22.06.2020
Проходження медичного обстеження за направленням військкомату підпадає під дію ст. 119 КЗпП (виконання державних і громадських обов’язків). Як правило, його проводять у будні дні. Отже, керуючись зазначеною нормою КЗпП, роботодавець зобов’язаний у цей період зберегти за працівником місце роботи (посаду) і середній заробіток. Аналогічні вимоги знаходимо в ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
УВАГА!
У загальному випадку повістка з військкомату буде для роботодавця підставою видати наказ про звільнення працівника від роботи на час проходження обстеження.
Повістка за підписом військового комісара зобов’язує військовозобов’язаного працівника пройти медичне обстеження. Разом з повісткою на медкомісію у військкоматі зазвичай видається «картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного», до якої заносяться результати аналізів і висновки лікарів. Саме повістка за підписом військового комісара, яка зобов’язує військовозобов’язаного пройти медичне обстеження з чітко вказаним терміном та довідка районного (міського) військового комісаріату про проходження медичного огляду, і є підставою для оплати працівникові середнього заробітку за ці дні.
За бажанням працівника, який проходив обстеження в лікувально-профілактичних установах за направленням військкоматів, також може бути видана довідка. Відповідно до п. 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, вона має бути засвідчена підписом завідувача відділення і печаткою такої лікувально-профілактичної установи. Ця довідка також підтвердить факт проходження медогляду. У запитанні, що розглядається, зазначено, що працівник, який був направлений військкоматом на медкомісію, не працював. Проте причина такої нероботи не озвучена. Тому розглянемо два можливих варіанти. Перший — в установі оформлений простій, другий — працівник перебував у відпустці без збереження зарплати, яка надається на підставі ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Тому якщо працівник повідомляє про направлення на медкомісію, то одночасно з повісткою він повинен надати заяву з проханням перервати надану відпустку на час проходження медогляду.
Якщо ж працівник постфактум повідомив роботодавця про проходження медкомісії, то видавати заднім числом накази не треба.
Тут буде достатньо пояснювальної записки працівника і доданих до неї корінця повістки та довідки з лікувальної установи. Вони будуть підставою для внесення відповідних відміток до табеля обліку робочого часу (буквений код «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством), а також для оплати виходячи із середнього заробітку.
ВАЖЛИВО!
Час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду.
Отже, якщо до розрахункового періоду увійшов час простою не з вини працівника і він оплачений виходячи з частини окладу (наприклад, з 2/3), то час простою і заробіток за ці дні не враховуємо при визначенні середньої зарплати (див. листи Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07 і від 24 квітня 2009 року № 247/13/8409).
На цій же підставі з двомісячного періоду виключаємо час відпустки без збереження зарплати, у тому числі й карантинної відпустки за свій рахунок. Нагадаємо, що з 17 березня 2020 року до ст. 26 Закону про відпустки були внесені зміни, якими передбачено, що неоплачувана відпустка може бути надана на період карантину, встановленого Кабміном. І час такої відпустки не включається до максимального 15-денного строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.
Крім того, при обчисленні «середньої» не враховують час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (період перебування у відпустці, на лікарняному, час виконання державних і громадських обов’язків, а також час перебування у відрядженні, якщо оплата здійснювалася виходячи із «середньої»).
Такий висновок випливає з абз. 2 п. 4 Порядку № 100 (див. також лист Мінсоцполітики від 26 січня 2009 року № 70/13/84-09).
Розглянемо порядок розрахунку «середньої» на прикладах.
Приклад 1. Працівник проходив медобстеження у червні 2020 року. Розрахунковий період: квітень — травень 2020 року. З 01.04.2020 р. по 24.05.2020 р. працівник перебував у простої (оплата у розмірі 2/3 окладу), а тому відпрацював у розрахунковому періоді лише 5 днів. Зарплата за 5 робочих днів травня склала 1409,57 грн.
Дні простою не з вини працівника необхідно виключити з розрахункового періоду. Оплату за ці дні не враховуємо при розрахунку середнього заробітку.
Середньоденна зарплата дорівнює:
1409,57 грн : 5 роб. дн. = 281,91 грн.
Виходячи з розрахованої середньої зарплати оплачуємо дні проходження працівником військово-лікарської комісії.
Приклад 2. Працівник проходив медобстеження у червні 2020 року. Розрахунковий період: квітень — травень 2020 року. У квітні працівник відпрацював 3 дні. А з 06.04.2020 р. по 31.05.2020 р. він перебував у відпустці без збереження зарплати на час карантину. Його зарплата за відпрацьовані дні у квітні склала 790,33 грн.
Дні неоплачуваної відпустки виключаємо з розрахункового періоду.
Середня зарплата складе:
790,33 грн : 3 роб. дн. = 263,44 грн.
Далі розглянемо ситуацію, коли всі два місяці, що передують місяцю, в якому працівник проходив медобстеження, він не працював. У такому разі використовуємо правило, встановлене в абз. 4 п. 2 Порядку № 100. А саме: якщо працівник протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю початку медобстеження, не працював, то розрахунковим періодом будуть попередні 2 місяці роботи.
Приклад 3. Працівник проходив медобстеження у червні 2020 року. Протягом двох місяців, що передують місяцю початку медобстеження (квітень — травень 2020 року), працівник не відпрацював жодного дня у зв’язку з відпусткою без збереження зарплати, яку він оформив на час карантину.
Отже, розрахунковий період: лютий — березень 2020 року. У цьому періоді він відпрацював 41 день (20 днів у лютому та 21 — у березні). Зарплата, нарахована в розрахунковому періоді, дорівнює 9815,40 грн.
Середньоденна зарплата складає:
9815,40 грн : 41 роб. дн. = 239,40 грн.
А якщо працівник протягом останніх 4 місяців не працював із поважних причин?
Тоді розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи із установленого працівникові окладу (тарифної ставки).
При цьому розрахунковий період (останні 2 календарних місяці роботи) використовується для визначення середньомісячного числа робочих днів.
Приклад 4. Працівник проходив медобстеження у червні 2020 року. У березні — лютому 2020 року він хворів, у квітні перебував у відпустці без збереження зарплати, а у травні — у щорічній відпустці. Оклад працівника в червні 2020 року складає 4772 грн.
Працівник протягом останніх 4 місяців, що передують місяцю проходження медобстеження, не відпрацював жодного дня.
Розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи з його окладу і кількості робочих днів в останніх 2 місяцях, що передують місяцю проходження медобстеження, за графіком роботи установи.
Середньоденна зарплата дорівнює:
(4772 грн х 2 міс.) : (21 роб. дн. квітень + 19 роб. дн.травень) = 238,60 грн.