Про причини невизнання поданої звітності як податкової

ПРИЧИНИ НЕВИЗНАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ:

ДПАУ оприлюднила довідники

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 06.10.10 р. № 10317/6/12-0216

«Про причини невизнання поданої звітності як податкової»

 

Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи» попереднього номера

 

На виконання обіцянки, даної головою ДПАУ на зустрічі з представниками підприємств,

листом, що коментується, ДПАУ оприлюднила Перелік причин невизнання поданої звітності як податкової (додаток 1) та Перелік причин відмови у прийнятті податкової звітності, сформованої в електронному вигляді та надісланої на приймальний шлюз ДПАУ засобами телекомунікаційного зв'язку (додаток 2).

У зазначених документах ДПАУ узагальнила підстави, на яких платнику може бути відмовлено у прийнятті податкової звітності.

Ми повністю підтримуємо позицію головного податкового органу у випадках, коли подання звітності не передбачено чинним законодавством (

пп. 4, 7 — 13 додатка 1) або у випадках, коли електронний документ не відповідає встановленим вимогам (пп. 1 — 5 додатка 2).

Що стосується інших причин, то з позицією головного податкового органу ми не можемо погодитися.

Нагадаємо, що в

абз. 5 п.п. 4.1.2 Закону № 2181* наведено випадки, коли звітність, отриману контролюючим органом та заповнену з порушенням правил її заповнення, може бути не визнано податковою декларацією, якщо у звітності не зазначено обов'язкові реквізити, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

* Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

У

листі, що коментується, ДПАУ, як і раніше, зараховує до підстав невизнання поданої звітності як податкової декларації такі причини: відсутність прокреслення в показниках, що не заповнюються (п. 1 додатка 1); відсутність додатків; наявність помилок, дописок, закреслень тощо (пп. 2 і 3 додатка 1). Ці підстави в Законі № 2181 не згадуються, а встановлені в п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПАУ від 31.12.08 р. № 827**, хоча цей документ у листі, що коментується, прямо не згадується.

** Зауважимо: Мін'юст у листі від 24.02.10 р. № 1111-0-26-10-20 повідомив, що цим документом розширено передбачений абз. 5 п.п. 4.1.2 Закону № 2181 перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим у такий спосіб установлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи і законні інтереси платників. Тому Мін'юст рекомендував скасувати цей документ, про це також згадувалося в листі Мін'юсту від 30.06.10 р.

Крім того, ДПАУ наполягає на тому, що після анулювання свідоцтва платника ПДВ не можна подавати уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ (

п. 6 додатка 1), а також декларацію з ПДВ після закінчення граничного строку її подання (п. 5 додатка 1). Підстави для відмови ДПАУ вбачає в тому, що подавати звітність з ПДВ мають право лише особи, зареєстровані платниками ПДВ.

Зауважимо, що в цих випадках уточнюючий розрахунок або декларація подаються особою, яку було зареєстровано платником ПДВ у відповідних звітних періодах. Тому, на наш погляд, колишній платник ПДВ на підставі

п. 17.2 Закону № 2181 має право самостійно виправити допущені раніше помилки.

Великою мірою,

лист , що коментується, не вніс нічого нового до позиції податківців, хоча він стане у пригоді платникам, котрі тепер знатимуть, які «сюрпризи» їх можуть очікувати при поданні податкової звітності.