06.10.2008

Дитячі допомоги: що мають знати роботодавець і працівник

Стаття

ДИТЯЧІ ДОПОМОГИ:

що мають знати роботодавець і працівник

 

На сьогодні допомогу при народженні дитини і по догляду за нею до досягнення 3-річного віку призначають органи соцзахисту населення. Незважаючи на це, працівники зазвичай усе одно звертаються до своєї бухгалтерії за консультаціями з приводу порядку їх виплати. І недаремно, адже для призначення органами соцзабезу працівнику допомоги роботодавець має надати деякі документи.

Про те, як сьогодні виплачують ці допомоги, ітиметься у пропонованій статті.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 2811 —

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Закон про відпустки —

Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 1751

— Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.

Порядок № 200 —

Порядок обміну інформацією про припинення виплати допомоги при народженні дитини батькам (опікунам, усиновителем), прийомним батькам та батькам-вихователям, затверджений спільним наказом Мінпраці, Міністерства охорони здоров’я і Мінсім’ї від 14.04.2008 р. № 200/196/1481.

Інструкція № 58

— Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту і Мін’юсту від 29.07.93 р. № 58.

 

Порядок виплати допомог, пов’язаних з народженням дитини

У зв’язку з народженням дитини батьки (усиновитель, опікун, піклувальник) може претендувати на такі соціальні виплати (дитячі допомоги), як:

1) допомога по вагітності та пологах;

2) допомога при народженні дитини;

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — допомога по догляду до 3-х років).

Порядок виплати допомоги по вагітності та пологах змін не зазнав — для працюючих осіб її, як і раніше, виплачує роботодавець, але за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФТВП).

Що стосується допомоги при народженні дитини і допомоги по догляду до 3-х років, то ще з 2007 року їх

виплачують органи соціального захисту населення (далі — соцзабез). Крім того, виплату здійснюють за місцем проживання батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), а не за місцем їх роботи, як це було раніше. Змінено також і джерело виплат — допомоги виплачують за рахунок коштів Держбюджету України, а не за рахунок коштів ФТВП. Тепер порядок виплати цих допомог однаковий як для працюючих, так і для непрацюючих батьків. Регулюють його Закон № 2811 та Порядок № 1751.

Яка ж роль роботодавця у призначенні допомог батькам? Щоб відповісти на це запитання, спочатку розглянемо порядок звернення батьків до соцзабезу за призначенням допомог при народженні дитини і по догляду до 3-х років.

 

Отримання допомог у соцзабезі — інформація для працівника

Для наочності порядок надання соцзабезами допомог при народженні дитини і по догляду до 3-х років покажемо в табл. на с. 31.

1. Допомога при народженні дитини.

Розмір та строк виплати допомоги при народженні дитини залежить від того, якою по черзі є дитина. При цьому враховують кількість живонароджених та всиновлених дітей (ураховуючи померлих), котрі перебували до народження дитини на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких ця особа (її чоловік, дружина) відмовилася, а також дітей, переданих на виховання іншій особі, та повнолітньої доньки (повнолітнього сина) чоловіка, яких не було всиновлено дружиною. У разі народження двійні чи більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною (п. 13 Порядку № 1751). Застосування цієї норми було роз’яснено Мінпраці (див. «Порядок розрахунку допомоги при народженні дитини»).

 

Порядок розрахунку допомоги при народженні дитини

Витяг із листа Мінпраці від 05.08.2008 р. № 3293/0/10-08/5

 

«Якщо дитина народжується у сім’ї, в якій немає дітей, допомога при народженні буде призначена в розмірі 12240 гривень.

Якщо дитина народжується у сім’ї, в якій вже є одна старша дитина (рідна чи усиновлена) допомога буде призначена в розмірі 25000 гривень.

У випадку, коли у жінки померла перша дитина, а народжується друга, розмір допомоги при народженні складе 25000 гривень.

