19.04.2010

Екозбір: деякі нюанси звітування за I квартал 2010 року

Стаття

ЕКОЗБІР:

деякі нюанси звітування за I квартал 2010 року

 

У 2009 році в законодавство щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища було внесено ряд суттєвих коректив. Тому чим ближче до закінчення строку подачі звітності з цього збору за I квартал 2010 року, тим частіше до нас надходять запитання щодо звітування.

У цій статті ми розглянемо найактуальніші з таких запитань.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні відомості

Перш ніж розпочати розгляд запитань щодо збору за забруднення навколишнього середовища (далі — екозбір), нагадаємо основні моменти його розрахунку і сплати.

 

Запитання

Відповідь

1

2

Хто є платником екозбору?

Суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів
(п. 2.1 Інструкції № 162 та п. 21 Порядку № 303)

Що відноситься до об’єктів оподаткування екозбором?

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів;
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками
(п. 1.4 Інструкції № 162 та п. 2 Порядку № 303)

Що є базою оподаткування
екозбором?

для стаціонарних джерел забруднення — обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;
для пересувних джерел забруднення — обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини;
— при утворенні та зберіганні радіоактивних відходів — обсяги та активність радіоактивних відходів, а також показники виробництва електричної енергії за певний період, активність радіоактивних матеріалів на момент їх придбання, обсяги та активність радіоактивних відходів, що зберігаються пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк
(п. 3.1 Інструкції № 162 та п. 4 Порядку № 303)

Коли подається звітність та сплачується нарахований екозбір?

Звітним періодом для єкозбору є квартал. Звітність, а саме, Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 17.03.2005 р. № 111 (далі — Податковий розрахунок) заповнюється наростаючим підсумком
(I квартал, півріччя, 9 місяців, рік) і подається протягом 40 днів наступних за останнім днем звітного періоду. Сплата ж збору відбувається протягом 10 календарних днів, що настають після граничного строку подання Податкового розрахунку
(пп. 7.1 та 7.2 Інструкції № 162, пп. 9 та 10 Порядку № 303)

Куди подається звітність
та сплачується збір?

Податковий розрахунок подається до органів державної податкової служби:
за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення — у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів;
— за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів —
у разі розміщення відходів;
за місцем перебування платника збору на податковому обліку — у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення;
за місцем перебування платника збору на податковому обліку — у разі утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасового зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.
Так само визначається і місце сплати екозбору.


Крім того, варто пам’ятати: якщо місце подання Податкових розрахунків не збігається з місцем перебування на податковому обліку
платника екозбору, він повинен подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, копії відповідних Податкових розрахунків до органу державної податкової служби, в якому цей платник перебуває на обліку
(пп. 7.1 та 7.2 Інструкції № 162, пп. 9 та 10 Порядку № 303)

 

Порядок заповнення розрахунку

Чи змінився порядок заповнення Податкового розрахунку порівняно з 2009 роком?

 

Форма

Податкового розрахунку та порядок його заповнення при звітуванні за I квартал 2010 року не змінилися порівняно з минулим роком, хоча податківці неодноразово наголошували, що зміни відбудуться найближчим часом. Тому не зупинятимемося на цьому питанні детально, а лише стисло нагадаємо основні правила заповнення*:

* Детальніше див. «Екозбір — що потрібно знати для складання звітності за I квартал 2009 року» // «БТ», 2009, № 17, с. 18.

 

№ графи

Назва графи

Дані, які зазначаються

1

Назви забруднюючих речовин, види пального та їх технологічні ознаки

Зазначаються: назви забруднюючих речовин, види пального, клас небезпечності, орієнтовно безпечний рівень впливу сполук (мг/куб. метрів), концентрація забруднюючих речовин (мг/літр), клас небезпеки відходів та рівень небезпечності відходів згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до Порядку № 303

2

Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів, тонн (одиниць)

Фактичні обсяги викидів, використаного пального, розміщених відходів, обсяг зазначається в тоннах (1 т = 1000 кг), для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп вказують кількість одиниць обладнання та приладів. Округлюються значення до трьох знаків після коми

3

Проіндексовані нормативи збору (нормативи збору) у поточному році, грн. коп./т (грн. коп./одиницю)

