23.11.2009
Надання директором поворотної фінансової допомоги своєму підприємству
При звільненні працівника у підприємства — платника податку на прибуток — не було коштів. Щоб вирішити цю проблему, директор вніс до каси необхідну суму у вигляді поворотної фінансової допомоги, яка була в той же день видана працівникові. Які є особливості здійснення цієї операції?
(м. Луганськ)
1. Правове регулювання.
Відповідно до п.п. 1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток) поворотна фінансова допомога — це сума коштів, передана платнику податку в користування на певний строк на підставі договорів, які не передбачають нарахування процентів чи надання інших видів компенсацій як плату за користування такими коштами. Тобто головною особливістю є надання коштів у безкоштовне користування.За своєю суттю договір про надання поворотної фінансової допомоги є договором позики, відповідно до якого одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (
ст. 1046 ЦК). Особливістю цього договору є те, що позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором чи законом (ст. 1048 ЦК). Тобто у договорі позики обов’язково потрібно застерегти, що проценти за ним не нараховуються.Оформлювати договір позики, в якому однією із сторін виступає юридична особа, потрібно у письмовій формі (
ст. 206 та 208 ЦКУ). Крім того, у договорі позики обов’язково мають вказуватися сума позики та строк її повернення*.* Детальніше див. ст. «Поворотна фінансова допомога: облік у позичальника — юридичної особи» // 2007, № 44, с. 19 та «Поворотна фінансова допомога в нестандартних ситуаціях» // «БТ», 2008, № 10, с. 17.
Що стосується можливості укладання договору позики фізичними особами, то про це прямо йдеться у
ст. 1048 ЦКУ . Таким чином, працівник (директор) має повне право надати безпроцентну позику своєму підприємству**.** А ось відносно надання процентних позик немає єдиної думки, оскільки Держфінпослуг наполягає на тому, що позики можуть давати тільки фінансові установи (листи від 21.02.2006 р. № 1466/11-8, від 26.07.2006 р. № 644/11-3 та від 14.03.2008 р. № 2944/11-11), а Держпідприємництво (лист від 17.11.2006 р. № 8287) вважає, що така можливість є в усіх, але лише якщо позика видається з власних коштів.
2. Оформлення
розрахунків. Внесення фізичною особою суми позики готівкою до каси підприємства оформляється прибутковим касовим ордером. Відповідно видача грошових коштів із каси при поверненні позики фізичній особі оформляється видатковим касовим ордером.Крім того, слід мати на увазі, що:
— така операція не є розрахунковою з позиції
Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III, а тому проводити її через реєстратор розрахункових операцій не потрібно;—
обмеження щодо проведення готівкових розрахунків (не більш ніж 10000 грн. на день з одним контрагентом) у цьому разі не діє, оскільки розрахунки здійснюються між підприємством та фізичною особою (п. 2.3 Положення про здійснення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637).3. Оподаткування
. Тут необхідно керуватися п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток, згідно з яким:—
при отриманні позики від фізичної особи у підприємства виникають валові доходи (на суму позики), рядок 01.6 декларації з податку на прибуток;—
при поверненні — валові витрати (рядок 04.12).Отже, якщо до закінчення звітного періоду борг за позикою перед фізичною особою буде погашено, то з податку на прибуток підприємство вийде на нуль, тобто податкового навантаження така операція не нестиме.
Слід зазначити, що поповнювати оборотні кошти підприємство може і в іншій формі, крім поворотної фінансової допомоги. Детальніше про це дивіться в статті «
Способи поповнення оборотних коштів підприємства за рахунок коштів фізичних осіб» // «БТ», 2009, № 15, с. 33.
Сергій ДЕЦЮРА