18.04.2011

Тема тижня. Перевірки соцфондів з 2011 року

Стаття

ПЕРЕВІРКИ СОЦФОНДІВ З 2011 РОКУ

 

У межах сьогоднішньої Теми тижня розповімо про перевірки, що проводяться ПФУ щодо нарахування і сплати ЄВС, а також про те, що і як контролюють ФБ, ФТВП та ФНВ з 2011 року.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ПЕРЕВІРКИ З ЄВС

Порядок проведення перевірок з ЄВС

Порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку ЄВС установлюється виключно

Законом про ЄВС (ч. 2 ст. 2 Закону про ЄВС). Отже, якщо раніше кожен із соцфондів — ПФУ, ФТВП, ФБ, ФНВ — мав право здійснювати перевірки як нарахування, своєчасності сплати відповідних страхових внесків, так і порядку та правильності використання страхових коштів, то тепер нагляд за дотриманням вимог законодавства щодо сплати ЄВС покладено на ПФУ. У компетенції інших фондів — лише контроль за правильністю нарахування страхових внесків до 2011 року, а також ці фонди продовжують контролювати правильність використання коштів таких фондів (див. розділ «Перевірки ФБ, ФТВП та ФНВ з 2011 року» на с. 42).

З метою виконання

ПФУ покладеної на нього функції контролю за сплатою ЄВС його територіальним органам серед іншого надано такі права:

1.

Отримувати безоплатно від підприємств та ФОП відомості про нарахування, обчислення і сплату ЄВС, а також інші відомості, необхідні для виконання ПФУ покладених на нього функцій (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС).

2.

Проводити не частіше одного разу на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, — позапланову перевірку на підприємствах, в установах та організаціях, у підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення і сплату ЄВС, отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості (зокрема, письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки (п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС).

На виконання

абзацу другого п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС Кабмін затвердив Порядок № 233 (набрав чинності з 18.03.11 р.), що регулює порядок проведення перевірок ПФУ. Норми Порядку № 233 не суперечать нормам Закону № 877.

При цьому порядок взаємодії податкових органів та органів ПФУ під час організації та проведення планових перевірок установлено ПФУ спільно з ДПАУ в

Порядку № 3-1. Згідно з цим документом узгоджується можливість одночасного проведення перевірок ПФУ та ДПАУ.

У свою чергу,

на платників ЄВС покладено обов'язок допускати посадових осіб територіального органу ПФУ до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення і сплати ЄВС за наявності направлення на перевірку та посвідчення в перевіряючих, надавати їм передбачені законодавством документи і пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки (п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄВС).

3.

Вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також підприємців усунення виявлених порушень законодавства про ЄВС (п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС).

4.

Вилучати в установленому законодавством порядку в підприємств, установ та організацій, а також підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру зарплати (доходу) та інших виплат, на які нараховується ЄВС (п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС).

5.

Застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом про ЄВС (п. 6 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС) і стягувати з платників несплачені суми ЄВС (п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄВС).

Крім того, за порушення, пов'язані з обчисленням і сплатою ЄВС, передбачено адміністративну відповідальність, а за ухилення від сплати ЄВС — також і

кримінальну відповідальність. Види порушень та розміри штрафів, що застосовуються, наведено в табл. 4 на с. 37.

Рішення, прийняті органами ПФУ з питань, що належать до їх компетенції відповідно до

Закону про ЄВС, є обов'язковими до виконання платниками ЄВС, посадовими особами та застрахованими особами (ч. 1 ст. 25 Закону про ЄВС).

Відповідно до

Порядку № 233 перевірки правильності нарахування, обчислення і сплати ЄВС та достовірності відомостей, поданих до Держреєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, бувають планові та позапланові.

Періодичність проведення

планових перевірок залежить від ступеня ризику, до якого належить платник ЄВС (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Періодичність проведення планових перевірок згідно з Порядком № 233

Ступінь
ризику

Критерії віднесення платників ЄВС до ступеня ризику (п. 4)

Частота перевірок

Високий

— використання праці найманих осіб без нарахування ЄВС;
— неподання до ПФУ передбачених законодавством звітів та відомостей;
— систематичне порушення встановлених строків сплати ЄВС;
— ненарахування і несплата ЄВС (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших органів державної влади або третіх осіб)

Не частіше одного разу на рік

Середній

— здійснення нарахування ЄВС у розмірі менше мінімального страхового внеску з розрахунку на одного працівника;
— порушення встановлених строків подання до ПФУ передбачених законодавством звітів
та відомостей;
— порушення встановлених строків сплати ЄВС;
— помилки, неузгодженість у звітах та відомостях, що подаються до ПФУ

Не частіше одного разу на два роки

Незначний

Немає ознак, передбачених для високого та середнього ступенів ризику

Не частіше одного разу на п'ять років

 

Щодо проведення планової перевірки ПФУ

письмово повідомляє платника не пізніше ніж за 10 днів до її проведення (п. 6 Порядку № 233). Порядком № 233 обмежено і строки проведення таких перевірок — не більше 15 робочих днів, а у суб'єктів малого підприємництва — не більше 5 робочих днів (п. 7).