Показник слід розрахувати самостійно. Для цього базове значення нормативу (тобто норматив з додатка 1 до Порядку № 303) треба помножити на коефіцієнт 2,373 та на індекси інфляції 2006 р. (1,116), 2007 р. (1,166), 2008 р. (1,223), 2009 р. (1,123) з округленням до двох десяткових знаків після коми

4

Коригуючі коефіцієнти

Коефіцієнти беруться з табл. 2.1 — 2.6 додатка 2 до Порядку № 303

5

6

Ліміти скидів розміщення відходів, тонн (одиниць)

Установлені ліміти скидів або розміщення відходів (у тоннах, а для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп — кількість одиниць)

7, 8, 9

Дані графи заповнюються відповідно до формул наведених у самій формі Податкового розрахунку

 

Проведення індексації

Чи потрібно проводити індексацію нормативів екозбору у 2010 році?

 

У 2010 році, як і раніше, потрібно проводити індексацію нормативів екозбору, оскільки у 2009 році індекс споживчих цін (індекс інфляції) склав 112,3 %.

Проводити індексацію екозбору потрібно за такою формулою:

Ні = Нп х І : 100

,

де

Ні — проіндексований норматив збору в поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 тонну (1 одиницю);

Нп

— проіндексований норматив збору у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 тонну (1 одиницю);

І

— індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, у %.

З цієї формули випливає, що

для проведення індексації нормативів екозбору на поточний рік необхідно взяти вже проіндексовані раніше відповідні нормативи за попередній рік та збільшити їх на індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік.

Прямо використовувати цю формулу при індексації нормативів на 2010 рік підприємство може лише тоді, коли воно проводило індексацію нормативів за 2009 рік. У цьому випадку проіндексований норматив екозбору на 2009 рік (графа 3

Податкового розрахунку екозбору за 2009 рік) слід помножить на індекс інфляції 2009 року (1,123), як зазначено в формулі.

Якщо у 2009 році індексація такого нормативу не проводилась (наприклад, у підприємства не було такого джерела забруднення), то для її проведення у 2010 році підприємству необхідно норматив збору із

додатка 1 до Порядку № 303 помножити на:

— коефіцієнт 2,373;

— індекс інфляції за 2006 рік (1,116);

— індекс інфляції за 2007 рік (1,166);

— індекс інфляції за 2008 рік (1,223);

— індекс інфляції за 2009 рік (1,123).

Виконуючи такі арифметичні дії, варто пам’ятати, що

після виконання кожної операції множення потрібно округлювати проіндексований норматив екозбору до двох десяткових знаків, як того вимагає додаток 1 до Порядку № 303. Це також підтверджують і податківці у консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 13, с. 15.

У

Податковому розрахунку проіндексований норматив екозбору відображається в графі 3 «Проіндексовані нормативи збору» і протягом року свого значення не змінює, оскільки норматив розраховується на рік.

Наприклад,

для люмінесцентних ламп встановлено норматив збору 1,5 грн./штуку (табл. 1.9 додатка 1 до Порядку № 303).

Проіндексований норматив екозбору для цього виду забруднюючих речовин, який має бути вказаний у

графі 3 Податкового розрахунку екозбору за 2010 рік, розраховують так:

1,5 x 2,373

3,56 (грн./штуку);

3,56 x 1,116 3,97 (грн./штуку);

3,97 x 1,166 4,63 (грн./штуку);

4,63 x 1,223 5,66 (грн./штуку);

5,66 х 1,123 6,36 (грн./штуку).

 

Розміщення відходів

Як на сьогодні потрібно розраховувати розмір екозбору за розміщення відходів?

 

Законом № 1825*

було внесено зміни до Закону про відходи щодо порядку розрахунку розміру плати за розміщення відходів.

* Див. ком. «Поводження з відходами: нові вимоги законодавства» // «БТ», 2010, № 9, с. 5.

