22.02.2010

Тема тижня. Декларація про доходи громадян за 2009 рік

Стаття

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДОХОДИ

громадян за 2009 рік

 

Ось уже шостий рік громадяни України декларують доходи, отримані за рік, за новими правилами, установленими Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». І ось уже шостий рік ДПАУ не знаходить можливості для затвердження форми декларації, що відповідає всім новим вимогам. Докорінних змін, на відміну від минулого року, ця звітна кампанія не містить, але все-таки є властивості, притаманні тільки звітному 2009 року. Про правила та нюанси заповнення декларації громадянами за 2009 сьогодні й поговоримо.

Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

 

Форма декларації та строки її подання

У цьому році, так само як і в усіх попередніх роках, декларація подається за старою «декретівською» формою, наведеною в

додатку 1 до Інструкції № 12*. До декларації складаються два додатки, останню редакцію яких наведено в листі ДПАУ від 29.12.2009 р. № 29058/7/17-0217:

Додаток 1 «Перелік сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту згідно із статтею 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (до декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року)». Заповнюється тільки в тому випадку, якщо платник декларує податковий кредит;

— Додаток 2

«Розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, в тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту». Цей додаток обов'язково додається до декларації в усіх випадках її подання.

* Перелік документів див. на с. 48.

Строк подання декларації за 2009 рік — до 1 квітня 2010 року, тобто останнім днем подання є 31 березня 2010 року. Цей граничний строк, на думку ДПАУ, установлено для випадків обов'язкового подання декларації. Якщо платник подає декларацію в добровільному порядку (для декларування податкового кредиту), то ДПАУ дозволяє подавати таку декларацію протягом усього 2010 року. Згідно з п. 1.9 наказу № 1 з 2 січня і до 31 березня 2010 року податкові органи мають забезпечити можливість подання декларації у вихідні дні та у вечірній час.

Декларація заповнюється платником податків самостійно чи іншою особою, уповноваженою на це нотаріально.

Говорячи про обов'язкове декларування доходів, нагадаємо про розпорядження КМУ від 26.03.2008 р. № 527-р, згідно з яким декларацію можуть не подавати громадяни, які отримували протягом 2009 року доходи у вигляді спадщини (подарунка), що відповідно до Закону про податок з доходів оподатковуються за нульовою ставкою, та за відсутності інших підстав для подання декларації.

А тепер нагадаємо правила оподаткування і декларування деяких видів доходів.

 

Коли платник податків зобов'язаний подати декларацію

 

Таблиця 1. Обов'язкові випадки подання декларації

Платник зобов'язаний подати декларацію (обов'язкове подання), якщо протягом звітного року він:

1) отримував доходи, що не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні або виплаті (доходи від операцій з інвестиційними активами (цінними паперами, корпоративними правами); спадщина чи подарунки в межах, що підлягають оподаткуванню). Такий дохід відображається в підрозділі 1.2 розділу 1 декларації та у відповідних рядках розділу III Додатка 2

2) отримував доходи не від податкових агентів* (наприклад, здавав в оренду рухоме чи нерухоме майно фізичній особі). Такий дохід відображається в підрозділі 1.2 розділу 1 декларації та в рядку 24 розділу III Додатка 2

3) не використав цільову благодійну допомогу (ЦБД)** протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем її отримання, за винятком випадку отримання допомоги у вигляді ендавменту. Такий дохід відображається в підрозділі 1.2 розділу 1 декларації та рядку 24 розділу III Додатка 2

4) порушив порядок застосування податкової соціальної пільги та скористався процедурою відновлення права на таку пільгу, установлений п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів. Обов'язок щодо подання декларації виникає, якщо з будь-яких причин суми недоплати податку та штрафу не повністю стягнуто роботодавцем до закінчення граничного строку подання річної декларації (на думку ДПАУ, цей строк прив'язаний до подання ф. № 1ДФ за IV квартал 2009 року). У такому разі зарплата, отримана від роботодавця, відображається в декларації в підрозділі 1.1 розділу 1 двома рядками (на підставі довідки, виданої роботодавцем):

— зарплата за мінусом неправомірно наданих ПСП (наводиться правильна сума утриманого податку, тобто без урахування ПСП);

