Гірський статус: кого вважати «постійно працюючим»

Гірський статус: кого вважати «постійно працюючим»

 

Мінпраці в

листі від 04.03.10 р. № 218/13/84-10 розповіло, кого вважати «постійно працюючим» для визначення статусу особи, яка проживає та працює на території гірського населеного пункту.

Нагадаємо, що:

1)

постановою КМУ «Про умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах» від 11.07.95 р. № 648 (далі — постанова № 648) передбачено:

—

підвищення тарифних ставок і посадових окладів на 25 % на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким присвоєно статус гірських (абзац 1 п. 1);

— у разі коли підприємство, установа, організація розташовані

за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи та робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється дія постанови № 648 (абзац 2 п. 1);

2) критерії, за якими населені пункти набувають статусу гірських, основні засади державної політики про розвиток гірських населених пунктів та гарантії соціального захисту громадян, які в них проживають, працюють або навчаються, визначено

Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР (далі — Закон);

3)

Перелік населених пунктів, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надається статус гірських, наведено в додатку до постанови КМУ від 11.08.95 р. № 647 (далі — Перелік);

4) згідно зі

ст. 5 Закону особа, яка працює в гірському населеному пункті, має підтвердити свій статус. Щоб отримати такий статус, працівнику необхідно надати посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту (далі — посвідчення). Посвідчення отримують у порядку, установленому Положенням про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженим постановою КМУ від 19.03.96 р. № 345. Видають це посвідчення виконавчі органи відповідної місцевої ради (ч. 1 ст. 5 Закону). Отримане посвідчення дає підстави для надання пільг особам, які працюють у гірських районах, у тому числі й пільги, установленої ч. 1 ст. 6 Закону щодо умов оплати праці осіб, які працюють у гірських районах.

Згідно з

листом Мінпраці, що коментується, дія постанови № 648 поширюється на працівників, які постійно працюють на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, незалежно від того, чи проживають вони в цьому населеному пункті. При цьому поняття «постійно працюючі» означає, що постійне робоче місце працівника знаходиться в населеному пункті, якому надано статус гірського.

Таким чином, незалежно від місця проживання, місця чи умов роботи (тобто від того, чи проживає там працівник; працює він на головному підприємстві чи у філії, у відокремленому чи іншому структурному підрозділі; працює він як основний працівник або за сумісництвом), для підвищення окладу на 25 % мають виконуватися одночасно дві умови:

—

робоче місце працівника має бути постійним у гірському населеному пункті, наведеному в Переліку;

— гірський статус працівника має бути підтверджено посвідченням.