Нагадаємо, що до внесення цих змін особливих питань щодо розрахунку екозбору не виникало, а розмір плати встановлювався на підставі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу створених відходів залежно від рівня їх небезпеки, кількості попередньо накопичених відходів, ступеня безпеки спеціально відведених місць чи об'єктів та цінності території, на якій їх розміщено. І розраховувався розмір збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), як у межах ліміту, так і понад нього, за формулою, наведеною у п.п. 6.4 Інструкції № 162:

Прв = n пі х Млі х Кт х Ко) + (Кп х Нпі х Мпі х Кт х Ко),
Σ
i = 1

де

Млі обсяг відходів і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах;

Мпі

обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-го виду, у тоннах;

Нпі

проіндексовані нормативи збору в поточному році за тонну (одиницю) відходів і-го виду, у гривнях з копійками, (грн. коп. /т; грн. коп. /одиницю), порядок розрахунку яких ми розглядали у попередньому питанні;

Кт

коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (табл. 2.4 додатка 2 до Порядку № 303);

Ко

коригуючий коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів (табл. 2.5 додатка 2 до Порядку № 303);

Кп

коефіцієнт кратності збору, який застосовується в разі відсутності затверджених у встановленому порядку лімітів на утворення та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів розміщення відходів — 10.

Після внесення змін до

Закону про відходи розмір екозбору за розміщення відходів має визначатися за новою методикою:

у межах установлених лімітів — шляхом множення відповідних ставок збору на різницю між лімітами та гранично допустимими обсягами розміщення відходів та підсумовування отриманих результатів;

— при

понадлімітному розміщенні відходів* — шляхом множення відповідних ставок плати за розміщення відходів у межах установлених лімітів на величину перевищення фактичного обсягу та множення цих сум на коефіцієнт, що дорівнює 5.

* Варто звернути увагу, що до понадлімітного розміщення відходів відтепер відноситься не тільки увесь обсяг відходів, якщо у підприємства відсутній дозвіл на розміщення відходів, а також обсяги відходів, для яких в Україні існує технологія утилізації, але які не передано на утилізацію.

Як бачите, методика розрахунку суми збору, який справляється за розміщення відходів, згідно з новими нормами Закону про відходи дещо змінилася. Зокрема, використовуються нові поняття: «гранично допустимі обсяги розміщення відходів», під яким, на наш погляд, слід розуміти фактичні обсяги розміщення відходів у межах установленого ліміту, а також «диференційовані ставки плати за розміщення відходів» (таким диференціюванням, на нашу думку, можна вважати застосування коригуючих коефіцієнтів, передбачених у додатку 2 до Порядку № 303). Але принципи розрахунку, по суті, залишилися такими ж: за розміщення відходів у межах ліміту стягується плата за встановленими нормативами, а за понадлімітні обсяги за тими ж нормативами, але з урахуванням підвищувального коефіцієнта.

Однак достеменно не відомо, як саме потрібно розраховувати розмір екозбору за новою методикою, та якими саме нормативами потрібно користуватися при розрахунку. Тому, на наш погляд, якщо до граничного строку подання Податкового розрахунку нічого не проясниться, не буде внесено відповідних змін до Інструкції № 162 і Порядку № 303, та надано компетентними органами роз'яснень, то звітувати за I квартал 2010 року по екозбору слід буде за старими правилами.

Про розвиток справ з цього питання ми будемо інформувати на сторінках нашої газети, тому слідкуйте за публікаціями

 

Понадлімітний коефіцієнт

Які потрібно застосовувати коефіцієнти у випадку понадлімітного розміщення відходів?

 

На сьогодні це питання доволі актуальне, оскільки у законодавстві є різні розміри понадлімітного коефіцієнта. Зокрема:

— у ст. 39 Закон про відходи

говориться, що плата за понадлімітне розміщення відходів визначається з урахуванням коефіцієнта, який дорівнює 5 ;

— у графі 8 «Суми збору, обчисленого за понадлімітні обсяги»

(заповнюється, якщо к. 2 > к. 6 (к. 2 - к. 6) х к. 3 х к. 4 x к. 5 х 5) Податкового розрахунку, указано, що розмір екозбору за понадлімітні обсяги обчислюється із застосуванням коефіцієнта 5;

— у п. 8 Порядку № 303

вказано, що за допущення понадлімітних обсягів розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку із застосуванням коефіцієнта 10;

— у п.п. 5.4 Інструкції № 162

передбачено, що у разі відсутності у платника збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку у десятикратному розмірі.

