Інтернет-субвенція

Кому й на що надається

Нещодавно постановою № 453¹ Уряд прийняв:

¹ Постанова КМУ «Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості» від 28.04.2021 р. № 453.

• Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості (далі — Порядок № 453);

• Типовий договір надання послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету, закупівля яких здійснюється за рахунок субвенції (далі — Типовий договір).

Тож, як ви вже здогадалися, йтиметься саме про інтернет-субвенцію².

² Інтернет-субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості.

Але спочатку з’ясуємо, яка саме місцевість вважається сільською.

Так, сільська місцевість — це адміністративна територія, крім території міст та селищ міського типу.

А що ж таке широкосмуговий доступ до Інтернету? Широкосмуговим доступом до Інтернету вважаються послуги з доступу до Інтернету, що забезпечують завантаження та вивантаження даних будь-якого типу та об’єму з низьким рівнем затримки.

Головним розпорядником інтернет-субвенції є Мінцифри. А от розпорядників та одержувачів субвенції на місцях мають визначити своїми рішеннями місцеві ради.

Одержувачі інтернет-субвенції мають право протягом бюджетного періоду здійснювати видатки на закупівлю послуг із підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету одночасно з державного та місцевих бюджетів. Це дозволено п.п. 1 п. 2 постанови № 453. При цьому джерелами співфінансування коштів місцевих бюджетів не можуть бути міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам.

Тепер про заклади, які належать до соціальної інфраструктури та можуть претендувати на отримання коштів інтернет-субвенції. Так, ними є:

1) заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, позашкільні заклади освіти, інтернатні заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, заклади вищої освіти;

2) заклади первинної та вторинної медичної допомоги;

3) заклади соціального захисту та заклади, що надають соціальні послуги (терцентри, центри соцслужб, центри надання соцпослуг тощо)

4) заклади культури та заклади освіти сфери культури;

5) центри надання адміністративних послуг, віддалені робочі місця працівників центрів надання адміністративних послуг;

6) місцеві пожежно-рятувальні підрозділи;

7) представницькі ОМС та виконавчі органи рад.

На сьогодні всі клопотання щодо отримання інтернет-субвенції вже мають бути подані. Адже сільські, селищні та міські голови мали їх подати протягом 14 — 28 травня шляхом заповнення форми (додаток до Порядку № 453) на вебпорталі «Дія». Це передбачено п. 9 Порядку № 453.

Для розгляду поданих клопотань у Мінцифри створюється спеціальна комісія.

За результатами розгляду клопотань ця комісія приймає рішення про погодження, часткове погодження або відмову у погодженні клопотання. Крім того, комісія формує перелік населених пунктів, для яких за рахунок субвенції планується здійснити закупівлю товарів, робіт і послуг у поточному бюджетному році.

Вибір виконавця та укладення договору

Якщо вам пощастить і ви отримаєте субвенцію, то слід ретельно підійти до вибору виконавця робіт. Не кожна юрособа може бути виконавцем послуг із підключення зазначених закладів до мережі Інтернет.

Вимоги до виконавців робіт прописано в п. 8 Порядку № 453. Зокрема, ними можуть бути виключно оператори/провайдери телекомунікацій:

1) інформація про яких унесена до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій НКРЗІ³ станом на дату оголошення закупівлі. Цей реєстр розміщено на офіційному сайті nkrzi.gov.ua. Причому він постійно оновлюється;

³ НКРЗІ — Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

2) які не мають невиконаних приписів НКРЗІ про усунення порушень законодавства про телекомунікації, строк виконання яких закінчився;

3) які своєчасно подали обов’язкову звітність до НКРЗІ.

Договір на підключення до Інтернету слід укладати із дотриманням форми Типового договору.

До речі, законодавець дозволив у цих договорах передбачати попередню оплату у розмірі до 30 % на строк не більше трьох місяців (п.п. 2 п. 2 постанови № 453).

Одержувачі субвенції протягом двох місяців з моменту надходження коштів на рахунки повинні оприлюднити оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або спрощеної закупівлі в ЕСЗ⁴. Цього вимагає п. 23 Порядку № 453. Інакше кошти субвенції віддадуть іншій громаді, тож не зволікайте.

⁴ ЕСЗ — електронна система закупівель.

За сім робочих днів до дня оприлюднення в ЕСЗ оголошення, необхідно проінформувати Мінцифри. Для цього надішліть тендерну документацію (проект оголошення про проведення спрощеної закупівлі) через портал «Дія».