Якщо жінка, перебуваючи у другому шлюбі, народжує дитину, яка у цьому шлюбі є першою, але в цій сім’ї виховуються двоє старших рідних дітей чоловіка, допомога буде призначена в розмірі 50000 гривень, як на третю дитину.

Якщо жінка, яка народжує третю дитину, перших двох передала на виховання до дитячого будинку, допомога при народженні дитини буде надана в розмірі 12240 гривень, як на першу дитину.

Коли дитина народжується у матері, у якої, крім неї, є повнолітня дочка (син), яка проживає окремо (або разом з матір’ю), допомога буде призначена як на другу дитину в розмірі 25000 гривень.

У разі народження двійні або більшої кількості дітей допомога виплачується на кожну дитину, при цьому кожна дитина з їх числа вважається наступною.

Якщо в сім’ї, у якої немає дітей, народжується двійня, допомога буде призначена на одну дитину в розмірі 12240 гривень, на другу — 25000 гривень.

Коли двійня народилася в сім’ї, в якій вже виховується двоє старших дітей, допомога надається на кожну дитину з числа народжених в розмірі 50000 гривень».

 

Водночас для

всиновителів, опікунів розмір допомоги не залежить від того, якою по черзі є дитина, — на кожну всиновлену (узяту під опіку) дитину допомога призначається в розмірі, установленому при народженні першої дитини (п. 13 Порядку № 1751). Винятком є ситуація, коли допомогу було призначено до встановлення опіки, усиновлення. Тоді її виплату опікуну, усиновителю продовжують у такому самому розмірі.

Ураховуючи, що розмір допомоги при народженні дитини сьогодні досить великий, держава потурбувалася про контроль за цільовим використанням цих коштів. Недбайливим батькам слід пам’ятати, що за цим стежать лікувально-профілактичні заклади: згідно з

розділом II Порядку № 200, якщо протягом трьох місяців батьки (опікун, усиновитель), прийомні батьки та батьки-вихователі не відвідували дільничного лікаря-педіатра, під спостереженням якого знаходиться дитина віком до 1 року, або при профілактичних оглядах чи відвідуванні дитини вдома дільничним лікарем-педіатром, медсестрою виявлено факти ухилення батьків від виконання своїх обов’язків, ознаки насильства над нею, медзаклади повідомляють про такі випадки соцзабези. Для соцзабезів такі випадки можуть стати підставою для припинення виплати допомоги.

2. Допомога по догляду до 3-х років

. Щоб одержувати цю допомогу в більшому розмірі, ніж 130 грн., особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, у пакеті документів (див. гр. 3 табл. на с. 31) необхідно подати довідку про склад сім’ї та декларацію про доходи та майновий стан. Форми цих документів затверджено наказом Мінпраці від 22.07.2003 р. № 204.

Декларацію заповнюють на підставі

довідки про доходи кожного члена сім’ї*, форму якої затверджено наказом Мінпраці від 27.08.2004 р. № 192.

* Докладніше про видачу роботодавцем довідки про доходи і приклад її складання див. у статті «Допомога по догляду за дитиною до трьох років: нюанси 2006 року» // «БТ», 2006, № 19, с. 15.

На підставі цих даних визначають право на призначення допомоги в підвищеному розмірі згідно з

Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мінекономіки, МФУ, Держкомстату і Держкомітету молодіжної політики від 15.11.2001 р. № 486/202/524/455/3370.

До складу сім’ї особи, яка звернулася за призначенням допомоги, згідно з

абзацом четвертим п. 22 Порядку № 1751 уключають:

— чоловіка (дружину);

— рідних, усиновлених та підопічних дітей віком до 18 років і дітей віком до 23 років, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах І — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання;

— неодружених повнолітніх дітей, які визнані інвалідами з дитинства І та II груп чи інвалідами І групи та проживають разом з батьками;

— непрацездатних батьків чоловіка і дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;

— жінку та чоловіка, які проживають однією сім’єю і не перебувають у шлюбі, але мають загальних дітей.