Для того щоб визначитись, який розмір коефіцієнта потрібно використовувати складаючи

Податковий розрахунок за I квартал 2010 року розглянемо правомірність їх застосування.

Безумовно, найбільшу юридичну силу мають норми

ст. 39 Закон про відходи, в якій (після внесення змін) ідеться про використання коефіцієнта 5. Певні сумніви щодо застосування такого коефіцієнта виникають у зв’язку з відсутністю відповідних змін у підзаконних актах щодо сплати екозбору.

Зокрема, це впливатиме на те, що у платників, які подають звітність до податкових органів у електронному вигляді, можуть виникнути проблеми з тим, що

Податковий розрахунок не пройде камеральну перевірку, адже в алгоритмах камеральної перевірки у програмному забезпеченні «Податкова звітність» (у найновішій версії 1.27.2, яка доступна на сайті ДПАУ) закладено понадлімітний коефіцієнт 10. Так само звітність, яка подається на паперових носіях, може розцінюватись як така, що містить арифметичні помилки у зв'язку із застосуванням понадлімітного коефіцієнта 5, а не 10, який міститься у Порядку № 303 та Інструкції № 162.

Звернемо увагу і на те, що у

графі 8 Податкового розрахунку також указано коефіцієнт 5. Але цей коефіцієнт був актуальний до 2009 року доки не було внесено зміни до Порядку № 303 та Інструкції № 162 відповідно до яких розмір його змінився з 5 до 10. Ці зміни ще не знайшли свого відображення у формі Податковому розрахунку.

Як бачимо на сьогодні точно сказати, який потрібно використовувати розмір понадлімітного коефіцієнта (5 чи 10) через плутанину у законодавстві, не можна, доведеться чекати внесення змін чи роз’яснень від компетентних органів.

Та все ж, як правило, підприємства, для яких установлені ліміти на розміщення відходів у I кварталі, не перевищують розмір річного ліміту. Тому проблема із застосуванням понадлімітного коефіцієнта на початку року не дуже актуальна. А тому будемо сподіватися що найближчим часом це питання буде вирішене.

Платникам же, яким доводиться застосовувати понадлімітний коефіцієнт у звітності за I квартал 2010 року і які не хочуть конфліктувати з податківцями, на нашу думку, слід використовувати коефіцієнт 10, який наведено у

п. 8 Порядку № 303 та п. 5.4 Інструкції № 162, але для впевненості рекомендуємо дізнатися у своїй податковій, з яким понадлімітним коефіцієнтом потрібно розраховувати розмір екозбору за I квартал.

 

Зняття з обліку

Підприємство, яке було платником екозбору у 2009 році, не планує здійснювати забруднення навколишнього природного середовища у 2010 році через відсутність джерела забруднення. Які дії потрібно здійснити підприємству, щоб не подавати звітність що екозбору у 2010 році?

 

Після внесення змін до

Інструкції № 162* у 2009 році питання щодо необхідності подання Податкового розрахунку платниками екозбору, які з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів протягом звітного року, повністю урегульовано. Так, в абз. 9 п. 7.1 Інструкції № 162 передбачено: щоб не подавати Податковий розрахунок у наступному році платнику екозбору потрібно повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем знаходження джерел забруднення (а у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення — орган державної податкової служби, у якому він перебуває на податковому обліку). Для цього необхідно скласти заяву про відсутність у звітному році об'єкта обчислення єкозбору.

* Див. ком «Екозбір новий порядок стягнення збору та подання звітності тепер відображено і в Інструкції» // «БТ», 2009, № 31, с. 9.

Подавати таку заяву можна у звітному році, але не пізніше граничного терміну подання Податкового розрахунку збору за
I квартал 2010 року, який припадає на 11 травня 2010 року.

В іншому випадку платник зобов’язаний подавати Податковий розрахунок за загальними правилами, установленими Інструкцією № 162/379.

Звернемо увагу, що у разі ненадання відповідної заяви та неподання звітності з екозбору до суб’єкта господарювання може бути застосовано штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.), за кожне таке неподання або затримку (п.п. 17.1.1 Закону № 2181).