Підстави для проведення

позапланових перевірок з ЄВС зазначено в п. 8 Порядку № 233. Звичайно, про таку перевірку роботодавця ПФУ завчасно не попередить. Строк її проведення не повинен перевищувати 10 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — 2 робочих дні (п. 9 Порядку № 233).

Тепер докладно зупинимося на порядку стягнення недоїмки з ЄВС та фінансових санкцій, які згідно з

п. 6.1 Інструкції № 21-5 застосовуються до страхувальників, на яких, у свою чергу, Законом про ЄВС покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВС.

 

Порядок стягнення недоїмки з ЄВС

Порядок стягнення заборгованості з ЄВС регламентується

ст. 25 Закону про ЄВС та розділом VI Інструкції № 21-5 .

Відразу зауважимо:

строк давності щодо нарахування, застосування і стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч. 16 ст. 25 Закону про ЄВС; п. 7.13 Інструкції № 21-5).

Визначення

недоїмки з ЄВС надано і в Законі про ЄВС, і в Інструкції № 21-5, але вони різні:

1) згідно з

п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄВС: «…недоїмка — сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом»;

2) відповідно до

абзацу першого п. 6.2 Інструкції № 21-5: «Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 <…>, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 <…> та підпунктом 4.6.2 <…> розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою».

Таким чином, в

Інструкції № 21-5 при визначенні недоїмки здійснюється прив'язка до строків сплати ЄВС, установлених саме Інструкцією № 21-5:

1)

п.п. 4.3.6 — нараховані роботодавцями за відповідний звітний місяць суми ЄВС (у частині нарахувань та утримань) має бути сплачено не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, незалежно від виплати зарплати та інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄВС;

2)

абзац другий п.п. 4.5.2 — сплата сум ЄВС підприємцем, який працює на загальній системі оподаткування, при остаточному розрахунку за себе, що здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації;

3)

п.п. 4.5.3 — сплата сум ЄВС самозайнятими особами за себе до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації;

4)

п.п. 4.6.2 — сплата сум ЄВС підприємцем-спрощенцем за себе у вигляді щомісячних авансових платежів у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який ЄВС сплачується (абзац перший), і сплата сум остаточного розрахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним роком (абзац другий).

Ураховуючи наявність суперечностей у строках сплати ЄВС, прописаних у

ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС та в Інструкції № 21-5*, вважаємо за можливе оспорювати накладення фінсанкцій за прострочення сплати щомісячних авансових платежів для підприємців-спрощенців. На чий бік стане суд у таких спорах, покаже час. Що стосується авансових платежів для підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, то їх несвоєчасна сплата (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) не спричинить виникнення недоїмки.

* Див. Тему тижня «Нараховуємо та сплачуємо єдиний внесок» // «БТ», 2011, № 1-2, с. 10.

Для сплати недоїмки

з ЄВС органи ПФУ надсилають платникам вимогу про сплату боргу за формою додатка 4 до Інструкції № 21-5
(для юридичних осіб) або додатка 5 (для фізичних осіб) у випадках та у строки, названі в табл. 2.

 

Таблиця 2.

Випадки і строки надсилання ПФУ вимоги про сплату боргу

Випадки виявлення недоїмки

Строк надсилання вимоги про сплату боргу

1) дані документальних перевірок результатів діяльності платника чи актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) підприємців або самозайнятих осіб свідчать про донарахування сум ЄВС;
2) органами ПФУ в повідомленнях-розрахунках визначено суми ЄВС, що підлягають доплаті (п.п. «а» п. 6.3 Інструкції № 21-5)

Одночасно з:
актом документальної перевірки платника ЄВС;
актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до ПФУ і задекларованих у річній податковій декларації, — підприємцями або самозайнятими особами;
повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого ЄВС

Платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати ЄВС (п.п. «б» п. 6.3 Інструкції № 21-5)

Щомісяця протягом 5 робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу

Платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій (п.п. «в» п. 6.3 Інструкції № 21-5)

 

Вимога про сплату боргу

є виконавчим документом. Її формують на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Для роботодавця важливо знати, коли

вимога вважається йому врученою, оскільки саме з цього моменту відлічується строк для сплати недоїмки або для його оскарження (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Строк вручення вимоги про сплату боргу

Статус роботодавця

Коли вимога про сплату боргу вважається посланою (врученим)

Юридична особа або відокремлений підрозділ

Якщо вимогу передано посадовій особі такого платника під підпис або надіслано листом із повідомленням про вручення(1)

Фізична особа

Якщо вимогу вручено особисто такій фізичній особі або її законному представнику чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим її місцезнаходженням (місцем проживання) (1) із повідомленням про вручення в порядку оформлення зазначених поштових відправлень, установленому Кабміном

(1)Якщо платник на день надсилання йому органом ПФУ вимоги не повідомив у встановленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

 

Платник

протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги зобов'язаний сплатити зазначені в ній суми недоїмки, штрафів та пені (ч. 4 ст. 25 Закону про ЄВС; п. 6.5 Інструкції № 21-5). Якщо платник не згоден з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі, платник спочатку узгоджує її з органами ПФУ згідно з Порядком № 22-7, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Зверніть увагу!

Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону про ЄВС та п. 6.10 Інструкції № 21-5 за рахунок сум, що надходять від платника ЄВС або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені в порядку календарної черговості їх виникнення. Якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄВС зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені в порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом 5 робочих днів після закінчення базового звітного періоду орган ПФУ складає повідомлення про суми розподілу сплачених коштів за формою додатка 8 до Інструкції № 21-5, що надсилається (вручається) такому платнику. Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи, підприємцю, самозайнятій особі під підпис або надіслано простим поштовим відправленням. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

Таким чином,

сплатити поточні платежі ЄВС за наявності несплачених сум недоїмки, штрафів та пені не вийде, оскільки суми, що надійшли, буде спрямовано на погашення боргу за недоїмкою та фінсанкціями!

Сума недоїмки не підлягає списанню

, зокрема, у разі укладення з платником ЄВС мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII. Виняток: випадок повної ліквідації юридичної особи або смерть фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутність осіб, які відповідно до Закону про ЄВС несуть зобов'язання зі сплати ЄВС (ч. 7 ст. 25 Закону про ЄВС).

У разі ліквідації

юридичної особи — платника ЄВС або втрати платником з інших причин статусу платника ЄВС сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. Відповідальною за погашення недоїмки є ліквідаційна комісія (щодо юридичної особи, яка ліквідується) або юридична особа (щодо створених нею філій, представництв, інших відокремлених підрозділів, що ліквідуються).

Закон про ЄВС

забороняє передавати платникам ЄВС свої обов'язки щодо його сплати третім особам, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 9 ст. 25).

 

Санкції за порушення у сфері ЄВС

Штрафні санкції

. За порушення норм законодавства про ЄВС до платників, на яких згідно із Законом про ЄВС покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВС, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону про ЄВС. Крім того, з нарахуванням пені та застосуванням штрафів стягується сума недоїмки (ч. 3 ст. 25 Закону про ЄВС, абзац другий п. 6.2 Інструкції № 21-5).

Штрафні санкції

за порушення, пов'язані з ЄВС, що накладаються ПФУ, наведено в ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС та пп. 7.2.1 — 7.2.6 Інструкції № 21-5 (див. табл. 4 на с. 37). Факти порушень законодавства з ЄВС посадова особа ПФУ оформляє актом (акт перевірки чи акт довільної форми у випадках, що не оформляються актом перевірки). На підставі акта й інших матеріалів про порушення начальник управління ПФУ приймає рішення про застосування штрафних санкцій за відповідною формою, наведеною в додатках 9 — 14 до Інструкції № 21-5. Акт про порушення разом з рішенням про застосування штрафних санкцій протягом 3 робочих днів після прийняття рішення надсилаються (вручаються) платнику в порядку, установленому для надсилання вимог, або вручаються під підпис керівнику чи головному бухгалтеру платника, чи фізичній особі — платнику ЄВС.

Пеня

. Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону про ЄВС на суму недоїмки платнику нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоїмки за кожен день прострочення платежу.

Порядок розрахунку пені

наведено в п. 7.5 Інструкції № 21-5:

1.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

2. Документами, що є підставою для нарахування пені

, є:

1) документи, що підтверджують суму ЄВС і строк його сплати

:

— звіт платника про нарахування ЄВС (з додатним значенням);

вимога про донараховані суми ЄВС за актами перевірок чи актами звірок або повідомленням-розрахунком;

— рішення суду;

2)

документи, що підтверджують суму і дату погашення недоїмки з ЄВС:

— виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів;

— корінець прибуткового документа про прийняття установою банку платежів готівкою;

— звіт платника про нарахування ЄВС з від’ємним значенням;

— рішення про виключення з Державного реєстру підприємств та організацій України;

— свідоцтво про смерть фізичної особи.

3.

Сума пені розраховується за формулою:

Y = S х K х 0,1 %

,

де

Y — сума пені, що нараховується на фактично сплачену суму недоїмки зі сплати ЄВС (округляється до другого знака після коми);

S

— фактично сплачена сума недоїмки зі сплати ЄВС;

K

— кількість днів прострочення платежу;

0,1 %

— ставка для нарахування пені згідно з ч. 10 ст. 25 Закону про ЄВС.

Нараховані суми штрафів та пені необхідно

сплатити протягом 10 робочих днів після надходження відповідного рішення.

Пеня та штрафи зараховуються на рахунки органів ПФУ, відкриті для зарахування ЄВС (

ч. 14 ст. 25 Закону про ЄВС).