— сума неправомірно наданих ПСП (при цьому в графі «Сума утриманого податку» ставиться: (1) або прокреслення, якщо роботодавець не стягував недоплату, (2) або сума недоплати податку, яку встиг стягти роботодавець у звітному році)***

5) отримував іноземні доходи. Такий дохід відображається в підрозділі 1.4 розділу 1 декларації та в рядку 28 розділу III Додатка 2. Докладніше про це див. підрозділ «Іноземні доходи» цієї статті

6) самостійно виявив оподатковуваний дохід, не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх років. Такий дохід відображається в підрозділі 1.2 розділу 1 декларації та у відповідних рядках розділу III Додатка 2

7) має заборгованість, щодо якої у звітному році минув строк позовної давності. Такий дохід відображається в підрозділі 1.2 розділу 1 декларації та рядку 24 розділу III Додатка 2. Докладніше про це див. підрозділ «Заборгованість зі строком давності, що минув» цієї статті

8) має недоплату податку, що виникла під час проведення остаточного розрахунку при звільненні. Така ситуація можлива, коли суми нарахованого оподатковуваного доходу в місяці звільнення недостатньо для погашення всієї суми нарахованого податку з доходів або штрафів з цього податку (наприклад, за несвоєчасне повернення підзвітних сум). На наш погляд, суму недоплати можна відобразити в рядку 1 розділу II Додатка 2 зі знаком «мінус». Незважаючи на те що ідеологічно це не зовсім правильно (цей рядок призначено для зазначення суми податку, що підлягає поверненню з бюджету), арифметично такий порядок заповнення дасть правильний результат

9) отримував протягом року доходи у вигляді виграшу в казино чи інших гральних домах (до оподатковуваного доходу включається додатна різниця між виграшем та понесеними витратами). Такий дохід відображається в підрозділі 1.2 розділу 1 декларації та рядку 24 розділу III Додатка 2

10) не використав у встановлені строки страхову суму, отриману внаслідок крадіжки, знищення або визнання непридатним для використання застрахованого майна, на заміну такого майна:

— для рухомого майна таку заміну (відновлення) має бути здійснено до кінця календарного року, наступного за роком, в якому сталася така страхова подія;

— для нерухомого майна таку заміну (відновлення) має бути здійснено до кінця другого календарного року, наступного за роком, в якому сталася така страхова подія.

Такий дохід відображається в підрозділі 1.2 розділу 1 декларації та рядку 24 розділу III Додатка 2

11) платник бажає повернути надміру утриману з нього роботодавцем суму податку, виявлену при проведенні остаточного розрахунку. Така ситуація може виникнути, якщо при звільненні суми нарахованого податку в останньому місяці роботи виявилося недостатньо для того, щоб за її рахунок повернути всю зайво утриману суму податку. Сума податку, яку слід повернути з бюджету, відображається в розділі II Додатка 2

 

* Не є податковим агентом нерезидент або фізична особа, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не здійснюють незалежну професійну діяльність (нотаріус, адвокат).

** ЦБД надається громадянам на підставі п.п. 9.7.4 Закону про податок з доходів, наприклад, на лікування або на наукове дослідження чи розробку.

*** Ці питання докладно розглянуто в листі ДПАУ від 28.12.2007 р. № 26662/7/17-0117 (див. наш коментар до нього «Порушення працівником права користування ПСП: ДПАУ розповіла, як утримати 100 % штраф» // «БТ», 2008, № 4). Із цього приводу див. також статтю «Штрафи щодо податку з доходів: за що та як може бути покарано найманих працівників» // «БТ», 2007, № 46.

 

Операції з інвестиційними активами

Операціями з інвестиційними активами є придбання та/або продаж цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах (частки, частини у статутному фонді, паї).

Платник податків самостійно розраховує фінансовий результат від операцій з інвестактивами та за наявності прибутку відображає його в декларації (підрозділ 1.2 декларації та рядок 24 розділу III Додатка 2).

Загальний фінансовий результат

(прибуток чи збиток) від операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо в результаті виходить додатний фінансовий результат

(прибуток), то фізична особа зобов'язана сплатити з цієї суми податок з доходів за ставкою 15 %.

