11.05.2020
Складаючи у березні накази про введення простою, більшість керівників установ, закладів зазначали, що такий захід закінчиться 3 квітня 2020 року. Адже на той час постановою № 211 планувалося, що всеукраїнський карантин продовжиться саме до цієї дати. Але не так сталося, як гадалося. Уряд продовжив карантин, спочатку до 24 квітня 2020 року, а згодом — до 11 травня 2020 року (див. постанови КМУ від 25.03.2020 р. № 239 та від 22.04.2020 р. № 291). Далі планується поступове послаблення обмежень, однак загальнодержавний карантин ще триває.
Для продовження простою прийшлося видавати накази із новими кінцевими строками карантину.
За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Однак оплачувати такий період можна і у більшому розмірі. Такі умови зазвичай прописують у галузевих нормативних документах, на підставі яких розробляється колективний договір. Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п.п. 8.3.3 Галузевої угоди передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).
Як розрахувати виплати за різні частини простою? Використовувати одну «середню» чи розраховувати заново для кожного із них?
Середній заробіток у випадку простою розраховують виходячи з виплат, нарахованих працівникові за 2 календарні місяці, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
Працівникам, які пропрацювали в установі менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих 2 місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня зарплата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
Якщо простій продовжено у зв’язку із законодавчим продовженням карантину, середній заробіток перераховувати не потрібно. Тобто розраховуємо його один раз — на початку простою і використовуємо весь час цього періоду. Отже беремо один розрахунковий період — січень — лютий 2020 — і виплати, що припадають на цей період.
А все тому, що простій продовжено за тією ж підставою, що і було введено — оголошення карантину з 12.03.2020 р. Тобто «подія, з якою пов’язана відповідна виплата» (вона є «точкою відліку» для розрахунку середнього заробітку згідно з абз. 3 п. 2 Порядку № 100) не змінилась. До того ж ані карантин, ані простій не переривалися ні на один день. Тому немає підстав визначати новий розрахунковий період.
Розглянемо на прикладі.
Приклад. Кухарю встановлено 6 тарифний розряд (оклад — 3048 грн). Також йому нараховують доплати за шкідливість (згідно з п. 1.152 розділу І Переліку робіт з несприятливими умовами праці) у розмірі 12 % та за використання в роботі деззасобів (п.п. «ґ» п.п. 3 п. 4 наказу № 557) — 10 %. Січень та лютий було відпрацьовано повністю. Згідно з наказом керівника у закладі введено простій з 13.03.2020 р. по 03.04.2020 р. з оплатою у розмірі середнього заробітку. Згодом простій продовжено двічі: з 04.04.2020 р. по 24.04.2020 р. та з 25.04.2020 р. по 11.05.2020 р. Як розрахувати оплату простою за періоди з 04.04.2020 р. по 11.05.2020 р.?
Для визначення середньої зарплати розрахунковим періодом є січень — лютий 2020 року.
Зарплата за цей період склала:
3048 грн + 1675 грн + 365,76 грн + 304,80 грн = 5393,56 грн,
де 1675 грн — доплата до мінімальної зарплати,
365,76 грн — сума доплати за шкідливість (3048 х 12 %),
304,80 грн — сума доплати за деззасоби (3048 х 10 %).
Слід пам’ятати, що доплати за шкідливість і деззасоби не враховуються при обчисленні зарплати для визначення її мінімального розміру, а отже нараховуються «зверху» мінзарплати. Це випливає з ч. 2. ст. 31 Закону про оплату праці.
Отже, зарплата за січень і лютий склала:
5393,56 грн х 2 = 10787,12 грн.
Середньоденна зарплата:
10787,12 грн : 41 р. дн. = 263,10 грн,
де 41 р. дн. — кількість відпрацьованих робочих днів за січень — лютий 2020 року.
Розмір виплати за дні простою:
263,10 грн х 16 р. дн. = 4209,60 грн,
де 16 р. дн. — кількість робочих днів, що припадають на час простою (за період з 13.03.2020 р. по 03.04.2020 р.).
Беремо вже розраховану середню зарплату (розрахунковий період — січень — лютий 2020 року).
Розмір виплат за час простою складає:
263,10 грн х 14 р. дн. = 3683,40 грн,
де 14 р. дн. — кількість робочих днів, що припадають на час простою (за період з 03.04.2020 р. по 24.04.2020 р.).
Середня зарплата та ж сама (розрахунковий період — січень — лютий 2020 року).
Розмір виплат за час простою складає:
263,10 грн х 9 р. дн. = 2367,90 грн,
де 9 р. дн. — кількість робочих днів, що припадають на час простою (за період з 25.04.2020 р. по 11.05.2020 р.).
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Постанова № 211 — постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211.
Галузева угода — Галузева угода між Міністерством освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Перелік робіт з несприятливими умовами праці — Перелік робіт з несприятливими умовами праці, на яких встановлюються доплати робітникам, спеціалістам і службовцям з важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, наведений в Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженій від 15.04.93 р. № 102.
Наказ № 557 — наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.