17.03.2008

Об'єкт податку з реклами

Відповідь на запитання

Консультують фахівці редакції

 

Об'єкт податку з реклами

 

Підприємство для своїх замовників виготовляє картки поповнення інтернет-рахунка, на яких, крім правил користування, розміщується інформація про виробника інтернет-послуг (назва, адреса, телефони). Чи потрібно в цьому випадку нараховувати податок з реклами?

(м. Харків)

 

Об’єктом для нарахування податку з реклами є вартість послуг за установлення та розміщення реклами. Згідно зі

ст. 1 Закону про рекламу* рекламою є інформація про особу чи товар, поширена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.

* Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.

Як зазначено в

п. 2 ст. 2 Закону про рекламу , його дія не поширюється на відносини, пов’язані з розповсюдженням інформації, обов’язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України.

У свою чергу, обов’язковість зазначення такого роду інформації передбачено

п. 1 ст. 15 Закону про захист прав споживачів**. Зокрема, споживач має право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого та компетентного вибору. Інформація про продукцію не вважається рекламою.

** Закон УРСР «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Серед іншої інформації (назва товару, дані про властивості товарів, ціну, дату виготовлення тощо), що включається до поняття «інформація про продукцію», у

ст. 15 Закону про захист прав споживачів названо «найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо приймання претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування».

Згідно з

п. 2 ст. 15 Закону про захист прав споживачів інформація про продукцію доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, доданій до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції чи в окремих сферах обслуговування.

Як бачимо, інформація про виробника послуг (назва, адреса, телефони), що наноситься на картки поповнення інтернет-рахунка, цілком вписується в поняття «інформація про продукцію». А оскільки так, то вартість послуг з її розміщення на матеріальних носіях — картках не є об’єктом для нарахування податку з реклами.

Крім того, на етапі виробництва інтернет-карток ми взагалі б не говорили про виникнення об’єкта обкладення податком з реклами навіть у тому випадку, якщо, крім інформації про продукцію, буде нанесено рекламну інформацію. Справа в тому, що згідно зі

ст. 11 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93 об’єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами***. У свою чергу, підприємство-виготівник надає лише послуги з виготовлення карток. Подальший продаж інтернет-карток, а отже, і розміщення реклами, яку на них нанесено, здійснюється не виготівником карток, а замовником шляхом продажу карток покупцям.

*** Причому саме такий об’єкт передбачено і в Положенні про сплату податку з реклами, що діє у м. Харкові.

 

Вікторія ЗМІЄНКО