Якщо за підсумками року отримано

збиток, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Не підлягають оподаткуванню (

п.п. 9.6.8 Закону про податок з доходів), а отже, і відображенню в декларації:

1) дохід від продажу інвестиційних активів, якщо він не перевищує суму, визначену в

п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів (у 2009 році — 940 грн.);

2) доходи, отримані у вигляді процентів від розміщення фізичною особою коштів у цінні папери, емітовані Мінфіном (

п.п. 4.3.3 Закону про податок з доходів);

3) дохід, отриманий фізичною особою в результаті відчуження акцій (інших корпоративних прав), отриманих нею у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати (

п.п. 4.3.18 Закону про податок з доходів).

Зверніть увагу: у цих випадках фізична особа не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестактивами суму доходів та витрат на придбання таких активів (

п.п. 9.6.8 Закону про податок з доходів).

Крім того, доходи від операцій з продажу (погашення) цінних паперів у вигляді

ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю (п.п. 9.6.10 Закону про податок з доходів) не оподатковуються. Це підтверджує і ДПАУ в своєму листі від 03.06.2004 р. № 4400/6/17-3116.

Докладно порядок оподаткування цих операцій ми розглядали у

статті «Операції з інвестактивами: заповнюємо декларацію про доходи громадян за 2008 рік» // «БТ», 2009, № 10, с. 17.

 

Іноземні доходи

Іноземні доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються у валюту України за курсом НБУ на дату отримання таких доходів. Якщо у платника є офіційний документ про суму утриманого за кордоном податку, то на цю суму можна зменшити суму податку з доходів, розрахованого за правилами

Закону про податок з доходів. Важливою умовою для реалізації цього права є легалізація цього документа українським консульством у країні отримання доходу. За наявності легалізованого документа сума утриманого за кордоном податку вказується у гр. 4 і 5 підрозділу 1.4 розділу 1 декларації. Сума нарахованого податку з доходів, зменшена на суму утриманого податку за кордоном (за наявності легалізованої довідки), відображається в рядку 29 розділу III Додатка 2. Якщо результат такого вирахування має від’ємне значення, то в рядку 29 розділу III Додатка 2 ставиться прокреслення. Це пояснюється тим, що залік сплаченого за кордоном податку може здійснюватися тільки в межах суми нарахованого податку з іноземних доходів за правилами Закону про податок з доходів.

Зауважимо, що при отриманні іноземних доходів у країнах колишнього СНД легалізовувати довідку про суму сплаченого податку в цих країнах не потрібно, оскільки вони є членами

Конвенції*. Це підтверджує і ДПАУ у своєму листі від 23.02.2007 р. № 3635/7/12-0117.

* Ця Конвенція є чинною, оскільки Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 07.10.2002 р. ще не набрала чинності, що підтверджує і Мін'юст у листі від 21.01.2006 р. № 26-53/7.

 

Заборгованість зі строком давності, що минув

Тут ми хочемо звернути вашу увагу на недавні зміни, унесені до

Закону про податок з доходів (див. «Податок з простроченої заборгованості сплачує сам платник за підсумками декларації — пряма норма закону» на с. 31).

 

Податок з простроченої заборгованості сплачує сам платник
за підсумками декларації — пряма норма закону

Витяг із Закону про податок з доходів

Стара редакція п.п. 4.2.11

Нова редакція п.п. 4.2.11

«4.2.11. сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу <...>»

«4.2.11. сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу<...>»

 

 