 

Звітування за філії

Підприємство має філію, яка знаходиться на території іншої територіальної громади, ніж головне підприємство.
У філії є стаціонарне джерело забруднення навколишнього природного середовища. Як правильно звітувати підприємству за I квартал 2010 року щодо екозбору?

 

Нагадаємо, що згідно із останніми змінами, що внесені до Інструкції № 162, із складу платників екозбору було виключено об’єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб. Ці зміни набрали чинності з 31 липня 2009 року.

У зв’язку з цим юридичні особи та інші платники екозбору, які мають у своєму складі об’єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, повинні звітувати самостійно за свої філії.

Для цього підприємство має стати на облік як платник окремих податків за місцезнаходженням філії, розташованої на територіях інших територіальних громад, ніж платник податків. Порядок обліку таких платників передбачено пп. 7.11 та 9.2 Порядку № 80.

Слід зазначити, що згідно з

п. 3.9 Методичних рекомендацій реєструватися платником окремих податків і зборів платникам екозбору потрібно лише за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів, розташованих на територіях інших, ніж відповідний платник збору, сільських, селищних або міських рад.

Водночас потрібно мати на увазі, що ДПАУ в

листах від 22.10.2009 р. № 23120/7/15-0817* і від 24.09.2009 р. № 20856/7/15-0817** наполягала, на необхідності реєстрації підприємства платником окремих податків (екозбору) навіть за місцезнаходженням філій, на балансі яких є пересувні джерела забруднення (автотранспорт). Але оскільки ці листи були видані до того як у Методичні рекомендації було внесено відповідні зміни, то їх, напевно, до уваги брати не потрібно.

* Див. ком. «Екозбір за філії: як звітувати за 9 місяців 2009 року» // «БТ», 2009, № 44, с. 10.

** Див. ком. «Хто платить екозбір за філію? На думку ДПАУ, — головне підприємство. Досить спірна позиція податківців» // «БТ», 2009, № 42, с. 8.

Щоб зареєструватися платником окремих податків за місцезнаходженням своїх філій, які розташовані на територіях інших територіальних громад, ніж платник податків, юридичній особі згідно з п. 4.9 Порядку № 80 потрібно до органу державної податкової служби за місцем знаходження джерела забруднення подати:

— заяву за ф. № 1-ОПП (додаток 1 до Порядку № 80), з позначкою «зарахування до категорії платника окремих податків»;

— копію свідоцтва (документа) про державну реєстрацію (легалізацію);

— копію документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ.

Крім того, потрібно пам’ятати, що одночасно з поданням заяви платником податків — юридичною особою пред'являються оригінали перелічених документів.

Звернемо увагу, що згідно з Методичними рекомендаціями платника окремих податків може бути взято на облік також і на підставі поданого Податкового розрахунку, чи факту сплати екозбору.

Слід також звернути увагу платників екозбору і на те, що згідно з п. 9 Порядку № 303 у випадку коли місце подання Податкового розрахунку не збігається з місцем перебування на податковому обліку платника екозбору, платник екозбору повинен подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, копії відповідних Податкових розрахунків до органу державної податкової служби, в якому цей платник екозбору перебуває на обліку.

Тобто платник екозбору, у якого місце розташування джерела забруднення не співпадає з місцем знаходження на податковому обліку, повинен подавати до органів державної податкової служби два Податкових розрахунки: оригінал — за місцем розташування джерела забруднення, тобто місцем знаходження філії та копію — за місцем знаходження на податковому обліку платника екозбору.

Ми розглянули найактуальніші питання з екозбору. Сподіваємося, що ця публікація допоможе вам при складанні Податкового розрахунку за I квартал 2010 року.

 

Документи статті

Закон про відходи

— Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон № 1825

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами» від 21.01.10 р. № 1825-VI.

Порядок № 303

— Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303.

Порядок № 80

— Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.

Інструкція № 162

— Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Мінприроди та ДПА України від 19.07.99 р. № 162/379.

Методичні рекомендації

— Методичні рекомендації щодо повноти охоплення обліком платників окремих видів податків, затверджені наказом ДПАУ від 19.12.08 р. № 784.