16.02.2009
ЗВІТИ ПРО ВИВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА
необхідно подавати лише при звільненні
згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП
Лист Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 08.05.2008 р. № ДЦ-09-2782/0/6-08
«Щодо інформування роботодавцями державної служби зайнятості про передбачуване та фактичне вивільнення працівників»
Листом
, що коментується, Центр зайнятості (далі — ЦЗ) роз’яснив порядок інформування роботодавцями служби зайнятості про плановане та фактичне вивільнення працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП).Згідно зі
ст. 49 1 КЗпП про наступне вивільнення працівника власник (уповноважений ним орган) має повідомити держслужбу зайнятості із зазначенням професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці працівника, який вивільняється.При цьому під
«вивільненням» працівника слід розуміти припинення трудового договору з ініціативи роботодавця на підставах, визначених п. 1 ст. 40 КЗпП, а саме: у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством чи перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників.З метою реалізації цієї норми
ст. 491 КЗпП частиною п’ятою ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII (далі — Закон № 803 ) передбачено письмове повідомлення про вивільнення шляхом подання:1)
Звіту про заплановане вивільнення працівників (форма № 4-ПН (план)) — не пізніше ніж за 2 місяці до майбутнього вивільнення;2)
Звіту про фактичне вивільнення працівників (форма № 4-ПН (факт)) — у десятиденний строк після звільнення.Обидві
форми та Інструкцію щодо їх заповнення затверджено наказом Мінпраці від 19.12.2005 р. № 420*.* Докладніше про подання цих форм див. у статті «Звітність з праці — загальні положення» // «БТ», 2009, № 4, с. 16, а про порядок вивільнення працівників — статтю «Якщо роботи стало замало...» // «БТ», 2008, № 46, с. 35.
У разі
неподання або порушення строків подання таких даних справляється штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.ЦЗ зазначає, що норми
ч. 5 ст. 20 Закону № 803 застосовують у всіх випадках, коли працівників вивільняють на підставах, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП. Винятків із цього правила законодавством не передбачено.Отже,
вимоги ч. 5 ст. 20 Закону № 803 застосовують виключно при звільненні на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП . На інші випадки звільнення вимоги ч. 5 ст. 20 Закону № 803 не поширюються, і, отже, звітність про вивільнення подавати не потрібно, штрафні санкції в таких випадках не застосовують (у листі, що коментується, ЦЗ зазначив випадок звільнення за угодою сторін — п. 1 ст. 36 КЗпП).