15.06.2009

Про розрахунок вихідної допомоги

Лист від 24.04.2009 р. № 247/13/8409

ВИХІДНА ДОПОМОГА:

Мінпраці роз’яснило, що простій не враховують при її розрахунку

 

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24.04.2009 р. № 247/13/8409

«Про розрахунок вихідної допомоги»

 

Листом

, що коментується, Мінпраці роз’яснило порядок обліку часу та оплати простою при розрахунку вихідної допомоги.

Чинним законодавством розмір вихідної допомоги прив’язаний до розміру

середньомісячного заробітку. У свою чергу, середню зарплату для розрахунку вихідної допомоги при звільненні згідно з п. 2 Порядку розрахунку середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), розраховують виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана така виплата (для виплати вихідної допомоги — місяцю, в якому працівника звільнили).

При цьому час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду. Як зауважив Мінпраці в

листі, що коментувався, таким часом, що виключається, є період простою. При цьому оплату часу простою в розмірі 2/3 тарифної ставки та дні простою не враховують при розрахунку середньоденної зарплати.

Для розрахунку місячного розміру вихідної допомоги можна застосувати таку формулу:

ЗПсер.міс. =
Вп.3

РДф
х
РДг

2
,

де

Вп.3 — виплати, що включаються до розрахунку згідно з п. 3 Порядку № 100 за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом 2 місяців, які передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, що включається до розрахунку);

РДф

— кількість робочих днів, фактично відпрацьованих протягом 2 місяців, які передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, що включається до розрахунку);

РДг

— кількість робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установленим відповідно до вимог законодавства.

Виходить, якщо простій протягом 2 останніх місяців не перевищував 2 календарних місяці, то при розрахунку вихідної допомоги достатньо виключити з показника

Вп.3суми оплати часу простою (2/3 тарифної ставки), а з показника РДф — дні простою та виходячи з доходу, що залишився, розрахувати суму допомоги. На розрахунок показника РДг час простою не впливає (дні простою враховуємо як робочі дні).

А як бути, якщо працівник два місяці перед звільненням не працював, перебуваючи у простої? Як розрахувати вихідну допомогу в цьому випадку, адже якщо виключити всі дні простою та виплати за цей період, то середньоденна зарплата дорівнюватиме нулю? Відповідь на це запитання Мінпраці в листі, що коментується, не дало. Найімовірніше, у такій ситуації необхідно скористатися абзацом четвертим п. 2 Порядку № 100. Нагадаємо, що згідно з ним, якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплати за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня зарплата обчислюється виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу*.

* Рекомендуємо також ознайомитися зі статтями «Неповний робочий час — особливості нарахування виплат працівнику» з рубрики «Тема тижня» // «БТ», 2009, № 11, с. 38; «Виплати працівникам при звільненні» з рубрики «Шпаргалка бухгалтера»// «БТ», 2009, № 16, с. 23.