13.10.2008

Про надання роз’яснень

Лист від 09.09.2008 р. № 355/2/16-1510

ВАЛОВІ ВИТРАТИ ЩОДО ЗАРПЛАТИ

і хмелезбір при комісії — ДПАУ уточнює свою позицію

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 09.09.2008 р. № 355/2/16-1510

«Про надання роз’яснень»

 

Ні для кого не секрет — існує безліч прикладів того, коли ДПАУ дає протилежні роз’яснення щодо аналогічних проблем. У зв’язку з цим платники податків нерідко замислюються, якою ж є думка податківців у конкретний момент. У

листі, що коментується, ДПАУ уточнює свою позицію з питань віднесення витрат на оплату праці до складу валових і сплати хмелезбору при продажу алкоголю за договорами комісії.

1. Валові витрати щодо зарплати

. Як відомо, особливості включення витрат на оплату праці до складу валових регулюються п.п. 5.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, згідно з яким до складу валових витрат платника податку, зокрема, відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

Ключове питання тут: як визначити конкретний склад витрат на оплату праці, які можна включити до валових витрат, зокрема, чи можна для цих цілей орієнтуватися на

Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).

Свого часу в

листі від 26.02.2000 р. № 905/6/15-1116 щодо попередниці Інструкції № 5 — Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Мінстату від 21.12.95 р. № 323 (далі — Інструкції № 323), ДПАУ дала негативну відповідь. Пізніше в листі від 24.05.2004 р. № 5115/5/15-1115 податківці були поблажливіші, дозволивши керуватися для цих цілей Інструкцією № 5.

Що ж робити платнику податків у ситуації, що склалася? У

листі, що коментується, ДПАУ якраз і роз’яснила це. Виявляється, Інструкція № 323 не враховувала особливостей визначення складу витрат на оплату праці, передбачених Законом. А от Інструкція № 5 «не суперечить» п. 5.6 Закону. З урахуванням цього висновки пізнішого листа ДПАУ відповідають чинному законодавству. Інакше кажучи, норми Інструкції № 5 можуть застосовуватися при визначенні складу витрат на оплату праці.

Ми

повністю поділяємо сьогоднішню позицію ДПАУ (хоча, зізнатися, обґрунтування зміни позиції виглядає непереконливо). Хочемо лише звернути увагу на один дуже важливий момент. До складу валових витрат можна включати заохочувальні та компенсаційні виплати, установлені за домовленістю сторін. Часто податкові органи при перевірці визнають таку домовленість, тільки якщо її встановлено колективним договором. Але це не зовсім так: про наявність домовленості може свідчити й розпорядження (наказ) керівника про здійснення тієї чи іншої виплати, віднесеної Інструкцією № 5 до інших заохочувальних чи компенсаційних виплат. Це підтверджує і Мінпраці в листі від 01.10.2007 р. № 700/13/84-07*.

* Див. ком. «Виплати працівникам можуть установлюватися наказом, якщо немає колдоговору» // «БТ», 2007, № 47, с. 8.

2. Хмелезбір і договори комісії.

Питання про те, хто є платником хмелезбору при реалізації алкогольних напоїв та пива через комісіонера, обговорювалося зовсім недавно — про нього йшлося в листі ДПАУ від 19.03.2008 р. № 5359/7/21-0117**. Автори цього листа дійшли висновку, що в разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії хмелезбір має сплачуватися або комітентом, або комісіонером, залежно від того, кому покупець перераховує гроші за відвантажену за договорами комісії продукцію. Ураховуючи, що, як правило, гроші одержує саме комісіонер, то він і буде здебільшого платником хмелезбору. У листі, що коментується, ДПАУ підтвердила, що на сьогодні вона свою думку із цього приводу не змінила.

** Див. ком. «Хмелезбір — хто його сплачує при реалізації алкоголю за договорами комісії» // «БТ», 2008, № 18, с. 10.

Крім того, у

листі, що коментується, ДПАУ поінформувала, що більш ранні листи, в яких з цього питання висловлювалася інша позиція (листи ДПАУ 12.10.2006 р. № 19003/7/21-0117*** і від 18.10.2006 р. № 19367/7/21-0117) відкликано листом ДПАУ від 23.08.2008 р. № 14782/7/21-0117.

*** Див. ком. «Серед платників хмелезбору ДПАУ вбачає комісіонерів» // «БТ», 2006, № 45, с. 8.