26.01.2009
Платник ФСП не може враховувати виручку, отриману від продажу виловленої у річці риби, при розрахунку 75 % межі
Чи має право підприємство, що займається переробкою та виловом риби у внутрішніх водоймах, ураховувати виловлену у річці рибу у виручці від реалізації для розрахунку 75 % межі?
(м. Миколаїв)
Для розрахунку 75 % межі підприємства згідно з
п. 4 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою КМУ від 23.04.99 р. № 658, повинні брати суму, отриману від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів), яка включає доходи, отримані від:— реалізації продукції рослинництва і тваринництва, виробленої (вирощеної) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів її переробки на власних підприємствах;
— реалізації продукції рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств, які займаються розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), і продуктів її переробки на власних підприємствах;
— реалізації продукції, виробленої із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
Отже, з наведеного переліку можна зробити висновок, що при розрахунку 75 % межі підприємство може враховувати
виручку від реалізації виловленої риби лише в озерах, ставках та водосховищах, а тому виручку від реалізації виловленої у річках риби враховувати при розрахунку цієї межі не можна.Ще одним аргументом на користь цього висновку є те, що до земель водного фонду, грошова оцінка яких є об’єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком (ФСП), землі річки не включаються. А це вказує на те, що виловлена з річки риба для цілей обчислення ФСП також не може враховуватися при розрахунку 75 % межі. Крім того, такої думки дотримується і ДПАУ (консультація у журналі
«Вісник податкової служби України» 2008, № 10).
Сергій ДЕЦЮРА