15.09.2008

Про надання іншого дня відпочинку для працівника, який перебуває у відрядженні у вихідний день

Лист від 19.06.2008 р. № 154/13/116-08

ВІДРЯДЖЕННЯ У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ:

працівнику необхідно надати інший день відпочинку

 

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 19.06.2008 р. № 154/13/116-08

«Про надання іншого дня відпочинку для працівника, який перебуває у відрядженні у вихідний день»

 

Часто, щоб уже в понеділок уранці працівнику бути в тому місці, куди він направляється у відрядження для вирішення поставлених завдань, виїжджати йому доводиться напередодні — у вихідний день. Або ж, навпаки, необхідність вирішення відряджувальних питань у п’ятницю змушує працівника повертатися з відрядження додому в суботу — у свій законний вихідний день. Про те, як потрібно діяти в таких випадках, тобто коли день виїзду у відрядження або повернення з нього збігається з вихідним днем працівника, роз’яснює Мінпраці в

листі, що коментується.

Справа в тому, що

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), по-різному ставиться до того, яка подія припадає на вихідний день: день від’їзду у відрядження або прибуття з нього. Так, якщо працівник відправляється у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. Як бачимо, у цьому випадку вихідний день надається працівнику обов’язково, і на це звертає увагу Мінпраці в листі, що коментується.

Якщо працівник повертається з відрядження у вихідний день, то йому згідно з

Інструкцією № 59 може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. Тут, ураховуючи можливість, а не обов’язковість надання іншого дня відпочинку, Мінпраці зазначає, що це питання має вирішуватися правилами внутрішнього трудового розпорядку, установленими на підприємстві цього роботодавця. Причому, звертаємо вашу увагу, що день приїзду у вихідний день має бути передбачено наказом про направлення працівника у відрядження. Інакше (якщо, наприклад, працівник згідно з наказом має повернутися у п’ятницю, а фактично повертається в суботу) навряд чи працівник може розраховувати на інший день відпочинку, хоча це питання може бути вирішено шляхом видання наказу про продовження відрядження.

Далі Мінпраці наголошує на тому, що відповідно до

Інструкції № 59 у разі якщо працівник спеціально відряджається для роботи у святкові та неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні йому виплачується згідно з чинним законодавством. Це означає, що для того, щоб у працівника з’явилося право на компенсацію (оплата в подвійному розмірі за ст. 107 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП), працівник має саме працювати у відрядженні у вихідний день. Час проїзду до місця відрядження і назад роботою не вважається, і тому Мінпраці доходить висновку: якщо день виїзду або приїзду з відрядження припадає на вихідний день, то компенсація за роботу в ці дні не виплачується.

Отже, підсумуємо сказане вище:

— якщо працівник направляється у відрядження спеціально для роботи у вихідний день, то він має право або на оплату цього робочого часу в подвійному розмірі, або на інший день відпочинку (

ст. 72, 73, 107 КЗпП);

— якщо працівник виїжджає у відрядження у вихідний день, то йому обов’язково надається інший вихідний день;

— якщо працівник повертається з відрядження у вихідний день (такий день повернення зазначено в наказі), то працівнику може бути надано інший день відпочинку, якщо це передбачено правилами внутрішнього розпорядку.

Від себе додамо, що надання іншого дня відпочинку в табелі обліку робочого часу відображається як цілоденний невихід на роботу з повним збереженням зарплати (відгул). У цьому випадку в табелі використовують такі коди: літерний — цн, цифровий — 18.