10.08.2009
ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ —
фіскальний огляд від ДПАУ
Лист Державної податкової адміністрації України від 14.07.2009 р. № 14735/7/ 17-0417
«Про адміністрування єдиного податку»
Лист
, що коментується, ще один у черзі оглядових листів ДПАУ*. Присвячено його сплаті єдиного податку приватними підприємцями. Варте уваги, що більшість його роз’яснень, на відміну від інших подібних листів, мають яскраво виражену фіскальну спрямованість і, м’яко кажучи, не зовсім погоджуються з вимогами законодавства. Зупинимося на основних роз’ясненнях.* На сьогодні ми проаналізували оглядові листи щодо податку на прибуток (лист від 06.07.2009 р. № 14060/7/15-0217 // «БТ», 2009, № 29, с. 11), щодо транспортного податку (лист від 09.07.2009 р. № 14316/7/17-031 — див. с. 23 цього номера) і щодо РРО та касових операцій (лист від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 — див. с. 33 цього номера).
1. Комісійні операції.
ДПАУ нічим не здивувала, укотре** зауваживши, що для єдиноподатника-комісіонера виручкою вважається вся сума, отримана від продажу комісійного товару. Таким чином, при порівнянні з граничним обсягом виручки (500 тис. грн.) ураховується не лише сума комісійної винагороди, а і сума виручки від продажу товарів, що належить комітенту.** Аналогічні висновки містяться в листах від 06.07.2006 р. № 12710/7/16-1517 («БТ», 2006, № 38, с. 5), від 23.11.2006 р. № 13290/6/17-0416, від 28.12.2006 р. № 24715/7/15-0417, від 08.05.2007 р. № 4441/6/15-0416.
Цікаво, що при визначенні
бази обкладення єдиним податком у юридичних осіб податківці дозволяють ураховувати лише суму комісійної винагороди, Аргумент такий: кошти, що надходять комісіонерам від продажу належного комітенту товару, є транзитними, і комісіонери не мають права власності на них.На наш погляд, і при визначенні бази обкладення єдиним податком у юридичних осіб, і при визначенні суми виручки, що порівнюється з граничним обсягом виручки (і в юридичних, і у фізичних осіб), має застосовуватися єдиний підхід:
до виручки повинна потрапляти лише комісійна винагорода.Зауважимо, що з таким підходом солідарний і Держпідприємництва (
листи від 04.04.2006 р. № 2588 і від 27.12.2007 р. № 9749). Однак, найімовірніше, такий підхід підприємцю доведеться відстоювати в суді.2. Якщо виручка єдиноподатника перевищила 500 тис. грн.
І в цьому питанні податківці не зрадили своєї старої позиції: вони, як і раніше, вимагають сплатити податок з доходів фізичних осіб із суми перевищення виручкою 500-тисячної межі***. У пошуках підтримки своєї позиції вони апелюють до листа Мін’юсту від 15.08.2007 р. № 20-9-7599, який, однак, чіткої вказівки із цього приводу не містить.*** Про це йшлося також у листах від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714 («БТ», 2008, № 43, с. 12), від 10.09.2008 р. № 17-0718/2714 («БТ», 2009, № 9, с. 4), від 13.08.2007 р. № 4005/г/17-0715 («БТ», 2007, № 39, с. 31).
Ми з таким підходом
не згодні. Справа в тому, що відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу підприємця за підсумками такого звітного року. Сплачена при цьому сума єдиного податку є остаточною та не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань платника податків. Єдиним покаранням, на яке заслуговує підприємець, який перевищив 500-тисячний поріг, згідно з п. 5 Указу № 746 є перехід на загальну систему оподаткування з наступного звітного періоду (кварталу). Докладніші контраргументи до позиції податківців див. у ком. «Якщо виручка підприємця-єдиноподатника перевищила 500 тис. грн., ДПАУ вимагає сплачувати податок із суми перевищення» до листа ДПАУ від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714 // «БТ», 2008, № 43, с. 12.Зауважимо, що з податківцями не згоден і Держпідприємництва (
листи від 17.08.2007 р. № 6129, від 22.09.2008 р. № 8032, від 19.03.2009 р. № 2904, від 05.05.2009 р. № 5138), що закликає оскаржити дії податківців, які донараховують податок на цій підставі, у суді.Цікаво, що з
листа ВАдСУ від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 стосовно аналогічного питання для юридичних осіб можна дійти висновку: цей орган також заперечує проти оподаткування суми перевищення граничного обсягу виручки.3. Як оподатковувати доходи від діяльності, не зазначеної у Свідоцтві?
Усі доходи, отримані від діяльності, не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку, обкладаються податком з доходів за ставкою 15 % як доходи фізичної особи — непідприємця. Проте звернемо увагу, що з цього питання існує й позитивна судова практика: в ухвалі ВАдСУ від 21.06.2007 р. № А37/80 ідеться про таке: якщо підприємець сплачує податок за максимальною ставкою, то податок з доходів від незазначених видів діяльності сплачуватися не повинен. Схожі висновки містяться і в ухвалі ВАдСУ від 12.05.2009 р. № К-4835/08.4. Відповідальність.
У листі податківці спробували відповісти на запитання про те, що загрожує підприємцю-єдиноподатнику за:1)
неведення і неналежне ведення обліку доходів і витрат у Книзі ф. № 10. Як зауважила ДПАУ, за це підприємцю загрожує адмінштраф за ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неналежне ведення обліку в сумі від 51 до 136 грн. (за повторне протягом року порушення — від 85 до 136 грн.). Накладати такий штраф мають право податківці. Додамо також: якщо при перевірках податківці виявлять, що до Книги ф. № 10 єдиноподатником не внесено записи про надходження готівкової виручки, крім зазначеного вище адмінштрафу, до нього можуть застосувати також штраф за неоприбуткування готівки у п’ятикратному розмірі неоприбуткованих сум відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95*;* Див. також відповідь на запитання «Коли застосовують штрафи, передбачені ст. 20 і 21 Закону про РРО?» у статті «РРО та каса — черговий оглядовий лист від ДПАУ» на с. 33 цього номера.
2)
за несвоєчасну сплату єдиного податку. Податківці, розглядаючи це питання, намагаються підвести несплату єдиного податку під відповідальність згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181), стверджуючи: якщо підприємець затримає сплату єдиного податку, то до нього мають застосовуватися штрафні санкції та пеня відповідно до Закону № 2181. Свою позицію вони аргументують тим, що підприємець, перейшовши на єдиний податок, у такий спосіб узгодив строки сплати єдиного податку (зобов’язання зі сплати єдиного податку стало узгодженим), а отже, за несплату єдиного податку можна застосовувати штрафи згідно із Законом № 2181.Звичайно ж, ми з такими висновками не згодні. Законодавчого акта, що зобов’язав єдиноподатника подавати податкову декларацію з єдиного податку та узгоджувати зобов’язання щодо єдиного податку з податковим органом, немає. Так само, як і немає і такого закону, який установлював би обов’язок податкового органу щомісяця визначати податкове зобов’язання фізичної особи — платника єдиного податку. При цьому податкові вимоги надсилаються платникам у разі несплати ними узгодженого податкового зобов’язання в установлені для їх погашення строки. А оскільки немає узгодження, то не може бути й податкової вимоги.