Якщо

роботодавець не згоден із санкціями, що до нього застосовуються, то, як і у випадку з недоїмкою, таке рішення органу ПФУ можна оскаржити в цей самий строк до органу ПФУ вищого рівня в порядку, визначеному Порядком № 22-7, або до суду (див. розділ «Оскарження нарахування недоїмки, фінсанкцій та пені з ЄВС» на с. 38).

Адміністративна та кримінальна відповідальність

. За порушення, пов'язані з обчисленням і сплатою ЄВС та проведенням перевірок ПФУ, передбачено також адміністративну відповідальність у вигляді адміністративних штрафів згідно з нормами ст. 1651 і 18823 КУпАП. Крім того, за ухилення від сплати ЄВС передбачено і кримінальну відповідальність згідно з ч. 1 — 3 ст. 2121 ККУ. Види порушень та розміри штрафів наведено в табл. 4.

 

Таблиця 4.

Відповідальність з ЄВС

Вид порушення

Розмір штрафу (санкції)

1

2

ШТРАФНІ САНКЦІЇ ДО ПЛАТНИКА ЄВС

Ухилення від узяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄВС, на яких не поширюється дія Закону № 755 (п. 1 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС; п.п. 7.2.1 Інструкції № 21-5)

170 грн.

Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄВС (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС; п.п. 7.2.2 Інструкції № 21-5)

10 % своєчасно не сплачених сум

Донарахування територіальним органом ПФУ або платником своєчасно не нарахованого ЄВС (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС; п.п. 7.2.3 Інструкції № 21-5)

5 % такої суми за кожний повний чи неповний базовий звітний період, за який донараховано цю суму, але не більше 50 % суми донарахованого ЄВС

Згідно з п.п. 7.2.3 Інструкції № 21-5 для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄВС, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу ПФУ або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄВС, то за кожне таке донарахування (кожного місяця) відповідно до Закону про ЄВС накладається штраф у такому порядку та розмірах:
— визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;
— визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлено донарахування і за які нараховано такі штрафи;
— здійснюється розрахунок максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється з фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми ЄВС.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 7.2.3 Інструкції № 21-5 (тобто не більше 50 % донарахованого ЄВС).

Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом про ЄВС (п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС; п.п. 7.2.4 Інструкції № 21-5)

170 грн.

Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄВС (п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС; п.п. 7.2.5 Інструкції № 21-5)

Від 136 до 255 грн.

Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄВС одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВС (авансові платежі) (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС; п.п. 7.2.6 Інструкції № 21-5)

10 % своєчасно не сплачених сум

ПЕНЯ

Нарахування пені на суму недоїмки

Пеня з розрахунку 0,1 % суми недоїмки за кожен день прострочення платежу

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Ст. 1651 КУпАП (ПФУ; суб'єкт відповідальності — посадові особи підприємств, установ, організацій)

:

порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВС, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄВС, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
— подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄВС та Законом № 1058;
— порушення встановленого порядку використання і здійснення операцій із коштами ПФУ та Накопичувального фонду

Від 340 до 510 грн. (за повторне протягом року — від 510 до 680 грн.)

несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 нмдг(1)

Від 425 до 850 грн. (за повторне протягом року — від 1700 до 5100 грн.)

несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі понад 300 нмдг(1)

Від 850 до 1700 грн. (за повторне протягом року — від 1700 до 5100 грн.)

Ст. 18823 КУпАП (суб'єкт відповідальності — посадові особи підприємств, установ, організацій)

:

— здійснення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ПФУ у проведенні перевірок, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням і сплатою ЄВС;
— вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ПФУ, ФБ, ФНВ, ФТВП у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у передбачених законом випадках

Від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року — від 170 до 340 грн.)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Умисне ухилення від сплати ЄВС або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності чи особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, або будь-якою іншою особою, котра зобов'язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних (від 1000 нмдг, у 2011 році — від 470,5 тис. грн.) розмірах (ч. 1 ст. 2121 ККУ)

Від 5100 до 8500 грн. або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років(2)

Діяння, зазначені в ч. 1 ст. 2121 ККУ (див. вище), вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих
(від 3000 нмдг, у 2011 році — від 1411,5 тис. грн.) розмірах
(ч. 2 ст. 2121 ККУ)

Від 8500 до 34000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження волі до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років(2)

Діяння, передбачені ч. 1 або 2 ст. 2121 ККУ (див. вище), вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати ЄВС або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих (від 5000 нмдг, у 2011 році — від 2352,5 тис. грн.) розмірах (ч. 3 ст. 2121 ККУ)

Позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
до 3 років з конфіскацією майна

(1) При кваліфікації порушень розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян приймають рівним розміру податкової соціальної пільги (п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).

(2) Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені ч. 1 або 2 ст. 2121 ККУ, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила ЄВС або страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, заподіяну фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня) (ч. 4 ст. 2121 ККУ).

