16.08.2010

Приватний підприємець має повідомляти центр зайнятості про скорочення працівників

Відповідь на запитання

Приватний підприємець має повідомляти центр зайнятості про скорочення працівників

 

Приватний підприємець припиняє свою діяльність. Чи потрібно в цьому випадку інформувати центр зайнятості про звільнення найманих працівників?

(м. Феодосія)

 

Так, потрібно

.

 

У цьому випадку йдеться про звільнення найманих працівників на підставі

п. 1 ст. 40 КЗпП, тобто у зв’язку з припиненням роботодавцем своєї діяльності. Про звільнення на цій підставі працівників має бути персонально поінформовано не пізніше ніж за 2 місяці (ст. 492 КЗпП).

Крім того,

КЗпП зобов’язав роботодавця повідомляти службу зайнятості про майбутнє звільнення працівників. Чіткіші вимоги з цього питання прописано в п. 5 ст. 20 Закону про зайнятість. Так, при звільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією чи перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності повідомляють про це центр зайнятості не пізніше ніж за 2 місяці в письмовій формі, зазначаючи підстави і терміни звільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розміру оплати праці, а в 10-денний строк після звільнення надсилають списки фактично звільнених працівників, позначаючи в них інвалідів.

Таке повідомлення центрів зайнятості здійснюється у вигляді звітів за ф. №

4-ПН (план), що подається не пізніше ніж за 2 місяці до звільнення, та ф. № 4-ПН (факт), що подається протягом 10 днів з моменту фактичного звільнення.

Отже, якщо звільнення найманих працівників здійснюватиметься на підставі

п. 1 ст. 40 КЗпП, то роботодавець зобов’язаний подати зазначені форми звітності. Ця вимога поширюється і на роботодавців — приватних підприємців. У разі неподання або порушення строків подання звітів за ф. № 4-ПН (план) і № 4-ПН (факт)* на роботодавця накладається штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного звільненого працівника (другий абзац п. 5 ст. 20 Закону про зайнятість). Ураховуючи значний розмір штрафу, роботодавці не повинні забувати про цю звітність перед службою зайнятості.

* Тут, правда, є одне «але»: справа в тому, що підзаконні акти Мінпраці однозначно вимагають від приватного підприємця подавати лише звіт за ф. № 4-ПН (план), а от ф. № 4-ПН (факт) прямо не вимагають (інструкції щодо заповнення цих форм затверджено наказом Мінпраці від 19.12.05 р. № 420). Якщо дійде до штрафів, цим можна спробувати скористатися.

Більш докладно про процедуру звільнення робітника та інші пов’язані з цим питання можна дізнатися з Теми тижня «Звільнення робітника» // «БТ», 2008, № 27, с. 34. Рекомендуємо також ознайомитися зі статтею «Звітність з праці — загальні положення» // «БТ», 2009, № 4, с. 16 .

 

Наталія ЖУРАВЛЬОВА