Ці зміни набрали чинності 24 листопада 2009 року. ДПАУ в

листі від 24.12.2009 р. № 28800/7/17-0217, аналізуючи ці зміни, роз'яснює, що фізичні особи, в яких є непогашена заборгованість, строк позовної давності щодо якої минув 24.11.2009 р. і пізніше, повинні самостійно задекларувати такий дохід за підсумками 2009 року. При цьому зобов'язання зі сплати податку виникає тільки в тому випадку, якщо сума заборгованості зі строком давності, що минув, перевищує 334,50 грн. Такий дохід оподатковується за ставкою 15 %. Відповідно, якщо розмір заборгованості не перевищує 334,50 грн., то вона не оподатковується. Однак, як ми зрозуміли із зазначеного вище роз'яснення ДПАУ, декларувати її все-таки необхідно. Водночас із норм Закону про податок з доходів (зокрема, п. 4.3) випливає, що неоподатковувані доходи не потрібно відображати в декларації, тому, на наш погляд, правильніше було б не показувати в декларації прострочену заборгованість, сума якої не перевищує 334,50 грн. Дозволимо зробити припущення, що вимога ДПАУ про відображення в декларації будь-якої простроченої заборгованості незалежно від її суми пов'язана з тим, що за наявності прострочених заборгованостей перед декількома кредиторами загальна їх сума може перевищити встановлену межу у 334,50 грн., і тоді виникне об'єкт оподаткування. До речі, залишається відкритим питання, як слід застосовувати межу в 334,50 грн. — до кожної заборгованості окремо або до загальної суми простроченої заборгованості перед усіма кредиторами. Мабуть, з установленою межею потрібно порівнювати загальну суму простроченої заборгованості перед усіма кредиторами.

Підприємства-кредитори зобов'язані повідомити податковий орган про наявність такої заборгованості, подавши відповідні відомості у ф. № 1ДФ (ознака доходу «14»). Під цю норму, зокрема, підпадають фізичні особи, які мають давні борги перед комунальними службами.

Ми впевнені, що і до внесених змін при виникненні у платників доходу у вигляді заборгованості зі строком позовної давності, що минув, такі платники мали самостійно декларувати такий дохід і сплачувати з нього податок. Проте ДПАУ неодноразово (

листи від 02.08.2006 р. № 8466/6/17-0716, від 29.05.2007 р. № 5144/6/17-0716, від 03.07.2007 р. № 13274/7/17-0717, від 20.05.2008 р. № 10281/7/17-0217) наполягала на тому, що в таких випадках кредитори, які підпадають під визначення податкового агента, виступають податковими агентами стосовно таких доходів і повинні при списанні заборгованості зі строком давності, що минув, утримати з її суми податок з доходів і перерахувати його до бюджету, а також подати відомості про такий дохід у ф. № 1 ДФ (ознака доходу «14»). При цьому боржник (фізична особа), на думку ДПАУ, звільнявся від обов'язку щодо погашення такої суми податкових зобов'язань на підставі п.п. 20.3.2 Закону про податок з доходів.

З цим підходом ми не можемо погодитися*, але для фізичних осіб — боржників, у яких строк позовної давності щодо заборгованості минув

до 24.11.2009 р., можуть скористатися цими роз'ясненнями ДПАУ і не подавати декларацію, відповідно не сплачувати податок з доходів.

*Див. наш коментар «Списання заборгованості фізичної особи після закінчення строку давності: кредитор, на думку ДПАУ, має нарахувати і сплатити з її суми податок з доходів» до листа ДПАУ від 20.05.2008 р. № 10281/7/17-0217 // «БТ», 2008, № 23, с. 8. Суди також вважають, що кредитори не є податковими агентами при списанні простроченої заборгованості фізичних осіб (зокрема, див. постанову Господарського суду Закарпатської обл. від 17.12.2007 р. № 14/287).

 

Поширені запитання щодо обов'язкового подання декларації

Запитання

Відповідь

1. Чи потрібно подавати декларацію, якщо у 2009 році відбувся продаж гаража, оформлений приватним нотаріусом? Податок з доходів було сплачено перед укладенням угоди

Ні, декларацію подавати в цьому випадку не обов'язково.

При продажу нерухомості податковим агентом виступає нотаріус, який має право оформити угоду лише після пред'явлення сторонами документа про сплату до бюджету податку з доходів. При продажу нежитлової нерухомості податок справляється за ставкою 5 % з усієї вартості продажу. Оскільки зобов'язання зі сплати податку виконане, то і декларацію в цьому випадку подавати не обов'язково. Якщо у платника є інші підстави для обов'язкового подання декларації, то в ній наводиться і оподатковуваний дохід від продажу гаража (запитання № 18 листа про декларування)

2. Чи потрібно подавати декларацію при отриманні у спадщину від бабусі грошових коштів на банківському рахунку? Податок з доходів було сплачено відразу при отриманні спадщини

Бабуся не є членом сім'ї першого ступеня споріднення, тому при отриманні у спадщину від неї грошових коштів з цієї суми потрібно сплатити податок з доходів за ставкою 5 %. Виняток становить спадкоємець — інвалід I групи або той, хто має статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування (тоді ставка податку — 0 %).