 

Оскарження нарахування недоїмки, фінсанкцій та пені з ЄВС

Порядок оскарження

. Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону про ЄВС платник ЄВС зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суму недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. Якщо він не згоден з розрахунком суми недоїмки, то він має право узгодити суму з органом ПФУ в порядку, передбаченому Порядком № 22-7.

Якщо згоди з ПФУ не досягнуто, платник ЄВС:

зобов'язаний сплатити

суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 робочих днів з дня надходження рішення від ПФУ;

або

може оскаржити

вимогу до органу ПФУ вищого рівня або в судовому порядку (табл. 5 на с. 40).

Якщо платник протягом 10 робочих днів з дня надходження

вимоги не сплатив суму недоїмки, штрафів, пені, не узгодив вимогу з ПФУ, не оскаржив вимогу в суді, не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган ПФУ надсилає вимогу про сплату недоїмки до державної виконавчої служби.

Крім того, ПФУ також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

У разі прийняття рішення про застосування

штрафів та пені згідно з ч. 14 ст. 25 Закону про ЄВС суми пені та штрафів підлягають сплаті платником ЄВС протягом 10 робочих днів після надходження відповідного рішення. Якщо платник не згоден із застосуванням до нього штрафів та пені, то він у 10-денний строк має право оскаржити таке рішення до:

органу ПФУ вищого рівня;

або

суду.

Про оскарження

слід обов'язково письмово повідомити свій орган ПФУ, що прийняв відповідне рішення.

Оскарження рішення територіального органу ПФУ про застосування фінансових санкцій

призупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом ПФУ або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до прийняття судом рішення в разі оскарження платником ЄВС вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язане з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Оскарження до ПФУ

. Порядок № 22-7 визначає процедуру подання та розгляду органами ПФУ заяв платників ЄВС при:

узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати ЄВС;

оскарженні рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч. 10 (пеня) і ч. 11 (фінсанкції) ст. 25 Закону про ЄВС.

Таким чином, суму нарахованої недоїмки платник може узгоджувати зі своїм органом ПФУ, що склав вимогу про сплату недоїмки. Оскаржити ж прийняті рішення про накладення штрафів та пені платник може вже тільки до ПФУ вищого рівня.

Норми

Порядку № 22-7 не застосовуються для:

1) узгодження платником ЄВС

вимоги, сформованої на основі зобов'язання з ЄВС, самостійно визначеної платником ЄВС у звіті за формою додатка 4, а також рішень про нарахування пені та накладення штрафів, які вже оскаржувалися та були розглянуті відповідно до вимог Порядку № 22-7 (п. 1.2);

2) розгляду скарг (заяв) платників ЄВС за наявності порушених кримінальних справ (

п. 1.3).

Зверніть увагу!

Згідно з п. 1.4 Порядку № 22-7 заборонено відмову в прийнятті скарги (заяви) на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, про узгодження вимоги, крім названих вище випадків.

Для узгодження (оскарження) вимоги (рішення) платник складає

письмову заяву (скаргу), яку надсилає до ПФУ поштою, передає особисто або через представника. До скарги (заяви), що подається представником, додається копія довіреності (договору). Перелік обов'язкових реквізитів заяви (скарги) наведено в п. 1.5 Порядку № 22-7.

Оскарження в суді

. Одним зі способів оскарження сум недоїмки, нарахованих штрафів та пені є звернення платника ЄВС до суду. При цьому платник має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу в будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення. Пам'ятайте: вимога або рішення ПФУ про нарахування пені та накладення штрафу, щодо яких подано позов до суду, не підлягають оскарженню відповідно до вимог Порядку № 22-7.

Не забудьте, що скаржник письмово має повідомити ПФУ, який розглядає його скаргу (заяву), про кожен випадок судового оскарження його вимог або рішень про нарахування пені та накладення штрафу (

п. 1.3 Порядку № 22-7). Це необхідно, щоб ПФУ не подав документи на стягнення недоїмки, штрафів та пені до виконавчої служби.

 

Таблиця 5.

Процедура узгодження суми недоїмки та оскарження фінсанкцій у ПФУ

Елементи процедури

Узгодження суми недоїмки

Оскарження

подання первинної скарги
(розділ III Порядку № 22-7)

подання повторної скарги
(розділ IV Порядку № 22-7)

Що узгоджується/оскаржується

Узгоджується сума

недоїмки, визначена органом ПФУ у вимозі

Оскаржується

рішення про накладення штрафу та нарахуванні пені або в межах процедури узгодження вимоги, яка суперечить законодавству або виходив за межі
його компетенції, установленої законом

Рішення про повне або часткове незадоволення первинної скарги (див. графу 3 цієї таблиці)

Де узгоджується/оскаржується

В органі ПФУ,

вимога якого узгоджується

У регіональному органі ПФУ вищого рівня. Про подання скарги скаржник зобов'язаний одночасно повідомити орган ПФУ, рішення якого оскаржується

До Пенсійного фонду України.
Про подання повторної скарги до Пенсійного фонду України скаржник зобов'язаний одночасно повідомити відповідний територіальний ПФУ

