11.05.2020

Оплата простою: середня зарплата чи 2/3 окладу?

У зв’язку з карантином з 18.03.2020 р. в установі введено простій з оплатою у розмірі середнього заробітку згідно з колдоговором. З 02.04.2020 р. запрацювали зміни до ст. 113 КЗпП, згідно з якими простій під час карантину потрібно оплачувати не нижче ніж 2/3 посадового окладу. Чи треба змінювати порядок оплати простою з «середньої» на «2/3» та робити перерахунок виплат за час простою? (м. Харків)

Кабмін постановою «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 установив всеукраїнський карантин з 12.03.2020 р. У зв’язку з цим установи усіх рівнів розробили стратегію діяльності у період епідемії. Один із способів не працювати — ввести простій.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-ІХ підкоригував ч. 1 ст. 113 КЗпП. З 2 квітня 2020 року оновлена редакція цієї статті встановлює, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Тому на період карантину, оголошеного постановою № 211, це правило також поширюється.

Зауважимо, що оплату простою у розмірі середнього заробітку із самого початку підтримали фахівці МОН та ЦК Профспілки працівників освіти. У листах від 13.03.2020 р. № 1/9-161 та від 17.03.2020 р. № 1/9-162, № 02-5/202 вони зазначали, що на час призупинення освітнього процесу у закладах освіти за працівниками зберігається середній заробіток. Це стосується не лише педагогічних, а усіх працівників (кухарів, бібліотекарів тощо).

Оплата простою у розмірі більшому за 2/3 окладу і після законодавчих змін не суперечить законодавству. Формулювання «не нижче 2/3 тарифної ставки» залишає місце для маневрів. Не менше — значить можна і більше. Такі умови зазвичай прописують у галузевих нормативних документах, на підставі яких розробляється колективний договір. Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої зарплати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Відповідно з 02.04.2020 р. тим, хто оплачував простій за середнім заробітком на підставі колдоговору та галузевої нормативки, не потрібно «все перегравати» та перераховувати оплату простою за минулі періоди (до 02.04.2020 р.) виходячи з 2/3 окладу (тарифної ставки). Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Тому не потрібно переробляти накази на введення простою, коригувати проведені працівникам виплати.

Підсумуємо: установам, які призупинили свою діяльність через карантин, при виплаті зарплати працівникам слід керуватися Законом № 540, а також враховувати положення колективних договорів, якщо такі укладалися між сторонами.