18.05.2009

Єдиноподатник, який надає послуги з прання білизни, може не використовувати РРО

Відповідь на запитання

Єдиноподатник, який надає послуги з прання білизни, може не використовувати РРО

 

Приватний підприємець — платник єдиного податку надає послуги з прання білизни фізичним особам за готівку. Чи потрібно йому використовувати РРО?

(м. Харків)

 

Розпочнемо з того, що

прання білизни відноситься до побутових послуг, оскільки відповідно до п. 2 Правил побутового обслуговування населення, у редакції постанови КМУ від 04.06.99 р. № 974 (далі — Правила № 974), побутова послуга — це вид діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника.

Регулювання діяльності з надання таких послуг здійснюється не тільки цими Правилами, а й

Інструкцією щодо надання послуг з прання білизни, затвердженою наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 27.08.2000 р. № 20 (далі — Інструкція № 20).

Згідно з

п. 9 Правил № 974 побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами, документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір, розрахунковий документ установленої форми.

Залежно від системи оподаткування (єдиний податок, загальна система чи фікспатент), на якій перебуває приватний підприємець (ПП), і буде встановлюватись форма розрахункового документа.

Так, якщо

ПП знаходиться на загальній системі оподаткування, то він повинен використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III (далі — Закон про РРО), а тому при розрахунках із замовниками готівкою такий ПП повинен видавати при наданні послуг касовий чек РРО. Виняток з правила щодо застосування РРО містить п. 11 Переліку № 1336*:

* Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

РРО можуть не застосовувати,

а розрахунки зі споживачами провадити за допомогою розрахункових квитанцій суб’єкти підприємництва, які надають послуги з прання білизни на території села або вдома у замовника, за умови проведення розрахунків на місці надання послуг.

Крім того, відповідно до

п. 2.11 Інструкції № 20 передбачено, що разом з касовим чеком замовнику необхідно видати також квитанцію за формою № ПО-О1 (форма документа затверджена наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29.09.95 р. № 8). Однак Держкомпідприємництва в листі від 08.08.2003 р. № 4738 указує, що у випадку проведення розрахунків із застосуванням РРО, використовувати квитанцію не обов’язково.

Якщо ж

ПП є платником єдиного податку (як у нашому випадку), то він згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО має право не застосовувати РРО. Однак це не означає, що підприємець жодних документів не видає.

Так, відповідно до

п. 8 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції від 01.12.2005 р. № 3161-IV виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Як такий документ згідно з

п. 2.12 Інструкції № 20 при розрахунках ПП із замовником без застосування РРО може бути саме квитанція за формою № ПО-О1. Як бачимо, підприємець-єдиноподатник теж може видати замовнику квитанцію за формою № ПО-О1. Однак такому підприємцю ніщо не забороняє видати замість квитанції за формою № ПО-О1 і звичайний товарний чек, складений у довільній формі, оскільки відповідальності за незастосування форми № ПО-О1 для них не передбачено.

Зазначимо що такий документ є бланком суворої звітності та заповнюється він відповідно до Інструкції з використання форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, затвердженою наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29.09.95 р. № 8.

Документ за

формою № ПО-О1 складається з трьох частин, які заповнюються під копіювальний папір. Перша частина форми (замовлення) та третя (копія квитанції) — залишається у виконавця, друга (квитанція) видається замовнику.

У формі такого документа вказуються такі реквізити:

— найменування господарюючого суб’єкта, його ідентифікаційний код, адреса, телефон (або проставляє штамп підприємства з цими даними);

— дату приймання та термін виконання замовлення;

— дані замовника (прізвище, адресу, телефон);

— найменування замовлення, його опис, характеристику робіт;

— вартість замовлення згідно з кошторисом або розрахунок вартості;

— дані про стан та ознаки виробів;

— наявність дефектів;

— оціночна вартість з урахуванням ступеню зносу;

— кількість одиниць та загальна вага прийнятих виробів;

— номер мітки (позначки), а для шкіряних та хутряних виробів — площа в кв. дм.

Після заповнення розрахункового документа вартість замовлення підтверджується підписом замовника, а сума отриманих коштів підтверджується підписом Пп.

Остаточний розрахунок із замовником проводиться під час видачі замовлення. У цей момент виконавець, проставляє фактичну дату видачі замовлення і заповнює гарантійний талон до квитанції, який передається замовнику з печаткою або штампом Пп.

Отже, для

ПП — платника єдиного податку, який надає послуги з прання білизни, як розрахунковий документ є документ суворої звітності за формою № ПО-О1. Якщо ж ПП є РРО, то розрахунковим документом виступає чек РРО і квитанція за формою № ПО-О1.

 

Сергій ДЕЦЮРА