Незважаючи на те що податок було сплачено у звітному році, декларацію за підсумками року платнику подавати все-таки потрібно, оскільки такий дохід оподатковується за ставкою 5 %, а не 0 %, тобто скористатися розпорядженням КМУ від 26.03.2008 р. № 527-р тут не можна. На це звертає увагу ДПАУ (запитання № 13 листа про декларування)

3. Батько подарував сину квартиру. Чи потрібно сину подавати декларацію?

Доходи у вигляді подарунків оподатковуються за правилами, установленими для спадщини, тому в сина такий дохід оподатковуватиметься за ставкою 0 %. Декларацію подавати не обов'язково на підставі розпорядження КМУ від 26.03.2008 р. № 527-р

4. Платник продав у 2009 році мотоцикл, оформивши угоду нотаріально. Податок було сплачено при укладенні угоди. Чи потрібно відображати в декларації такий дохід?

Дохід від продажу рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, моторного (парусного) човна не частіше одного разу на рік оподатковується за ставкою 1 % від вартості продажу за умови оформлення угоди через нотаріуса (державного чи приватного) (п. 12.2 Закону про податок з доходів).

Податковим агентом за такими операціями є нотаріус, а отже, платнику не потрібно обов'язково подавати декларацію

5. У якій сумі відображається зарплата в підрозділі 1.1 розділу 1 декларації: у нарахованій або за мінусом утриманих соцвнесків та наданих ПСП?

Ми вважаємо, що тут слід відображати як суму нарахованої зарплати, так і суму оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати (тобто за мінусом утриманих соцвнесків та наданих ПСП). Це потрібно для того, щоб правильно розрахувати суму податку, яка підлягає поверненню з бюджету, при декларуванні податкового кредиту.

ДПАУ, навпаки, вважає, що в усіх розрахунках потрібно використовувати показник нарахованої зарплати і відповідно тільки його наводити в декларації (листи ДПАУ від 27.04.2006 р. № 4796/6/17-0716, від 13.08.2007 р. № 9813/5/17-0716, від 18.02.2008 р. № 3057/7/17-0217, Оглядовий лист № 14312), тому доводити свою правоту, найімовірніше, доведеться в суді. Але суди, що радує, — на боці платників (див., наприклад, постанову Святошинського районного суду в м. Києві від 26.01.2006 р.; постанову Святошинського районного суду в м. Києві від 20.02.2007 р. у справі № 2а-18-1/07, постанову районного суду м. Донецька від 01.12.2006 р. у справі № 2-2292)

6. Платник у 2009 році вийшов зі складу учасників ТОВ, але розрахунок з ним у 2009 році ще не проведено. Чи потрібно подавати декларацію?

Ні, не потрібно. Ми вважаємо, що фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами (корпоративними правами) слід буде розраховувати при фактичному отриманні доходу

7. Дідусь оформив «дарчу» житлового будинку на неповнолітнього внука. Хто в цьому випадку подає декларацію та сплачує податок з доходів?

Зобов'язання щодо подання декларації та сплати податку з доходів покладається в цьому випадку на батьків, опікунів, піклувальників, інших осіб, на повному утриманні яких перебуває дитина (п. 18.4 Закону про податок з доходів). Якщо неповнолітня дитина не перебувала на повному утриманні інших осіб, то вона не звільняється від такого обов'язку (лист ДПАУ від 19.06.2007 р. № 12450/7/17-0717)

 

Добровільне подання декларації

Платник має право подати декларацію (добровільне подання), якщо він:

1)

бажає включити до податкового кредиту понесені ним у 2009 році витрати згідно з переліком, установленим п. 5.3 Закону про податок з доходів ;

2)

бажає повернути надміру утриману з нього роботодавцем суму податку, виявлену при проведенні остаточного розрахунку. Така ситуація може виникнути, якщо при звільненні суми нарахованого податку в останньому місяці роботи виявилося недостатньо для того, щоб за її рахунок повернути всю надміру утриману суму податку. Ще раз зауважимо (див. п. 11 табл. 1 на с. 29): на думку ДПАУ, подання декларації в цьому випадку є не добровільним, а обов'язковим, тобто платник має зробити це до 1 квітня 2010 року. Сума податку, що підлягає поверненню, відображається в розділі II Додатка 2.

