10.03.2008
Електронний квиток:
як відшкодувати витрати на його придбання працівнику, направленому у відрядження
Лист Міністерства фінансів України від 10.01.2008 р. № 31-18030-07-21/147
«Про електронні квитки на літаки»
У
листі, що коментується, Мінфін спробував дати відповідь на запитання, як направленому у відрядження працівнику підтвердити витрати на придбання електронного квитка і як підприємству такі витрати відшкодувати.Нагадаємо*, сьогодні існує можливість оплачувати переліт, придбаваючи
електронні квитки (Правила повітряних перевезень пасажирів та багажу, затверджені наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 р. № 187).* Це питання вже розглядалося на сторінках нашої газети — див. статтю в рубриці «Тема тижня» «Хіти закордонних відряджень» // «БТ», 2007, № 43, с. 45.
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59
, дозволяє відшкодовувати витрати на проїзд до місця відрядження і назад тільки за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків, багажних квитанцій (п. 1.12 р. І, п. 1.4 р. II Інструкції). Відразу ж звернемо увагу, що Інструкція не вимагає підтверджувати витрати на проїзд будь-якими іншими розрахунковими документами, якщо є оригінал транспортного квитка, що підтверджує вартість понесених витрат.І саме тут і виникає запитання:
що вважати оригіналом електронного квитка? Звернемося до термінів із Правил.Квиток
— документ, що має назву «Пасажирський квиток і багажна квитанція», у тому числі електронний квиток, виданий перевізником (його агентом), який включає умови договору перевезення та повідомлення, разом з польотними і пасажирським купонами.Електронний квиток
— електронний документ, що включає роздруківку маршруту, електронні купони і, у разі використання, документ для посадки.Електронний купон використовується для перевезення відповідним рейсом та зберігається в базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника (електронний купон для електронного квитка — те саме, що польотний купон для звичайного квитка).
Роздруківка маршруту
— документ (документи), який перевізник видає пасажиру, котрий здійснює подорож на підставі електронного квитка, і в якому містяться прізвище пасажира, інформація щодо рейсу і повідомлення. Саме цей документ, отриманий пасажиром від перевізника, при використанні електронного квитка і є транспортним квитком в оригіналі. Вважаємо, що він — підстава для відшкодування працівнику витрат на переліт і для відображення валових витрат.Однак у
листі, що коментується, Мінфін висловив іншу позицію. На думку авторів листа, роздруківка маршруту не є документом, що підтверджує вартість понесених працівником витрат на проїзд, і тому не може бути підставою для відшкодування таких витрат. При цьому як підтверджуючі документи Мінфін бажає бачити «проїзні квитки, зареєстровані реєстратором розрахункових операцій, або прибуткові та видаткові касові ордери і відповідні квитанції, підписані та засвідчені печаткою в установленому порядку».Виходячи з цього, обережним платникам податків варто потурбуватися, щоб витрати на проїзд за електронним квитком було підтверджено не тільки роздруківкою маршруту, а ще й документом, що підтверджує оплату. Хоча ще раз підкреслимо, що
Інструкція і п.п. 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР вимагають наявності лише транспортного квитка в оригіналі (яким у випадку з електронним квитком є роздруківка маршруту).