Що подається

Заява

в письмовій формі, до якої додаються розрахунки, копії платіжних доручень та інші документи, що свідчать про неправильність сум недоїмки, зазначеної у вимозі

Скарга

в письмовій формі разом документами, що підтверджують неправильність рішення (названі в п. 3.4 Порядку № 22-7)

Повторна

скарга разом з документами, зазначеними в п. 3.4 Порядку № 22-7, та матеріалами розгляду первинної скарги

Строк подачі заяви/ скарги

Протягом

10 робочих днів, наступних за днем отримання платником ЄВС вимоги(1)

Протягом

10 робочих днів, наступних за днем отримання скаржником рішення органу ПФУ, що оскаржується(1)

Протягом

10 робочих днів, наступних за днем отримання відповіді від регіонального ПФУ(1)

Процедура

1. Платник подає заяву в десятиденний строк.
2. ПФУ розглядає заяву протягом 3 робочих днів після отримання заяви.
3. ПФУ приймає рішення про задоволення (повністю або частково) заяви, про залишення вимоги без змін, про залишення заяви без розгляду

1. Платник подає скаргу в десятиденний строк до регіонального управління ПФУ в АР Крим, в області, мм. Києві та Севастополі.
2. ПФУ розглядає заяву та за необхідності надсилає її до територіального органу ПФУ на новий розгляд.
3. ПФУ приймає одне з рішень, зазначених у

п. 5.4 Порядку № 22-7, і надсилає його протягом 20 (при продовженні строку — 60) календарних днів після отримання скарги.
4. Якщо при розгляді було збільшено розміри недоїмки, штрафів та пені, скаржнику надсилається окрема вимога на суму такого збільшення, яку також може бути оскаржено

1. Платник подає скаргу в десятиденний строк до Пенсійного фонду України.
2. Пенсійний фонд України розглядає заяву та за необхідності надсилає до регіонального управління ПФУ на новий розгляд.
Пенсійний фонд України приймає одне з рішень, зазначених у

п. 5.4 Порядку № 22-7, і надсилає його протягом 20 (при продовженні строку — 60) календарних днів після отримання скарги

Що робити в разі незгоди платника з отриманим
рішенням

Подальше оскарження рішення ПФУ за процедурою розгляду скарг на рішення органів ПФУ (див. графу 3 цієї таблиці) або в судовому порядку

1. Рішення регіонального органу ПФУ може бути повторно оскаржено в Пенсійному фонді України в порядку, описаному в

розділі IV Порядку № 22-7 (див. графу 4 цієї таблиці), або в судовому порядку.
2. Вимогу на суму донарахованих недоїмки, штрафів та пені при розгляді скарги може бути оскаржено за процедурою, передбаченою Порядком № 22-7 (починається з подання первинної скарги — див. цю графу таблиці), або в судовому порядку

Рішення Пенсійного фонду України може бути оскаржено в судовому порядку

(1) Строк, установлений для подання заяви (скарги), не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заяву (скаргу) та інші документи здано на пошту.

 

Перевірка правильності встановлення виду економічної діяльності (перевіряє ФНВ)

Згідно зі

ст. 24 Закону № 1105 ФНВ веде облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва. Саме цей Фонд приймає рішення про віднесення до класу професійного ризику виробництва роботодавця в порядку, передбаченому Порядком № 30. Віднесення страхувальника до класу професійного ризику ФНВ здійснює згідно з Класифікацією галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, наведеною в додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою КМУ від 13.09.2000 р. № 1423. У ній так само, як і в Законі про ЄВС та Інструкції № 21-5, передбачено 67 класів професійного ризику виробництва залежно від виду економічної діяльності.

Зміну приналежності роботодавця до класу професійного ризику виробництва здійснює ФНВ один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Для цього страхувальник має

один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подати до ФНВ за місцезнаходженням (місцем проживання) Відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 30 (далі — Відомість розподілу; п. 3.10 Порядку № 30). За несвоєчасне подання такої Відомості передбачено адмінштраф за ст. 1654 КУпАП від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року порушення — від 170 до 340 грн.).

ФНВ здійснює

перевірку достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва в порядку, передбаченому розділом IV Порядку № 30.

