03.05.2010

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення

Наказ від 20.04.2010 р. № 268

ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК:

чергове Узагальнююче податкове роз’яснення ДПАУ

 

Наказ Державної податкової адміністрації України від 20.04.10 р. № 268

«Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення»

 

Наказом

, що коментується, ДПАУ затвердила Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (далі — Роз’яснення).

Податківці не стали «вигадувати велосипед», а лише підкоригували свої попередні роз’яснення, які здебільшого висвітлені в

Оглядовому листі-роз'ясненні від 09.07.09 р. № 14316/7/17-0317 (див. Шпаргалку бухгалтера «Транспортний податок очима податківців» // «БТ», 2009, № 32, с. 23*). Як розумієте, відмінності Роз’яснення і Оглядового листа незначні, тому звернемо увагу лише на найбільш актуальні, на нашу думку, моменти цього Роз’яснення.

* Див, також консультації «Штрафні санкції за неподання Розрахунку транспортного податку за придбані автомобілі протягом року» // «БТ», 2010, № 3, с. 46 та «Як подати Розрахунок транспортного податку при придбанні протягом року декількох транспортних засобів» // «БТ», 2009, № 51, с. 47.

1. Транспорт на альтернативному паливі (п. 31).

ДПАУ нагадала, що з 1 липня 2009 року до 2016 року ставка податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі — транспортний податок) щодо транспортних засобів (далі — ТЗ), які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива, застосовується з коефіцієнтом 0,5 (ч. 6 ст. 3 Закону про транспортний податок**).

** Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963-XII.

При цьому застосовується такий коефіцієнт при обчисленні транспортного податку тільки в тому разі, коли в Свідоцтві про державну реєстрацію ТЗ стоїть відмітка про оснащення ТЗ газобалонним обладнанням, якщо така відмітка відсутня, податок сплачується без застосування понижуючого коефіцієнта.

Крім того, через специфіку оподаткування ТЗ, який оснащений газобалонним обладнанням, є певні особливості і при заповненні звітності. Зокрема, податківці наголосили на тому, що у формі

Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі — Розрахунок) навпроти ТЗ із газобалонним обладнанням, крім інших показників, потрібно зазначати код пільги 12020012 та суму такої пільги.

Зауважимо, що в

Законі про транспортний податок згадка про застосування коефіцієнта 0,5 міститься у ст. 3, в якій ідеться про ставки податку, а не в ст. 4, яка містить перелік пільг. Тому ми звертали увагу, що застосування такого коефіцієнта не слід розглядати як пільгу (див. консультацію «Як правильно відобразити в Розрахунку транспортні засоби, оснащені газобалонним обладнанням?» // «БТ», 2010, № 8, с. 2). Але, як бачите, податківці наполягають на відображенні у Розрахунку понижуючого коефіцієнта саме як пільги. При цьому у Розрахунку при такому підході слід указувати повну ставку податку (без понижуючого коефіцієнта), бо одночасне застосування і понижуючого коефіцієнта і пільги призведе до того, що сума податку до сплати буде дорівнювати нулю.

У зв’язку з такими вимогами податківців постають запитання: як платникам транспортного податку чинити у випадку, коли вони до цього часу подавали

Розрахунок без зазначення у ньому коду пільги та її розміру (здійснювати уточнення показників чи ні), та чи не будуть податківці висувати претензії до таких платників у зв’язку з тим, що дані з Розрахунку не збігатимуться з даними щодо пільг з транспортного податку відображених у Звіті «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності» (форма № 1-ПП). Доведеться зачекати на роз’яснення податківців і сподіваємося, що вони з розумінням підійдуть до вирішення цих питань.

2. Штрафні санкції (п. 8).

ДПАУ підтвердила свою ліберальну позицію, щодо розміру штрафної санкції за порушення 10-денного строку подання Розрахунку з одночасно зареєстрованих ТЗ і вказала, що у випадку такого порушення платник податків має подати один Розрахунок на всі придбані ТЗ, зареєстровані одночасно і на нього накладається одна штрафна санкція у розмірі 170 грн.

У випадку коли платник податку порушив 10-денний строк подання

Розрахунку щодо ТЗ, зареєстрованих у різні дні, то штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) накладається за кожне таке неподання або затримку (п.п. 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III).

3. Оренда ТЗ (пп. 10 та 25).

Укотре податківці підтвердили висновок, що у випадку передачі ТЗ в оренду платником транспортного податку є орендодавець — власник транспортного засобу, щодо ТЗ, зареєстрованих на його ім’я (ст. 1 Закону про транспортний податок).

При цьому у випадку передачі ТЗ фізичною особою за дорученням іншій особі, сплачувати транспортний податок може або його власник (орендодавець) або від його імені особа, якій це право передано, якщо це передбачено в

дорученні на право користування ТЗ, за місцем реєстрації цього ТЗ.

4. Фінансовий лізинг (п. 15)

. ДПАУ, як і раніше, наполягає на тому, що у випадку передачі ТЗ у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку є лізингодавець (юридична особа — власник ТЗ) щодо ТЗ, зареєстрованих в органах ДАІ на його ім’я, причому сплата податку та подання Розрахунку транспортного податку повинна здійснюватися за місцем реєстрації ТЗ, незалежно від місця фактичного використання ТЗ.

Цей же висновок тепер випливає і з

п. 27 Порядку реєстрації ТЗ* (див. «На кого реєструється ТЗ переданий у фінансовий лізинг»).

* Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388.

 

На кого реєструється ТЗ, переданий у фінансовий лізинг

Витяг із Порядку реєстрації ТЗ

«27. Транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою — лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем.

Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби знімаються з обліку відповідно до вимог пункту 42 цього Порядку і реєструються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору та акта приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 2».

 

Отже, оскільки ТЗ, які передано у фінансовий лізинг, зареєстровані в органах ДАІ на лізингодавця — власника ТЗ і підлягають перереєстрації на лізингоодержувача лише після виконання договору фінансового лізингу, то під час дії договору фінансового лізингу платником транспортного податку буде виступати лізингодавець.

Водночас варто звернути увагу, на те, що раніше у Правилах реєстрації ТЗ (до заміни їх Порядком, затвердженим постановою КМУ від 23.12.09 р. № 1371) містилися норми, які дозволяли здійснювати реєстрацію ТЗ, що передані у фінансовий лізинг не лише на лізингодавця, а і на лізингоотримувача. Тому якщо ТЗ, переданий у лізинг, був зареєстрований на лізингоодержувача, то саме лізингоодержувач виступав платником транспортного податку.

А отже, якщо договір про фінансовий лізинг був укладений до викладення в новій редакції Порядку реєстрації ТЗ і ТЗ, що переданий за таким договором у лізинг, було зареєстровано на лізингоотримувача, то, на нашу думку, в цьому випадку перереєстровувати такий ТЗ на лізингодавця не слід, а платником транспортного податку залишається лізингоотримувач.

5. Філія (п. 7)

. ДПАУ ще раз нагадала, що згідно зі ст. 6 Закону про транспортний податок Розрахунки подають лише юридичні особи. Філії та представництва подавати Розрахунки не повинні, оскільки вони не є юридичними особами.

Водночас ДПАУ зауважила, що звітність з транспортного податку до податкових органів за місцем реєстрації ТЗ

може бути подано за підписом особи, уповноваженої головним підприємством. Тобто, якщо такою особою є керівник філії, то звітність може бути подана за його підписом, але платником транспортного податку все ж залишається головне підприємство і від його імені має подаватися Розрахунок.