01.02.2021

Розрахунок вихідної допомоги при неповному робочому часі — роз’яснює Мінекономіки

Приводом для звернення за роз’ясненням до Мінекономіки були запитання нашого читача, які полягали у такому.

«1. Працівника з 01.07.2020 р. згідно з його заявою було переведено на неповний робочий час. Робочі дні: понеділок, вівторок, четвер. Графік роботи установи — 5-денний робочий тиждень із вихідними у суботу та неділю. У жовтні працівник відпрацював 4 дні, у листопаді — 7 днів. З 12.10.2020 р. по 15.11.2020 р. він був у відпустці без збереження зарплати. 18.12.2020 р. його звільняють за скороченням штату. За відпрацьований у жовтні та листопаді час зарплата працівника склала 3420 грн.

Чи вірно вважати, що в разі переведення на режим неповного робочого часу за ініціативою працівника період роботи у такому режимі не виключається із розрахункового періоду?

2. Чи вірно при розрахунку середньомісячного числа робочих днів для працівника, якому встановлено режим неповного робочого часу, застосовувати загальний графік роботи установи, а не індивідуальний графік роботи працівника?».

Нормальна тривалість робочого часу працівника не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). Водночас трудове законодавство передбачає можливість установлення працівникам неповного робочого часу шляхом:

• зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);

• зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);

• одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня).

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Оплата праці за роботу на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Зауважимо: неповний робочий час може бути встановлений за згодою між працівником і роботодавцем або за ініціативою роботодавця.

Які дні виключати?

Відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 1001 з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник не працював згідно із законодавством і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

До такого часу належать, зокрема, періоди:

• коли працівнику надавалась відпустка без збереження зарплати відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки2.

2 Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

• коли працівник із незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого часу (наприклад, за ініціативою керівника наказом по установі працівника переведено на роботу на умовах неповного робочого часу у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості).

А як бути, якщо працівник сам попросив установити йому неповний робочий час (наприклад, неповний робочий тиждень)?

У листі від 05.01.2021 р. № 4709-06/235-07 фахівці Мінекономіки зазначають: у такому разі при розрахунку середньої зарплати дні, протягом яких працівник не працював у зв’язку з неповним робочим тижнем, не виключають із розрахункового періоду.

ВАЖЛИВО!

Дні, протягом яких працівник не працював у зв’язку з неповним робочим тижнем, запровадженим з його власної ініціативи, не виключають із розрахункового періоду.

Як розрахувати середньомісячне число робочих днів?

Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої зарплати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

А як розрахувати середньомісячне число робочих днів у випадку, коли працівник працює на умовах неповного робочого тижня? Що брати до уваги: індивідуальний графік роботи працівника чи графік роботи установи?

У листі, що коментується, фахівці Мінекономіки зазначають, що якщо правилами внутрішнього трудового розпорядку чи трудовим договором працівникові встановлено індивідуальний графік роботи, то, саме він враховується при визначенні середньомісячного числа робочих днів.

Отже, індивідуальний графік роботи працівника у зазначеній ситуації відіграє ключову роль.

Розглянемо порядок проведення розрахунку суми вихідної допомоги з урахуванням зазначеного.

1. Визначимо кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньоденної заробітної плати враховуються фактично відпрацьовані працівником робочі дні за його графіком роботи.

Тому беремо робочі понеділки, вівторки та четверги.

Отже, кількість фактично відпрацьованих робочих днів складає:

• за період з 1 по 11 жовтня 2020 року — 4 робочих дні;

• за період з 16 по 30 листопада 2020 року — 7 робочих днів.

Відповідно у жовтні та листопаді 2020 року відпрацьовано 11 робочих днів.

2. Середньомісячне число робочих днів за жовтень-листопад 2020 року за графіком роботи працівника складає:

(13роб. дн. жовтня + 13роб. дн. листопада) : 2 = 13 роб. дн.

3. Сума вихідної допомоги3 становить:

(3420 грн : 11роб. дн.) х 13роб дн. = 4041,82 грн.

3 Відповіді на основні запитання стосовно вихідної допомоги ви знайдете у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 43, с. 19.