До складу сім’ї бабусі, дідуся чи іншого родича, який фактично здійснює догляд за дитиною та не є всиновителем чи опікуном дитини і звертається за призначенням допомоги, не включається дитина, на догляд за якою призначається допомога.

Зверніть увагу:

збір документів до соцзабезу для призначення допомоги можна «перекласти на плечі» працівників соцзабезу. Для цього необхідні поважні причини: стан здоров’я чи інші поважні причини (догляд за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років тощо), які заважають особисто зібрати необхідні документи (п. 43 Порядку № 1751). Для цього потрібно написати заяву до соцзабезу.

Строк розгляду

прийнятих документів — 10 днів з дня подання заяви.

Про призначення або про відмову у призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення соцзабез повідомляє письмово протягом 5 днів після прийняття такого рішення.

Якщо після призначення допомоги

виникли обставини, що призводять до припинення виплати допомоги, одержувач має повідомити про це соцзабез у 10-денний строк. Крім того, якщо для отримання допомоги, у тому числі в підвищеному розмірі, було подано документи з неправдивими даними, надміру виплачену допомогу з одержувача можуть стягти.

 

Дії роботодавця

При народженні (усиновленні) дитини роботодавець може надати працівнику за його бажанням два види соціальних відпусток:

1) відпустку у зв’язку з вагітностю та пологами;

2) відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка для догляду до 3-х років).

Відпустку по вагітності та пологах

роботодавець надає вагітній жінці на підставі виданого їй медзакладом листка непрацездатності та її заяви. Тривалість відпустки становить 126 календарних днів (140 календарних днів — при народженні двох та більше дітей і при ускладненнях під час пологів). Таку відпустку надають також особам, які всиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку. Для них тривалість відпустки згідно зі ст. 17 Закону про відпустки становить з дня всиновлення 56 календарних днів (70 календарних днів — при всиновленні двох і більше дітей). Надання такої відпустки оформляють наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Дні відпустки оплачують за рахунок коштів ФТВП у вигляді

допомоги по вагітності та пологах. Виплату здійснює роботодавець з наступним відшкодуванням понесених витрат ФТВП.

Після закінчення відпустки по вагітності та пологах жінка або мусить вийти на роботу, або

за її бажанням роботодавець надає їй відпустку для догляду до 3-х років. Цю відпустку може бути повністю або частково використано також батьком дитини, бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично здійснюють догляд за дитиною, чи особою, яка всиновила або взяла під опіку дитину.

Для призначення відпустки жінка має написати заяву з проханням надати їй відпустку, а роботодавець — видати наказ (розпорядження). До заяви необхідно додати копію свідоцтва про народження дитини.

Щоб піти у відпустку для догляду до 3-х років іншій працюючій особі (не матері) — батькові дитини, бабусі, дідусю чи іншому родичу, за своїм місцем роботи, крім заяви, необхідно підтвердити право на таку відпустку. Згідно зі

ст. 20 Закону про відпустки для таких осіб передбачено надання довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку цієї відпустки і виплату допомоги по догляду до 3-х років їй припинено (із зазначенням дати). Ураховуючи, що на сьогодні порядок виплати допомоги змінено і роботодавець матері таку допомогу не виплачує, у такій довідці достатньо зазначити, що мати дитини вийшла на роботу в режимі повного робочого часу. Звертаємо увагу, що таку саму інформацію роботодавець надає соцзабезу (п. 20 Порядку № 1751).

За період відпустки виплачують

допомогу по догляду до 3-х років. Причому виплату допомоги, як зазначалося вище, здійснює соцзабез безпосередньо працівнику. Роботодавець у цій виплаті участі не бере.

Перебуваючи у відпустці для догляду до 3-х років, жінка в будь-який момент до досягнення дитиною цього віку може вийти на роботу. При цьому допомогу продовжують виплачувати:

— самій жінці, якщо вона вийшла на роботу

в режимі неповного робочого часу або працює вдома;

— іншому родичу (батькові, дідусю, бабусі, іншій особі), який продовжує здійснювати догляд за дитиною, за умови виходу на роботу матері (іншої особи, яка раніше здійснювала догляд) у режимі повного робочого часу (

частина п’ята ст. 14 Закону № 2811).

