19.10.2020
За працівниками, прийнятими (призваними) на військову службу, роботодавці зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток (ст. 119 КЗпП).
При цьому сума середнього заробітку може бути нижчою за МЗП.
Що робити у цьому випадку, розглянемо далі.
За загальним правилом, увстановленим у ч. 5 ст. 8 Закону № 24641, у разі якщо база нарахування ЄСВ за ставкою 22 %, визначена основним роботодавцем працівника, не перевищує розміру МЗП, сума єдиного внеску розраховується як добуток МЗП та ставки 22 %.
1 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
При цьому у п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 4492 є уточнення, що це правило слід виконувати, якщо працівник:
2 Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
• перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або
• відпрацював усі робочі дні звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності.
З метою реалізації вимоги про сплату ЄСВ з МЗП спочатку слід визначити фактичну базу нарахування ЄСВ працівника за відповідний місяць. А далі порівняти її суму з розміром МЗП, що діє в такому місяці.
Якщо МЗП вища за фактичну базу нарахування ЄСВ, потрібно розрахувати різницю між цими двома величинами (додаткова база нарахування ЄСВ) і донарахувати на неї ЄСВ.
Нагадаємо, що розмір мінзарплати з 1 вересня 2020 року зріс до 5000 грн. Відповідно сума ЄСВ з МЗП становить 1100 грн (5000 грн х 22 %).
Базу нарахування ЄСВ основного працівника формують такі виплати:
• заробітна плата (основна та додаткова заробітна плата, у т. ч. середній заробіток «солдат установи», інші заохочувальні та компенсаційні виплати);
• лікарняні (оплата перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця і допомоги по тимчасовій непрацездатності, при цьому для цілей порівняння з МЗП суми лікарняних відносимо до тих місяців, за які вони нараховані);
• допомога по вагітності та пологах (для цілей порівняння з МЗП її суму відносимо до місяців, за які вона нарахована);
• винагорода за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, якщо такий договір був укладений з найманим працівником установи, для якого це місце роботи є основним.
Отже, у ситуації, що розглядається, середній заробіток, який зберігається за працівником на час проходженні військової служби за контрактом, є об’єктом нарахування ЄСВ на загальних підставах.
Якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінзарплати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ (22 %). Про це, зокрема, зазначили фахівці ДПС у підкатегорії 201.04.01 інформаційно-довідкової системи «ЗІР».
Розглянемо приклад.
Приклад. Ткачу Олегу Петровичу (ІПН — 3232323232), що проходить військову службу за контрактом, у вересні 2020 року нараховано середній заробіток у сумі 4800 грн (ЄСВ — 1056 грн).
Враховуйте, що виплати в межах середнього заробітку «солдатам установи» відображаємо у таблиці 6 ЄСВ-звіту з кодом КЗО «47» у графі 9. З тим же кодом відображаємо й додаткову базу нарахування ЄСВ за такими працівниками.
Додаткова база нарахування у вересні 2020 року дорівнює:
5000 - 4800 = 200 (грн).
ЄСВ на додаткову базу становить:
200 грн х 22 % = 44 грн.
Як у цьому випадку правильно заповнити таблицю 6 ЄСВ-звіту, покажемо на рисунку.
Фрагмент таблиці 6 ЄСВ-звіту за вересень 2020 року