Ось уже протягом п'яти років фізичні особи мають право повернути з бюджету частину утриманого з їх зарплати податку з доходів шляхом декларування податкового кредиту. Ще раз стисло пригадаємо, що являють собою витрати, які включаються до податкового кредиту і які особливості потрібно враховувати при їх декларуванні за підсумками звітного 2009 року.

Податковий кредит

— це сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату ПДВ та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за результатами такого звітного року, у випадках, визначених Законом про податок з доходів.

 

Таблиця 2.

Витрати, які можна включати до податкового кредиту за підсумками 2009 року

Вид витрат, норма Закону про податок з доходів

Вимоги, що висуваються

1

2

1) частина суми процентів за іпотечним (житловим) кредитом (п.п. 5.3.1)

Докладно див. статтю «Узяли житло в кредит? Сплачені проценти можна включити до податкового кредиту» на с. 43 сьогоднішнього номера газети)

2) пожертвування чи благодійні внески неприбутковим організаціям (п.п. 5.3.2)

До податкового кредиту включається сума коштів та/або вартість майна в розмірі, що перевищує 2 %, але не більше 5 % суми загального оподатковуваного доходу звітного року*. Підтверджуючими документами можуть бути: платіжні доручення на перерахування благодійних внесків, квитанції банку, відділення зв'язку, неприбуткової організації; довідка роботодавця, який за дорученням платника здійснював перерахування сум таких внесків неприбутковим організаціям з отримуваного платником доходу

3) витрати на навчання платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 5.3.3)

Докладно див. статтю «Навчаєтеся самі або навчаєте дитину? Подайте декларацію, щоб повернути понесені витрати» на с. 38 сьогоднішнього номера газети

4) витрати на недержавне пенсійне забезпечення як платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 5.3.5)

До податкового кредиту можна включати суму, що не перевищує з розрахунку на кожен повний чи неповний місяць звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування:

940 грн., якщо платник страхує самого себе;

470 грн., якщо платник несе витрати на страхування члена своєї сім'ї першого ступеня споріднення (з розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї).

У листі ДПАУ від 12.05.2006 р. № 9045/7/17-2116 зазначається: якщо внески за таким страхуванням сплачено у 2004 році наперед за місяці 2005 року, то такі витрати включаються до податкового кредиту 2005 року.

Якщо платник податків або члени його сім'ї були застраховані в системі недержавного пенсійного страхування його роботодавцем, то граничні суми (940 грн. і 470 грн. відповідно) зменшуються на внесені роботодавцем платежі.

Якщо член сім'ї самостійно застрахував такі самі ризики за окремим страховим договором або він є вкладником недержавного пенсійного фонду за окремим пенсійним контрактом, то (абзац п'ятий п.п. 5.3.5 Закону про податок з доходів):

— платник податку (який поніс витрати на страхування цього члена сім'ї) не має права на податковий кредит;

— такий член сім'ї має право включити до складу свого податкового кредиту суму страхових (пенсійних) внесків у розмірі 470 грн. з розрахунку на кожен місяць дії договору в звітному році.

У листі ДПАУ від 28.05.2008 р. № 197/2/15-0210 зазначається: якщо внески на користь батька здійснювали кілька членів сім'ї (син і донька) і при цьому батько не застрахував сам себе, то правом на податковий кредит можуть скористатися і син, і донька у межах сплачених ними сум.Рекомендуємо також ознайомитися зі статтею «Недержавне пенсійне забезпечення — потурбуємося про забезпечену старість працівників» // «БТ», 2008, № 11

5) витрати на штучне запліднення незалежно від того, чи перебуває платник у шлюбі з донором (п.п. 5.3.6)

ДПАУ в Оглядовому листі № 14312 з посиланням на лист МОЗ України від 27.03.2006 р. № 4.40-19/186 роз'яснює, що до допоміжних репродуктивних технологій (штучного запліднення) належать: ЗІВ — запліднення «ін витро» (IVF); ІКСІ — ін'єкція одного спермія в цитоплазму ооцита (IKSI); ІСЧ — інсемінація спермою чоловіка; ІСД — інсемінація спермою донора; ЕТ — ембріотрансфер; сурогатне материнство.