Така

перевірка може бути:

1) плановою

— це перевірка дотримання страхувальником законодавства стосовно достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) і питання відповідності встановленого класу професійного ризику виробництва та розміру ЄВС фактичному основному виду економічної діяльності страхувальника та правильності складання Відомості розподілу. Ці перевірки проводять з урахуванням Критеріїв № 540;

2)

позаплановою — здійснюється ФНВ на підставах, визначених ч. 1 ст. 6 Закону № 877. При її проведенні з'ясовуються лише ті питання, що стали підставою для її проведення. Причину перевірки вказують у направленні. Строк проведення — не більше 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — 2 робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Незалежно від статусу перевірки вона проводиться посадовою особою ФНВ

у робочий час страхувальника, установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі Направлення на проведення перевірки (додаток 6 до Порядку № 30) у присутності керівника або його заступника, головного бухгалтера чи уповноваженої особи страхувальника. Направлення на проведення перевірки оформляється на підставі виданого робочим органом ФНВ наказу, його підписує начальник ФНВ або його заступник (із зазначенням прізвища, імені та по батькові) і засвідчує печаткою. Направлення діє лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Про проведення планової перевірки ФНВ повідомляє страхувальника

не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення, надіславши йому рекомендованим листом, телефонограмою або вручивши під розписку особисто керівнику чи уповноваженій особі страхувальника Повідомлення про проведення планової перевірки (додаток 7 до Порядку № 30). Зверніть увагу: якщо страхувальник не отримає таке Повідомлення, він має право не допускати працівника, який проводить перевірку, до її проведення (п. 4.6 Порядку № 30).

Перед початком перевірки працівник ФНВ

, який здійснює перевірку:

1) уносить запис до відповідного журналу страхувальника (за його наявності);

2) зобов'язаний пред'явити керівнику чи уповноваженій особі страхувальника

Направлення і службове посвідчення, що засвідчує посаду працівника ФНВ;

3) зобов'язаний надати страхувальникові копію

Направлення.

Страхувальник має право не допускати працівника, який здійснює перевірку, до її проведення, якщо той не пред'явив названі вище документи (

п. 4.11 Порядку № 30).

Строк

проведення планової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів.

Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки

. За наявності акта списання або знищення бухгалтерських документів попередніх років перевірці підлягають документи за останні 3 роки.

Страхувальник при проведенні перевірки зобов'язаний

(п. 4.26 Порядку № 30):

— допускати працівників ФНВ до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення перевірки;

— виконувати вимоги працівника, який здійснює перевірку, щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

— надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають при проведенні перевірки;

— отримувати примірник акта перевірки за результатами проведеної планової чи позапланової перевірки.

Водночас притягти до відповідальності посадових осіб страхувальника за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ФНВ у проведенні перевірок даних про основний вид діяльності на підставі

ст. 18823 КУпАП, навряд чи вийде. Справа в тому, що цей адмінштраф може бути накладено при проведенні перевірок використання коштів соцфондів або при проведенні перевірок з ЄВС, але тільки тих, що проводяться ПФУ. Що стосується перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності, то у ст. 18823 КУпАП ця підстава не фігурує.

Дані про вид економічної діяльності, заявленої страхувальником як основний, перевіряються на підставі даних первинних бухгалтерських документів,

Відомості розподілу та звіряються зі статистичною формою № 1-підприємництво (річна) за відповідний минулий рік чи іншими звітами в разі, якщо страхувальник цю статистичну форму не складає (п. 4.15 Порядку № 30).

Якщо при проведенні перевірки страхувальника з'ясувалося, що страхувальником нараховувався і сплачувався ЄВС не за основним видом економічної діяльності, йому

повідомляється новий клас професійного ризику виробництва з урахуванням фактичного основного виду економічної діяльності з початку року, наступного за тим, в якому при перевірці було виявлено зміну виду економічній діяльності. Про це ФНВ повідомляє ПФУ (п. 4.23 Порядку № 30).

Якщо страхувальник, якого перевіряють, нараховував і сплачував внесок у ФНВ до 01.01.11 р. не за основним видом діяльності або було виявлено суми, на які страхувальник не нарахував страхові внески до ФНВ, або не прийняті до заліку витрати, йому встановлюється новий розмір страхового тарифу, за яким донараховують страхові внески з фінансовими санкціями відповідно до законодавства, що діяло до 01.01.11 р. Такі донараховані суми та пеня сплачуються на рахунок ФНВ протягом 10 днів з дня складання акта перевірки.

За результатами перевірки

складається акт перевірки (додаток 9 до Порядку № 30). Акт складається у двох примірниках та підписується в останній день перевірки працівником, який здійснює перевірку, керівником та головним бухгалтером страхувальника, а за їх відсутності — особами, які їх замінюють, підприємцем або уповноваженою ним особою. Допускається підписання акта із зауваженнями, що подаються до ФНВ у письмовій формі. Про наявність зауважень в акті перевірки посадова особа або підприємець робить відповідну відмітку. Один примірник підписаного акта вручається страхувальнику.

Якщо страхувальник відмовляється підписувати акт, працівник, який здійснював перевірку, уносить до нього відповідний запис. Один примірник такого акта надсилається страхувальнику поштою з повідомленням про вручення.

 

ПЕРЕВІРКИ ФБ, ФТВП ТА ФНВ З 2011 РОКУ

 

Перевірки періодів з 01.01.11 р.

Після запровадження ЄВС ФБ, ФТВП та ФНВ не залишаться без роботи. Вони й далі перевірятимуть правильність використання роботодавцями страхових коштів за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (виплата допомог за рахунок коштів ФТВП у зв'язку з хворобою, по вагітності та пологах, на поховання), на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві (див. табл. 6 на с. 43).