Після досягнення дитиною трирічного віку жінка вже зобов’язана вийти на роботу. Але якщо дитина потребує домашнього догляду, роботодавець мусить надати їй відпустку без збереження заробітної плати на строк, визначений у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6 років.

Ураховуючи викладене вище й дані, наведені в таблиці на с. 31, можна дійти висновку, що

до виплати допомоги при народженні дитини на сьогодні роботодавець прямо не причетний. А от для призначення соцзабезом допомоги по догляду до 3-х років роботодавець має видати своєму працівнику, який фактично здійснює догляд за дитиною (батько, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся), такі документи:

1) копію

або витяг із наказу (розпорядження) про надання відпустки для догляду до 3-х років — якщо роботодавець є юридичною особою. Для найманих працівників приватних підприємців — довідку роботодавця, до якої за відсутності печатки додається копія свідоцтва про державну реєстрацію. Відповідно за наявності печатки нею просто візують довідку, видану підприємцем у довільній формі, і копія свідоцтва в цьому випадку не додається;

2) копію трудової книжки

матері (батька, усиновлювача, опікуна), яка здійснює догляд за дитиною, видає роботодавець — юридична особа за основним місцем її роботу, оскільки трудова книжка працівника згідно з Інструкцією № 58 зберігається на підприємстві за основним місцем роботи. Трудові книжки найманих працівників роботодавців — приватних підприємців незалежно від того, є це місце роботи основним чи сумісництвом, зберігаються безпосередньо у працівників (п. 2.20-1 Інструкції № 58);

3) довідку

з місця роботи про початок виконання трудових обов’язків у режимі неповного робочого часу чи вдома — для осіб, які, перебуваючи у відпустці для догляду до 3-х років, вирішили працювати в режимі неповного робочого часу чи вдома.

Якщо особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3-х років, вирішила вийти на роботу в режимі повного робочого часу або взяти відпустку у зв’язку з навчанням до закінчення відпустки для догляду до 3-х років,

роботодавець зобов’язаний повідомити про це соцзабез за місцем проживання такої особи (п. 20 Порядку № 1751).Строк повідомлення — п’ять днів після видання наказу (розпорядження) про припинення відпустки для догляду до 3-х років.

 

Порядок призначення допомог при народженні дитини і по догляду за нею до досягнення трирічного віку

Показник

Допомога при народженні дитини

Допомога по догляду до 3-х років

1

2

3

Кому надають

Одному з батьків дитини (усиновителю або опікуну), які постійно проживають разом з дитиною

Одному з батьків дитини, усиновителю, опікуну, дідусю, бабусі чи іншому родичу, який фактично здійснює догляд за дитиною

Перелік документів, які потрібно подати соцзабезу для призначення

1) заява одного з батьків (усиновителя, опікуна); 2) копія свідоцтва про народження дитини; 3) оригінал довідки, виданої державним органом РАГСу для призначення допомоги при народженні дитини. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України та народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування та легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 4) довідка про склад сім’ї та копія свідоцтва про народження кожної дитини, що враховується при визначенні розміру допомоги, — для осіб, які звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей; 5) копія рішення про усиновлення чи встановлення опіки — для усиновителів та опікунів. Особа, яка подає ці документи, має пред’явити паспорт чи інший документ, що засвідчує особу (п. 11 Порядку № 1751)

