23.11.2009
Як розрахувати штрафні санкції за незберігання контрольних стрічок протягом 3 років
У вересні 2009 року у фізичної особи — підприємця проходила перевірка дотримання законодавства щодо РРО за період з 09.09.2008 р. до 09.09.2009 рр. (рік тому в нас проводилася така сама перевірка). У зв’язку з тим, що підприємець не зберігав роздруковані контрольні стрічки протягом 3 років, за винятком контрольних стрічок за останні 5 днів періоду, що перевіряється, перевіряючі нарахували штраф у сумі 185300 грн. і написали в акті як пояснення виявлених під час перевірки фактів таке: «Не забезпечено збереження контрольних стрічок протягом установленого строку (три роки), а саме відсутні контрольні стрічки за період з 09.09.2006 р. по 03.09.2009 рр. у кількості 1090 штук. Під час перевірки надано лише контрольні стрічки за період 04.09. 2009 р. — 08.09.2009 р.».
Ми з таким підходом не погодилися, тим більше, що при проведенні такої ж перевірки рік тому аналогічний штраф перевіряючі не нараховували. Тому написали скаргу на рішення перевіряючих до Державної податкової адміністрації України, додавши до неї акти попередньої перевірки, однак рішення наших перевіряючих було залишено без змін.
Чи правомірний такий порядок нарахування штрафу за незбереження контрольних стрічок?
(м. Вінниця)
Дійсно, згідно з
п. 10 ст. 3 Закону про РРО* суб’єкти підприємництва, які використовують РРО, зобов’язані друкувати на РРО контрольні стрічки та забезпечувати їх зберігання протягом 3 років. За це порушення, а саме «у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну», п. 5 ст. 17 Закону про РРО передбачено накладення штрафу на суб’єкта господарювання в розмірі 170 грн.*
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.У ситуації, описаній у запитанні,
підприємець порушив вимоги п. 10 ст. 3 Закону про РРО, і тому в перевіряючих є всі підстави для накладення на нього штрафу на підставі п. 5 ст. 17 Закону про РРО, але тільки в розмірі 170 грн., а не в сумі 185300 грн.Однак, як випливає з вашого запитання, хоча перевіряючі й не навели в акті розрахунок суми штрафних санкцій, але дані акта свідчать про такий алгоритм розрахунку суми штрафу за незбереження контрольної стрічки: підраховується кількість днів періоду, що перевіряється, за які контрольну стрічку не надано (1090 днів), а потім помножується на 170 грн. (1090 днів х 170 грн. = 185300 грн.).
Отже, з інформації, наведеної в поставленому запитанні, вбачається така
позиція перевіряючих при виявленні під час перевірок відсутності контрольних стрічок.По-перше
, перевіряючі підраховують кількість контрольних стрічок не за бобінами (рулонами), а за кожен день, за який контрольну стрічку за умови роботи РРО має бути роздруковано. Із цим загалом можна погодиться, адже контрольна стрічка — це документ, надрукований на РРО, що містить копії надрукованих цим РРО розрахункових документів (ст. 2 Закону про РРО). Однак і при такому підході перевіряючі, підраховуючи кількість незбережених контрольних стрічок, мали хоча б виключити вихідні та інші неробочі дні підприємця, коли він фактично не працював і не використовував РРО. А з акта випливає, що підраховано всі календарні дні періоду (1090 днів), що перевіряється, тобто й ті, коли контрольна стрічка навіть не повинна друкуватися.По-друге
, штраф у сумі 170 грн., передбачений п. 5 ст. 17 Закону про РРО, застосовують кратно кількості незбережених контрольних стрічок. У випадку, описаному в запитанні, таких випадків (кількість відсутніх стрічок) перевіряючі налічили 1090, що дорівнює кількості днів за період перевірки з 09.09.2006 р. по 03.09.2009 р., за які стрічки не надано. Мабуть, перевіряючі керувалися п. 2.2.19 оглядового листа ДПАУ 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572, в якому зазначено таке: «у разі встановлення факту незабезпечення зберігання контрольної стрічки протягом терміну, установленого пунктом 10 Закону № 265 [Закону про РРО. — Прим. ред.] — трьох років, до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожну незбережену контрольну стрічку згідно з пунктом 5 статті 17 Закону № 265». Водночас у п. 2.7.2 саме цього листа, відповідаючи на запитання про відповідальність за нероздрукування та незбереження контрольної стрічки, подібного уточнення немає.Ми з таким підходом
і перевіряючих, і ДПАУ не згодні. Наведемо свої аргументи проти накладення штрафу кратно кількості відсутніх контрольних стрічок:1) якби законодавець хотів оштрафувати порушника за кожну незбережену стрічку, то таку можливість було б чітко прописано у
п. 5 ст. 17 Закону про РРО. Адже Закон про РРО містить штрафи, які накладають за кожен факт вчинення порушення. Прикладом такого штрафу є санкція за відсутність цінників — у ст. 23 Закону про РРО прямо зазначено, що «до суб’єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається <…>, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за КОЖНИЙ невиставлений цінник на товар». Також ст. 19 передбачено штраф за «кожний реалізований» РРО, до програмного забезпечення якого виробник уніс зміни.Тому вважаємо: якби законодавець хотів установити штраф за кожну нероздруковану контрольну стрічку, то так і написав би в
Законі про РРО. Оскільки цього немає, то можна стверджувати, що у ст. 17 ідеться про штраф за власне факт незбереження контрольної стрічки незалежно від кількості таких незбережених стрічок;2)
судова практика також свідчить про те, що незалежно від кількості незбережених стрічок перевіряючі раніше накладали один штраф у розмірі 170 грн. за всі випадки (якщо хочете — дні), коли стрічку не було збережено (див. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 р. № 22-а-10244/08, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2008 р. № 3/183).Ми також вважаємо, що перевіряючі
неправомірно перевірили ще раз період, який до цього вже було перевірено, що підтверджує акт попередньої перевірки річної давності. Оскільки цю перевірку проводила районна податкова інспекція, а перевірити ще раз раніше перевірений період згідно з п. 8 ст. 111 Закону № 509* може тільки вищий за рівнем контролюючий орган з метою перевірки достовірності висновків нижчого за рівнем органу, то перевіряючі неправомірно перевірили наявність контрольних стрічок за 3 роки. Крім того, в акті перевірки вказують період, за який проводиться перевірка. Саме за виявлені в такому періоді порушення перевіряючі мають право накласти штрафні санкції.* Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.
Інакше кажучи, навіть якщо використовувати підхід перевіряючих для розрахунку штрафних санкцій, то в такому разі необхідно було б виходити з того, що
штрафні санкції за порушення порядку проведення розрахункових операцій відповідно до Закону про РРО є адміністративно-господарськими санкціями і при їх накладенні перевіряючі мають ураховувати строки давності, передбачені ст. 250 Господарського кодексу України: санкції може бути накладено протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня вчинення порушення, крім випадків, передбачених законом. Тому, навіть використовуючи підхід перевіряючих, розрахунок кількості відсутніх контрольних стрічок необхідно було здійснювати виходячи з нероздрукованих стрічок за період з 09.09.2008 р., а не з 09.09.2006 р. На це також вказує й Окружний адміністративний суд м. Києва у своїй постанові від 03.03.2008 р. № 3/183.Підсумовуючи викладене, радимо підприємцю, якого перевіряючі перевірили в такий спосіб, обов’язково
оскаржити такі неправомірні дії перевіряючих у суді протягом року (ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV) і вимагати зменшення розміру накладеного штрафу з 185300 до 170 грн. за факт незбереження контрольних стрічок.
Вікторія ЗМІЄНКО