головніша?

Мінсоцполітики багато разів у своїх листах (від 16 жовтня 2009 року № 620/13/84-09, від 19 липня 2010 року № 671/13-84-10, від 11 вересня 2013 року № 10212/0/14-13/13) зауважувало, що це одна й та ж сама допомога, тобто на виплату «оздоровчих» двічі (і у розмірі посадового окладу, і у розмірі середньомісячної зарплати) не варто розраховувати.

Тандем правових норм із Закону про службу в ОМС та постанови № 268 потрібно тлумачити так: виплачувати допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу слід обов’язково, а от за наявності коштів — можна й у розмірі середньомісячної зарплати. Відповідне рішення приймає керівник ОМС.

При цьому конкретний порядок надання допомоги має бути встановлений у Положенні про надання працівникам матеріальної допомоги, яке є додатком до колективного договору.

Тепер знаємо ще й позицію Мінекономіки. Оскільки віднедавна до цього міністерства перейшла частина повноважень у працеоплатній сфері, то думка Мінекономіки у цьому питанні є досить важливою.

Радує те, що фахівці цього міністерства не зійшли зі второваної доріжки та практично продублювали позицію Мінсоцполітики.

У своєму листі від 06.04.2020 р. № 3511-06/22904-09 фахівці Мінекономики зауважили, що це одна й та сама допомога, виплата якої у розмірі посадового окладу є обов’язковою (гарантованою Законом про службу в ОМС).

Разом з тим за наявності коштів її можна виплатити у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Таким чином, розмір «оздоровчих» для посадових осіб МС обмежений мінімальною і максимальною межами: мінімум у розмірі посадового окладу, максимум — у розмірі середньомісячної зарплати (за наявності коштів).

Зазвичай на цьому роз’яснення міністерств закінчуються. Але у бухгалтера залишається ще багато запитань, пов’язаних із виплатою допомоги на оздоровлення. Тож нагадаємо деякі важливі моменти.

Згідно з п.п. 3 п. 2 постанови № 268 допомога на оздоровлення виплачується працівникам ОМС, а це означає, що, крім посадових осіб, отримати її можуть ще й службовці. Але для них «оздоровчі» не є обов’язковою виплатою. Якщо керівник прийняв рішення про її виплату, розмір допомоги не повинен перевищувати середньомісячну зарплату. Якщо ж коштів, передбачених у кошторисі на виплату такої допомоги, недостатньо, то її можна надати в меншому розмірі виходячи з фінансових можливостей.

Для повноти картини згадаємо й робітників, які обслуговують ОМС. Для них п.п. «з» п. 2 наказу Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77 передбачена виплата матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної зарплати. При цьому не конкретизовано, яку саме допомогу можна виплачувати, тобто це може бути будь-яка матеріальна допомога, у тому числі й на оздоровлення до щорічної відпустки.

І якщо «обслуговуючий» робітник отримає «оздоровчу» матдопомогу при виході у відпустку, то на інші види допомоги протягом поточного року він уже розраховувати не може (див. лист Мінсоцполітики від 15.03.2016 р. № 272/13/84-16).

Як і для службовців ОМС, для «обслуговуючих» робітників виплата допомоги на оздоровлення є не обов’язковою, тому її надають при наявності коштів за рішенням керівника.

Також пам’ятайте, що при формуванні фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається лише одна допомога для оздоровлення. А тому слід бути уважним, коли щорічна відпустка на прохання працівника розділена на частини. У такому разі «оздоровча» допомога виплачується працівникові один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної відпустки. На це звернуло увагу Мінпраці в листі від 13.05.2008 р. № 287/13/84-08.

Якщо допомога на оздоровлення виплачується у розмірі окладу, то враховується оклад на момент надання відпустки. Тут потрібно не забути про підвищення посадових окладів для працівників ОМС з 12.06.2020 р. (див. «Про внесення змін у додатки до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» цього номера). Якщо ж «оздоровчі» надають у розмірі середньомісячної зарплати, то їх розмір визначають згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

У загальному випадку розрахунок здійснюють виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата, тобто виходу у відпустку (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

І тут знову ж таки потрібно враховувати законодавче підвищення посадових окладів та провести необхідні коригування згідно з п. 10 Порядку № 100.

Проте слід пам’ятати, що умовою для коригування допомоги на оздоровлення у розмірі «середньої» є підвищення окладів у розрахунковому періоді.

Адже така виплата не є збереженням середнього заробітку. Тому, наприклад, якщо працівник йде у відпустку у червні 2020 року з виплатою «оздоровчих» у розмірі середньомісячної зарплати, то коригування проводити не потрібно. Детальніше про це читайте у «Червневе підвищення окладів в ОМС: як коригувати «середню»?» цього номера.