1) заява матері (батька, усиновителя, опікуна); 2) копія чи витяг із наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки для догляду до 3-х років — для роботодавців — юридичних осіб. Для найманих працівників приватних підприємців — довідка роботодавця в довільній формі, яку для пред’явлення соцзабезу видає роботодавець; 3) копія свідоцтва про народження дитини; 4) копія трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна), котра здійснює догляд за дитиною, яку для пред’явлення соцзабезу видає роботодавець — юридична особа (якщо роботодавець — приватний підприємець, то трудова книжка знаходиться у працівника); 5) довідка з місця навчання — для осіб, які навчаються; 6) довідка про те, що виплата допомоги по безробіттю чи матеріальної допомоги по безробіттю не здійснюється, — для непрацюючих осіб і тих, яких зареєстровано в центрі зайнятості; 7) копія рішення про всиновлення або встановлення опіки — для всиновителів та опікунів; 8) довідка, видана органами ДПС про те, що вони не здійснюють підприємницьку діяльність, — для осіб — суб’єктів підприємницької діяльності; 9) довідка з місця роботи про початок виконання трудових обов’язків у режимі неповного робочого часу чи вдома — для осіб, які працюють у режимі неповного робочого часу чи вдома, яку для пред’явлення соцзабезу видає роботодавець; 10) довідка про склад сім’ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнена на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) — для призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний

Строк звернення за призначенням

Не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, а в разі усиновлення дитини віком до одного року — не пізніше ніж через 12 календарних місяців після набрання чинності рішенням суду про всиновлення. При народженні мертвої дитини допомога не призначається. Якщо допомогу не призначено внаслідок смерті одного з батьків, то вона виплачується матері (батькові, опікуну, усиновлювачу) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті одержувача допомоги

Для працюючих осіб — з дня звернення, але не раніше настання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення. Для непрацюючих осіб та осіб — суб’єктів підприємницької діяльності — з дня звернення за призначенням допомоги, але не раніше дня, наступного за днем закінчення відпустки по вагітності та пологах. Для усиновлювачів та опікунів — з дня звернення, але не раніше дня прийняття рішення про всиновлення або встановлення опіки. Днем звернення за призначенням допомоги вважається день прийняття соцзабезом відповідної заяви з усіма необхідними документами

Розмір

Допомогу при народженні дитини надають у розмірі, установленому на дату народження дитини. Розмір та порядок виплати допомоги для дитини, яка народилася після 31.12.2007 р., такі:

Допомогу виплачують щомісяця з дня її призначення по день досягнення дитиною віку трьох років включно. Розмір допомоги дорівнює різниці між: з 01.01.2008 р. — 50 %, з 01.01.2009 р. — 75 %, з 01.01.2010 р. — 100 % прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. Право на підвищений розмір потрібно підтвердити документально (довідкою про склад сім’ї та декларацією про доходи та майновий стан). Виплачують допомогу в підвищеному розмірі протягом 6 календарних місяців. Якщо після закінчення цього строку одержувач не підтвердив право на призначення допомоги в підвищеному розмірі, то її виплачують у мінімальному розмірі. Допомогу надають на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, узятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога

Підстави для припинення виплати

1) позбавлення одержувача допомоги батьківських прав; 2) відмова одержувача допомоги від виховання дитини; 3) відбирання дитини в одержувача допомоги без позбавлення батьківських прав; 4) тимчасове влаштування дитини на повне державне утримання; 5) припинення опіки чи звільнення опікуна від його повноважень; 6) перебування одержувача допомоги в місцях позбавлення волі за рішенням суду; 7) скасування рішення про всиновлення дитини або визнання його недійсним; 8) смерть дитини чи одержувача допомоги; 9) виникнення інших обставин

10) нецільове використання коштів та незабезпечення одержувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини

10) особа, яка одержує допомогу, звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні — з дня призначення їй допомоги по безробіттю чи матеріальної допомоги по безробіттю. Центр зайнятості повідомляє соцзабез про призначення допомоги

11) особа, яка одержує допомогу, висловила бажання працювати — з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов’язків): про початок роботи в режимі повного робочого часу або про вихід у відпустку у зв’язку з навчанням роботодавець повідомляє соцзабез за місцем проживання такої особи. Не припиняється виплата допомоги при роботі в режимі неповного робочого часу чи вдома

12) особа, яка одержує допомогу, почала або поновила підприємницьку діяльність — з першого числа місяця, в якому розпочато таку діяльність