У зв'язку з цим до податкового кредиту можна віднести лише вартість перелічених процедур. Витрати на лікування, здійснювані у зв'язку зі штучним заплідненням, не може бути включено до податкового кредиту на цій підставі

6) оплата вартості державних послуг, уключаючи сплату державного мита, пов'язаного з усиновленням дитини (п.п. 5.3.6)

Жодних обмежень за сумою витрат тут немає

 

* Загальний річний оподатковуваний дохід складається із суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного року (п. 4.1 Закону про податок з доходів). Інакше кажучи, діапазон (понад 2 %, але не більше 5 %) розраховується не від доходу, отриманого за рік у вигляді заробітної плати, а від усієї суми отриманого платником доходу, що підлягає оподаткуванню, у тому числі й за ставкою 0 %.

 

Звертаємо вашу увагу, що за підсумками 2009 року ще не можна включати до податкового кредиту витрати на лікування (оплату вартості платних медичних послуг, придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, п.п. 5.3.4 Закону про податок з доходів). Такі витрати згідно з п.п. 22.1.2 Закону про податок з доходів можна буде включати до податкового кредиту з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування. На сьогодні цей закон не прийнято.

Що потрібно знати при декларуванні податкового кредиту:

загальна сума податкового кредиту (витрат) не може перевищувати загальний оподатковуваний дохід платника, отриманий ним протягом року як заробітна плата. Отже, фактично на суму податкового кредиту можна зменшувати лише дохід у вигляді заробітної плати;

— правом на податковий кредит може скористатися лише резидент України, який має індивідуальний ідентифікаційний номер;

— сума ПДВ, якщо вона входить до складу понесених витрат, не враховується (вираховується) з податкового кредиту;

— громадянин має право врахувати понесені ним витрати після закінчення звітного року шляхом їх відображення в річній декларації про доходи;

— протягом року і до закінчення строків розгляду декларації податковими органами документи, що підтверджують понесені витрати, платник зберігає у себе;

— платник має вести облік отриманих протягом року доходів та понесених витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, форму якої затверджено наказом № 490;

— суми витрат, з будь-яких причин не включені до податкового кредиту за підсумками звітного року, на наступний звітний рік не переносяться, тобто право на податковий кредит виникає тільки щодо витрат, фактично понесених у звітному році (за деякими винятками при декларування податкового кредиту на навчання та на недержавне пенсійне страхування).

І останній, але, на жаль, проблемний момент, про який ми не можемо не згадати, пов'язаний з порядком розрахунку податку з доходів, що підлягає поверненню при застосуванні податкового кредиту. Так, при розрахунку суми податку загальний річний дохід, нарахований протягом 2009 року у вигляді зарплати (рядок 1 розділу I Додатка 2), слід зменшити на суми утриманих з такої зарплати соцвнесків та ПСП і нарахованого податкового кредиту (рядок 06 Переліку витрат). Звертаємо увагу: працівники ДПАУ з цим не згодні (листи ДПАУ від 27.04.2006 р. № 4796/6/17-0716, від 13.08.2007 р. № 9813/5/17-0716, від 18.02.2008 р. № 3057/7/17-0217, Оглядовий лист № 14312). Проте ми вважаємо саме нашу позицію правильною та законодавчо обґрунтованою.

При відмові прийняти заповнену в такий спосіб декларацію (у прикладі заповнення декларації ми здійснювали розрахунок не з нарахованої, а з оподатковуваної суми зарплати, тобто за мінусом соцвнесків та ПСП) її можна надіслати поштою, а в разі відмови повернути заявлений до повернення податок — звернутися до суду. Тим більше, що позитивна судова практика з цього питання вже є (наприклад, постанова Святошинського районного суду в м. Києві від 26.01.2006 р.; постанова Святошинського районного суду в м. Києві у справі № 2а-18-1/07 від 20.02.2007 р., постанова районного суду м. Донецька у справі № 2-2292 від 01.12.2006 р.).

