18.10.2010

Надання податкової соціальної пільги розлученій жінці

Відповідь на запитання

Надання податкової соціальної пільги розлученій жінці

 

Працівниця має одну дитину віком до 18 років і є одинокою матір’ю (розлучена). Її заробітна плата складає 1150 грн. У якому порядку утримувати податок з доходів фізичних осіб? Чи має вона право на податкову соціальну пільгу?

(Тернопільська обл.)

 

Згідно з

п. 6.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (далі — Закон про податок з доходів) платник податків має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП).

Граничний розмір зарплати для надання ПСП дорівнює прожитковому мінімуму, що діє на 1 січня звітного податкового року для працездатної особи, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн. (

п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів). Граничний розмір доходу для надання ПСП у 2010 році складає 1220 грн. (869 грн. х 1,4 та округлене до найближчих 10 грн.). Протягом року він не змінюється і застосовується в усіх випадках надання ПСП, за винятком пільги «на дітей», що надається працівникам, переліченим у пп. «а» і «б» п.п. 6.1.2 і п.п. «е» п.п. 6.1.3 Закону про податок з доходів, які мають дітей віком до 18 років. У цьому випадку граничний дохід одного з батьків, який має право на ПСП, збільшується кратно кількості дітей. Тобто граничний розмір доходу для отримання права на ПСП визначається як добуток граничної величини зарплати, до якої застосовується ПСП, у 2010 році — 1220 грн., і відповідної кількості дітей (п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів). У нашому прикладі цей граничний розмір зарплати складає 1220 грн. (1220 грн. хх 1) на місяць.

Розміри ПСП розраховують раз на рік, виходячи із затвердженого на 1 січня звітного податкового року розміру мінімальної заробітної плати. Розмір загальної ПСП дорівнює

50 % мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного року (п.п. 6.1.1 Закону про податок з доходів). У 2010 році він складає 434,50 грн.

Окремі категорії платників податків, перелічені у

ст. 6 Закону про податок з доходів, мають право на підвищену ПСП. Так, згідно з п.п. «а» п.п. 6.1.2 Закону про податок з доходів одинокій матері чи одинокому батьку (опікуну, піклувальнику) надається ПСП у розмірі 150 % від загальної (у 2010 році — 651,75 грн.) на кожну дитину віком до 18 років. При цьому для цілей п.п. 6.1.2 Закону про податок з доходів одинокою матір’ю чи одиноким батьком (опікуном, піклувальником) вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 6.1.2 Закону про податок з доходів, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Оскільки сума заробітної плати працівниці не перевищує граничного розміру доходу для надання ПСП, працівниця має право на застосування підвищеної ПСП у розмірі 150 % від загальної на підставі

п.п. «а» п.п. 6.1.2 Закону про податок з доходів у розмірі 651,75 грн.

Крім того, на неї поширюється дія

п. 6.2 Закону про податок з доходів, тому, отримуючи ПСП «на дітей» (на одній підставі) у розмірі 651,75 грн., вона має право на отримання загальної ПСП «на себе» (на іншій підставі) відповідно до п.п. 6.1.1 Закону про податок з доходів у розмірі 434,50 грн.

Таким чином, перед оподаткуванням сума оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати цієї платниці підлягає зменшенню на суму внесків до фондів соціального страхування та на дві ПСП (1150,00 грн. — сума утриманих внесків — 651,75 грн. — 434,50 грн.).

Нагадаємо, що згідно з

п.п. 6.3.2 Закону про податок з доходів ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги. Тому при виникненні у працівника права на ПСП він має подати заяву про застосування до його доходу ПСП. Форму такої заяви затверджено наказом ДПАУ від 30.09.03 р. № 461.

Працівникам, які претендують на підвищену ПСП, крім заяви,

в обов’язковому порядку необхідно подати документи, що підтверджують їх право на таку пільгу. Перелік таких документів наведено в Порядку подання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженому постановою КМУ від 26.12.03 р. № 2035. Так, розлучена жінка має подати:

1. Копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ про підстави запису про батька дитини у Книзі реєстрації актів цивільного стану, або документи, що підтверджують наявність і вік дитини (дітей), завірені відповідним органом країни, у якій іноземна фізична особа, — платник податку постійно проживала до прибуття до України.

2. Паспорт заявника.

3. Копію свідоцтва про розірвання шлюбу та копію паспорта з відміткою про розірвання шлюбу.

4. Документ, що підтверджує спільне проживання з дитиною (утримання дитини). Таким документом може бути довідка ЖЕКу, довідка органу опіки, рішення суду чи нотаріально завірений договір між колишнім чоловіком і дружиною щодо здійснення батьківських прав і виконання обов’язків з утримання дитини*.

* Див. також Шпаргалку тижня «Податкова соціальна пільга» // «БТ», 2009, № 42, с. 23.

 

Тетяна ДОБРОДІЙ,
 начальник відділу розгляду звернень платників
 Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПАУ