13.10.2008
КОЛИ НЕУЗГОДЖЕНЕ ПОДАТКОВЕ
зобов’язання стає податковим боргом — роз’яснення ДПАУ
Лист Державної податкової адміністрації України від 03.09.2008 р. № 17813/7/19-0117-596
«Про надання роз’яснення»
У
листі, що коментується, ДПАУ розглянула питання про облік сум:1) податкових зобов’язань (податкового боргу) при оскарженні платником податків донарахованих сум у судовому порядку
після закінчення 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення;2) штрафних санкцій за порушення у сфері РРО, нарахованих податковими органами.
Податкові зобов’язання → Податковий борг.
Щодо першого питання ДПАУ абсолютно справедливо зазначає: якщо за результатами перевірки було складено податкове повідомлення-рішення, то інформація про нього потрапляє до реєстру податкових повідомлень, який ведеться в податковому органі в електронному вигляді. Суми узгоджених податкових зобов’язань переносяться з реєстру до карток особових рахунків платників податків. У разі звернення платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення податкового органу і за умови надходження до податкового органу визначення суду не пізніше граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні (на це відводиться 10 календарних днів), вносяться відповідні дані до реєстру. При цьому сума податкового зобов’язання виводиться з реєстру податкових повідомлень і обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження, як неузгоджене податкове зобов’язання до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.А от якщо податкове зобов’язання, нараховане податковим органом, не було своєчасно оскаржено (10-денний строк з дня отримання податкового повідомлення-рішення закінчився), то воно стає
узгодженим і при його несплаті в зазначений строк стає податковим боргом. Це означає, що в момент звернення до суду слід говорити не про звичне неузгоджене податкове зобов’язання, а про податковий борг.Нагадаємо, що звернутися до адміністративного суду та оскаржити рішення податкового органу платник податків може в будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення, але з урахуванням строків давності —
протягом року з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів* (ст. 99 КАСУ**).* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР у редакції Закону від 01.06.2000 р. № 1776-III.
** Див. ком. «Несплачені штрафи щодо РРО стягуватимуться в судовому порядку — роз’яснення ДПАУ» // «БТ», 2006, № 45, с.7.
Також зазначимо, що це не перше роз’яснення ДПАУ з цього приводу. Аналогічні висновки ДПАУ наводила в
листах від 08.08.2006 р. № 14961/7/10-1317/3516*** та від 11.08.2008 р. № 16219/7/24-0617.*** Докладніше про порядок оскарження податкових повідомлень у суді можна дізнатися зі статті «Оскарження рішень податкових органів» // «БТ», 2008, № 15, с. 23.
Штрафні санкції у сфері РРО.
У листі, що коментується, ДПАУ зазначає, що відокремленого обліку сум штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг податкові органи не ведуть. У них немає для цього правових підстав.Узагалі-то це й зрозуміло, адже
штрафні санкції, які накладаються згідно із Законом про РРО****, не вважаються податковим зобов’язанням. Зауважимо, що податківці з цим погоджувалися й раніше. Так, у своєму листі від 05.10.2006 р. № 18547/7/24-1117***** ДПАУ зазначила, що штрафи у сфері РРО до податкових зобов’язань жодного відношення не мають, а отже, нараховані суми штрафів не стають податковим боргом, процедури стягнення податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, не застосовуються і податкова застава не виникає.**** Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.
***** Див. ком. «Коли податкові зобов’язання при зверненні платника податків до суду вважаються узгодженими» // «БТ», 2006, № 38, с. 4.