Завершуючи розмову про податковий кредит, нагадуємо, що з 2010 року запроваджується новий вид витрат, які можна включати до податкового кредиту (п.п. 5.3.7 Закону про податок з доходів): сума коштів, сплачених платником податків у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стисненого або скрапленого газу, інших видів біопалива. Якщо в поточному 2010 році у вас будуть витрати на ці цілі, збирайте підтверджуючі документи і зменшуйте на цю суму оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати за підсумками 2010 року.

 

Строки доплати і повернення податку, відповідальність

На платника податків покладається обов'язок у встановлені строки (до 1 квітня року, що настає за звітним) подати декларацію про доходи, а нараховує податкове зобов'язання (або визначає суму, що підлягає поверненню платнику) на підставі цієї декларації

податковий орган.

Якщо за підсумками декларування громадянин має доплатити узгоджену суму податку, то така доплата здійснюється протягом 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення від податкового органу.

За неподання або несвоєчасне подання громадянами декларації про доходи або включення до декларації перекручених даних

накладається адмінштраф за ст. 1641 КУпАП у сумі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 136 грн.).

Сума податку, що підлягає поверненню платнику, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації,

протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації. За наявності податку до повернення ДПАУ рекомендує платникам долучати до декларації заяву із зазначенням реквізитів рахунка або поштової адреси, куди слід перерахувати податок.

 

Приклад заповнення декларації

За підсумками 2009 року платник мав такі доходи, як:

1) зарплата за основним місцем роботи (ТОВ «Офіс») за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. у сумі 21600 грн., сума утриманого податку з доходів — 3123,36 грн. ПСП за цим місцем роботи не надавалася;

2) зарплата за сумісництвом (ТОВ «Меблі») за період з 15.09.2009 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 2127,27 грн., сума утриманого податку з доходів — 127,71 грн. Працівнику надавався звичайний розмір ПСП (302,50 грн.) на підставі поданої ним заяви;

3) у квітні — нецільова благодійна допомога в сумі 1200 грн., отримана від роботодавця ТОВ «Офіс». Сума утриманого податку — 180 грн.;

4) орендна плата від здавання легкового автомобіля в тимчасове користування ТОВ «Меблі» за період січень — липень 2009 року в сумі 2800 грн. Сума утриманого податковим агентом податку — 420 грн.;

5) дохід від продажу житлового будинку площею 128 кв. м у сумі 210000 грн. Податок з доходів у розмірі 1 % від вартості, що припадає на площу будинку, яка перевищує 100 кв. м (210000 : 128 хх 28 = 45937,50 грн.), було сплачено платником самостійно до укладення угоди в розмірі 459,38 грн. (45937,50 х 1 %);

6) доходи від продажу акцій у сумі 5000 грн. Витрати, раніше понесені платником на придбання цих акцій, склали 2000 грн. Отже, прибуток від цієї операції з інвестиційними активами дорівнює 3000 грн. Платник за підсумками року зобов'язаний задекларувати цю суму і сплатити з неї податок з доходів за ставкою 15 %.

Крім того, платник у 2009 році поніс такі витрати, що входять до переліку тих, які включається до податкового кредиту:

1) перерахування благодійного внеску неприбутковій організації (міській лікарні) у розмірі 600 грн. У цьому випадку суму пожертвування не може бути включено до податкового кредиту, оскільки вона менше 2 % річного оподатковуваного доходу платника (74611,22 х 2 % = 1492,22 грн.). Суму річного оподатковуваного доходу наведено в розділі 3 декларації до цього прикладу;

2) оплату навчання непрацюючого сина в інституті за 2009 рік у розмірі 2000 грн. Плата вносилася щомісяця протягом вересня — грудня 2009 року рівними платежами в сумі 500 грн. (граничний розмір таких витрат з розрахунку на місяць — 940 грн. — не перевищено).

Приклад заповнення декларації та додатків 1 і 2 до неї показано на рис. 1 — 3 (с. 36—37).

 

 

Рис. 1.

Фрагмент заповненої декларації

 

Рис. 2.

Фрагмент заповненого додатка 1

 

Рис. 3.

Фрагмент заповненого додатка 2