31.08.2009
Виплачувати зарплату потрібно не рідше двох разів на місяць
Підприємство планує виплачувати зарплату не два рази на місяць, а один раз. Чи не буде це порушенням?
(м. Львів)
Заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів
Це встановлено ст. 115 КЗпП) і ст. 24 Закону про оплату праці.У тому випадку, коли у колективному договорі все-таки зазначено, що виплата заробітної плати здійснюватиметься один раз на місяць, це розцінюється як умови договору, що погіршують положення працівників, а отже, такі умови відповідно до
ст. 9 КЗпП визнаються недійсними. Якщо ж на підприємстві відсутній колективний договір, то виплата заробітної плати працівникам повинна здійснюватися з тією періодичністю, що вказано в ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці.Варто зазначити, що у
ст. 4 Рекомендації № 85 МОП указано, що максимальні строки виплати заробітної плати повинні забезпечувати таке положення, коли заробітна плата виплачується:—
не рідше двох разів на місяць через проміжки часу, які не перевищують 16 днів, для працівників із почасовим, поденним, потижневим нарахуванням заробітної плати;—
не рідше одного разу в місяць для службовців, заробітна плата яких установлена відповідно до місячного чи річного нарахування.Ці норми — лише мінімальна гарантія, яку має виконати держава на рівні внутрішнього законодавства. При цьому норми внутрішнього законодавства, що передбачають вищий рівень захисту трудових прав, у тому числі на оплату праці у певні максимальні проміжки часу, не повинні розцінюватися як такі, що суперечать міжнародним договорам, а тому не підлягають застосуванню.
Оскільки
КЗпП та Законом про оплату праці передбачено виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць, тобто частіше, ніж передбачено мінімальними гарантіями (один раз на місяць), необхідно користуватися саме нормами, українського законодавства, бо вони не тільки не суперечать ст. 4 Рекомендацій № 85 МОП, а й покращують становище працівників.Таким чином,
виплата зарплати один раз на місяць — це порушення вимог законодавства України про працю.За порушення встановлених законодавством термінів виплати заробітної плати на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності може бути накладено
адміністративний штраф відповідно до ст. 41 КпАП у розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.). Про це йдеться також і в листі Мінпраці від 06.09.2007 р. № 556/13/155-07.Але необхідно пам’ятати, що за це порушення тільки суд на підставі протоколів, що складають державні інспектори праці, може винести рішення про накладення адміністративного штрафу (
ст. 221 та 255 КпАП).Також, варто знати і про те, що штраф за адміністративне порушення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення (
ст. 38 КпАП).Порушення строків виплати заробітної плати вважається триваючим правопорушенням, оскільки його вчинення починається з моменту, коли заробітну плату має бути виплачено працівнику (у строки, установлені законом або колективним договором) і продовжується доти, поки роботодавець її не виплатить або поки факт правопорушення не буде виявлено відповідною посадовою особою (
лист Мінпраці від 28.08.2002 р. № 06/2-4/196). Це означає, що адміністративне стягнення за порушення строків виплати заробітної плати може бути застосовано протягом двох місяців із дня, коли зарплату виплачено (у цьому випадку триваюче правопорушення вважатиметься таким, що припинилося (див. лист Мін’юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465) або, якщо її так і не виплачено, з моменту виявлення порушення інспектором праці. При цьому моментом виявлення порушення слід вважати день підписання акта перевірки, в якому зафіксовано порушення строків виплати заробітної плати.
Сергій ДЕЦЮРА