30.06.2025
Так, сільська рада цілком може орендувати авто. Адже далеко не всі бюджетні установи мають змогу автівку придбати.
При цьому чинне законодавство не містить заборони щодо оренди бюджетними установами майна фізичних осіб. Ба більше, укласти договір оренди можливо навіть із працівником установи.
Основне, про що треба знати і пам’ятати: ані Закон № 157*, ані Порядок № 483**, ані Методика № 630*** у такому разі не застосовуються. Адже орендодавець (власник авто) не є власником державного чи комунального майна, а є власником приватного майна.
* Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX.
Відповідно за таких умов учасники орендних відносин повинні керуватися нормами ГКУ* та ЦКУ**.
* Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.
** Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
Орендні відносини мають бути чітко визначені в договорі оренди.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГКУ істотними умовами договору оренди є:
1) об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
2) строк, на який укладається договір оренди;
3) орендна плата з урахуванням її індексації;
4) порядок використання амортизаційних відрахувань;
5) відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Також у договорі оренди варто зафіксувати:
— стан, у якому перебуває майно на момент його приймання-передачі;
— визначення поточного та капітального ремонту, що може ґрунтуватися на відповідному нормативно-правовому акті та/або наведено в тому обсязі, як його розуміють сторони договору;
— вид (види) ремонту, який здійснюватиме кожна зі сторін, його обсяг (які роботи підлягають виконанню, деталі, частини, елементи майна підлягають заміні (відновленню) у межах того чи іншого виду ремонту) та за чий кошт він має здійснюватися;
— строк, протягом якого майно необхідно відремонтувати, та наслідки порушення цього обов’язку.
Наймач зобов’язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в т. ч. зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач (ст. 801 ЦКУ). Крім того, збитки, завдані у зв’язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, має відшкодувати також наймач. Ці вимоги варто передбачити у договорі.
Зауважте: договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Це передбачено ст. 799 ЦКУ.
Ба більше, такий договір за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. А от хто саме має оплатити нотаріальне посвідчення, чинним законодавством не визначено. Тому це питання сторони договору мають вирішити самостійно.
ЦІННА ПОРАДА!
У договорі оренди чітко пропишіть порядок передачі-приймання транспортного засобу, визначивши окремо паливну політику, зокрема рекомендуємо дотримуватися принципу «повний до повного» (full to full)
Це означає, що наймодавець зобов’язаний передати автомобіль із повним баком пального. Зі свого боку, наймач повинен повернути авто в обумовлений строк також із повним баком.
До речі, саме такий принцип використовує більшість міжнародних компаній із автопрокату, адже це зручно і зрозуміло для обох сторін договору.
Слід пам’ятати про обмеження вартості транспортного засобу, що орендується. Насамперед це стосується бюджетних установ, які фінансуються з державного бюджету. Так, відповідно до п. 5 постанови № 332* держоргани, а також установи та організації, які утримуються за рахунок коштів держбюджету, укладають договори оренди легкових автомобілів, вартість яких не перевищує граничних сум витрат, затверджених цією постановою.
УВАГА!
Бюджетні установи, які фінансуються з державного бюджету, не мають права орендувати автомобілі вартістю понад 600 тис. грн
Щодо бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів, то для них також можуть бути установлені граничні суми витрат на місцевому рівні. Тож радимо дізнатися про наявність місцевих нормативних документів, які визначають граничну вартість придбання (оренди) автомобілів.
Згідно з ч. 1 ст. 286 ГКУ орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Як випливає зі ст. 762 ЦКУ, орендна плата встановлюється за домовленістю сторін та виплачується у строки, розміри та в порядку, визначеному договором.
При цьому слід дотримуватися таких рекомендацій:
— орендна плата має бути економічно обґрунтованою, щоб уникнути претензій з боку органів контролю;
— розрахунок можна здійснити, орієнтуючись на середньоринкову вартість оренди аналогічного авто у вашому регіоні (на основі прайсів сервісів прокату або інших джерел);
— за потреби можна залучити незалежного оцінювача, щоб обґрунтувати суму оренди експертним висновком.
У разі здійснення службових поїздок із використанням орендованого авто, подорожні листи слід оформлювати на водія установи. Якщо це штатний водій установи, то саме його зазначайте у подорожніх листах.
Навіть якщо водієм є працівник установи — власник орендованого авто, у подорожніх листах слід зазначати дані такого працівника. Адже саме той, хто безпосередньо керуватиме автомобілем, і відповідатиме за дотримання маршруту, використання пального тощо.
У питаннях обрання КЕКВ, традиційно, керуємося Інструкцією № 333* та виходимо з економічної суті платежу.
Сплачувати орендну плату за користування автомобілем слід за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).
І навіть якщо договір оренди автівки укладено з працівником установи, все одно слід застосовувати саме КЕКВ 2240 і аж ніяк не КЕКВ 2111 «Заробітна плата». Адже плата за оренду майна не є винагородою за виконану роботу працівника і, відповідно, не має жодного стосунку до оплати праці.
Також нагадаємо, як слід проводити оплату за нотаріальне посвідчення договору оренди авто.
Якщо таку оплату здійснюватиме орендар — бюджетна установа, то мито слід сплачувати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (п. 2.6 Інструкції № 333), а послуги приватного нотаріуса — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).