Перед підписанням договору документацію ще слід погодити з Генеральним державним замовником НПІ⁵. Адже підписання договору = взяття бюджетних зобов’язань. У свою чергу, розпорядники бюджетних коштів можуть брати бюджетні зобов’язання щодо завдань (проктів) НПІ лише після їх погодження з Генеральним держзамовником — Мінцифри. Це обумовлено ч. 1 ст. 48 БКУ (ср. ). Ба більше, таке погодження передбачено й п. 8 Порядку № 1048⁶ та п. 13 Положення № 1352⁷.

⁵ НПІ — Національна програма інформатизації.

⁶ Порядок проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затверджений постановою КМУ від 25.07.2002 р. № 1048.

⁷ Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затверджене постановою КМУ від 31.08.98 р. № 1352.

Зупинимось детальніше на цьому моменті. Адже з прийняттям постанови № 453 порядок погодження договорів на виконання завдань НПІ, визначений п. 13 Положення № 1352, змінився. Так, якщо раніше обов’язковим було погодження договорів вартістю понад 100 тис. грн, то відтепер цей вартісний критерій суттєво знизився. А конкретно, у 100 разів. Отже, наразі, якщо вартість договору становить:

• до 1000 грн, достатньо повідомлення. Для цього заповніть форму⁸, розміщену на сайті Мінцифри;

⁸ Форма повідомлення про укладення договору доступна за посиланням: forms.gle/9CHuxSFPQsKPVdpdA

• 1000 грн і більше, потрібно погодження Мінцифри. Для цього надішліть лист на погодження. Його зразок⁹ розміщено на сайті Мінцифри. До листа додайте техніко-економічне обґрунтування проєкту, проєкт договору, витяг із річного плану закупівель.

⁹ Зразок листа можна завантажити за посиланням: drive.google.com/file/d/19kp7r1QRYB9IMIp_RedUiTwItXM_qbIS/view

Для погодження з Мінцифри лист можна надіслати як в електронному, так і в паперовому вигляді. У першому випадку надішліть документацію через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ) або на електронну адресу: npi2020@e.gov.ua. При цьому наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП/ЕЦП) є обов’язковою умовою. Якщо ж вам ближче паперовий формат, тоді спрямуйте поштове відправлення на адресу: вул. Ділова, 24, м. Київ, 03150. І пам’ятайте: незалежно від обраного формату, на листі необхідно зазначити вихідний номер та дату реєстрації документа.

На що можна / не можна витратити

Інтернет-субвенція може бути використана на закупівлю послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету.

При цьому мають бути дотримані такі вимоги (п. 7 Порядку № 453):

1) на ділянках телекомунікаційної мережі оператора не допускається застосування радіотехнологій;

2) протягом перших 30 календарних днів доступ до Інтернету надається із швидкістю 500 Мбіт/с із дотриманням рівнів якості телекомунікаційних послуг. Надалі доступ до Інтернету може надаватися зі швидкістю не менше 100 Мбіт/с;

3) до 31.12.2022 р. послуга широкосмугового доступу до Інтернету надається без абонплати, яка включається у вартість підключення;

4) умови надання послуги передбачають безлімітний доступ до Інтернету без обмежень обсягу передавання та приймання даних;

5) оператор/провайдер телекомунікацій забезпечує статичну (постійну) IP-адресу кожному закладу соціальної інфраструктури;

6) оператор/провайдер телекомунікацій забезпечує можливість використання доступу до Інтернету для персоналу та відвідувачів закладів соціальної інфраструктури за допомогою мережі Wi-Fi у частотах 2,4 та 5 ГГц.

До речі, не забудьте прописати ці вимоги в тендерній документації.

Також є заборонені напрямки витрачання коштів субвенції. Так, не допускається спрямування інтернет-субвенції на:

• закупівлю товарів, робіт і послуг, безпосередньо не пов’язаних із підключенням закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету;

• оплату посередницьких послуг;

• сплату абонплати за широкосмуговий доступ до Інтернету закладами соціальної інфраструктури. Тобто кошти субвенції покривають лише витрати на підключення до мережі Інтернет. А от спрямовувати їх на оплату послуг подальшого доступу до мережі в жодному разі не можна.

«Наслідки» для бюджету та звітування

Після погодження клопотання на отримання Інтернет-субвенції необхідно:

• по-перше, внести зміни до місцевого бюджету в частині надходжень;

• по-друге, визначити коло закладів соціальної інфраструктури, які отримають кошти субвенції;

• по-третє, затвердити відповідну бюджетну програму;

• по-четверте, внести зміни до кошторисів закладів соціальної інфраструктури, які отримають кошти субвенції.

Також потрібно відзвітувати щодо використання коштів інтернет-субвенції. Зокрема, після прийняття рішення про розподіл субвенції її одержувачі повинні щомісяця до 10-го числа подавати до Мінцифри та облдержадміністрації звіт про використання субвенції.

Для цього необхідно заповнити відповідну електронну форму через портал «Дія».