01.06.2009
НЕЕТИКЕТОВАНІ ГМО-ПРОДУКТИ
Кабмін пропонує з 1 липня вилучати з обігу
Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2009 р. № 468
«Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг»
Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи»
Відповідно до
ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII (далі — Закон № 1023) інформація щодо продукції обов’язково має містити позначку про наявність у її складі (за наявності) генетично модифікованих організмів (ГМО).Кабмін на виконання цієї норми розробив
Порядок етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг.З
1 липня 2009 року виробники (постачальники) харчових продуктів зобов’язані етикетувати продукти, що містять ГМО чи виготовлені з їх використанням.Етикетування ГМО-продуктів здійснюється шляхом проставляння відповідної позначки. Вимоги до змісту інформації, які наводиться на позначці, а також до її оформлення викладено в
пп. 3 і 4 Порядку, що коментується.Етикетування харчових продуктів, що не містять ГМО або якщо їх вміст становить менше 0,1 %, може бути здійснено шляхом проставляння позначки «Без генетично модифікованих організмів».
Зверніть увагу
: згідно з п. 6 постанови харчові продукти, що містять ГМО чи виготовлені з їх використанням та введені в обіг в Україні, на яких не проставлено позначки відповідно до Порядку, що коментується, підлягають вилученню з обігу.З
п. 1 постанови випливає, що її вимоги поширюються на всі харчові продукти, які «вводяться в обіг». З цього, на наш погляд, можна дійти такого висновку: ті продукти, процес виготовлення яких або їх ввезення на митну територію України завершено до набуття чинності цією постановою, обов’язковому ГМО-етикетуванню не підлягають. А отже, про можливість їх вилучення йтися не повинно. Хоча не виключаємо, що в контролюючих органів може бути інша думка із цього приводу.Зауважимо також, що
вилучення продукції з обігу як адміністративно-господарська санкція може встановлюватися виключно законами (ст. 238 Господарського кодексу України). На сьогодні ні Закон № 1023-XII, ні Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» від 31.05.2007 р. № 1103-V (далі — Закон № 1103)* такої санкції не встановлюють. Тому легітимність цієї норми викликає сумніви.* Див. калейдоскоп документів «З’явився Закон про створення, випробування, транспортування та використання генетично модифікованих організмів» // «БТ», 2007, № 27, с. 12.
Вважаємо, що
відсутність етикетування ГМО має кваліфікуватися як відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, за що може встановлюватися штраф у розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 85 грн. (Закон № 1023).Нагадаємо також, що:
—
з 1 червня 2009 року держреєстрацію ГМО-продуктів здійснює МОЗ відповідно до Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, що містять такі організми чи отримані з їх використанням, затвердженого постановою КМУ від 18.02.2009 р. № 114, (див. «Калейдоскоп документів» «Затверджено Порядок держреєстрації ГМО» // «БТ», 2009, № 11, с. 13). До заяви на держреєстрацію ГМО організмів у харчових продуктах додається висновок державної екологічної експертизи;— з
1 січня 2009 року імпорт харчових продуктів, що містять ГМО чи отримані з їх використанням, для безпосереднього вживання за призначенням можливий лише за умови держреєстрації відповідних ГМО джерел та переліченої в цій частині продукції. Порядок видачі дозволу на ввезення на митну територію України незареєстрованих генетично модифікованих організмів для науково-дослідної мети або державних апробацій (випробувань) затверджено постановою КМУ від 20.08.2008 р. № 734;— за порушення законодавства у сфері поводження з ГМО відповідно до ст. 18 Закону № 1103 передбачено встановлення цивільної, адміністративної, дисциплінарної та кримінальної відповідальності.