 

Таблиця 6.

Повноваження щодо проведення перевірок ФБ, ФТВП та ФНВ
і відповідальність страхувальників з 2011 року

Фонд

Вид порушення

Відповідальність

ФБ

Порушення порядку використання коштів ФБ

Штраф до страхувальника в розмірі наданої суми ФБ, використаної з порушенням (ч. 2 ст. 38 Закону № 1533)

Адмінштраф на посадових осіб та підприємця від 136 до 255 грн., за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. (ст. 1653 КУпАП)

Несвоєчасне або неповне повернення коштів ФБ

Адмінштраф на посадових осіб та підприємця від 136 до 255 грн., за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. (ст. 1653 КУпАП)

Несвоєчасне подання або неподання відомостей, установлених Законом № 1533

Подання недостовірних відомостей про використання коштів ФБ

ФТВП

Порушення порядку використання страхових коштів ФТВП

Відшкодування ФТВП у повному обсязі неправомірно витраченої суми страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг (ч. 1 ст. 30 Закону № 2240)

Штраф у розмірі 50 % такої суми (ч. 1 ст. 30 Закону № 2240)

Адмінштраф на посадових осіб та підприємця від 136 до 255 грн., за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. (ст. 1655 КУпАП)

Несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до ч. 1 ст. 21 і ст. 22 Закону № 2240

Штраф у розмірі 10 % несвоєчасно повернених або повернених не в повному обсязі страхових коштів (ч. 1 ст. 30 Закону № 2240)

Пеня в розмірі 0,1 % таких сум за кожен день прострочення платежу (ч. 1 ст. 30 Закону № 2240)

Адмінштраф на посадових осіб та підприємця від 136 до 255 грн., за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. (ст. 1655 КУпАП)

Несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності про використання страхових коштів(1)

Адмінштраф на посадових осіб та підприємця від 136 до 255 грн., за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. (ст. 1655 КУпАП)

ФНВ

Порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності

Адмінштраф на посадових осіб та підприємця від 136 до 255 грн., за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. (ст. 1654 КУпАП)

Несвоєчасне або неповне повернення таких коштів

Несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності

Подання недостовірної звітності про страхові кошти

Несвоєчасне інформування ФНВ про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства (надання Відомості розподілу — див. розділ «Перевірка правильності встановлення виду економічної діяльності (перевіряє ФНВ)» на с. 40)

(1) Починаючи зі звіту за I квартал 2011 року до ФТВП подаються нові звітні форми щодо використання коштів ФТВП — Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП (докладніше див. статтю «Нова звітність до ФТВП: заповнюємо та подаємо» // «БТ», 2011, № 15, с. 25 та ком. на с. 9 цього номера).

 

Перевірки порядку використання коштів ФТВП

Для проведення перевірок використання коштів ФТВП правлінням цього Фонду розроблено два документи —

Інструкцію № 29 та Порядок перевірок № 30 .

Згідно з нормами

Інструкції № 29 ФТВП здійснюватиме перевірки роботодавців — одержувачів коштів ФТВП (сум фінансованих допомог). А от Порядок перевірок № 30 використовується при здійсненні перевірок підприємств та інших установ, які отримують кошти цільового призначення згідно зі ст. 48 Закону № 2240.

Сьогодні ми зупинимося на перевірках роботодавців, які виплачують допомоги за рахунок коштів ФТВП, що проводяться згідно з

Інструкцією № 29, що набрала чинності з 11 квітня 2011 року.

У зв'язку з набуттям чинності

Інструкцією № 29 втратила чинність її попередниця — Інструкція про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління ФТВП від 19.09.01 р. № 38. Але згідно з нормами Інструкції № 29 ФТВП перевірятиме періоди до 2011 року (п. 1.4; докладніше див. розділ «Перевірки соцвнесків, що нараховувались до 2011 року» на с. 45).

Як і перевірки з ЄВС, перевірки одержувачів допомог з ФТВП бувають

плановими та позаплановими (п. 2.3 Інструкції № 29).

Періодичність планових перевірок

залежить від таких критеріїв (п. 3.3 Інструкції № 29), як:

— наявність (відсутність) витрат, заборгованості за коштами ФТВП станом на 01.01.11 р. і в наступних звітних періодах;

— кількість працівників.

 

Таблиця 7.

Умови для проведення перевірок ФТВП згідно з п. 3.3 Інструкції № 29

Періодичність
проведення

Критерії для проведення перевірок

чисельність працівників

рух коштів ФТВП

Щороку

250 осіб та більше

Наявність витрат по коштах ФТВП

Якщо не було порушень щодо використання коштів ФТВП, що встановлено попередньою перевіркою, наступна перевірка проводиться не раніше ніж через два роки після проведення попередньої перевірки

Раз на два роки

Від 25 до 249 осіб

Наявність витрат по коштах ФТВП

Якщо не було порушень щодо використання коштів ФТВП, що встановлено попередньою перевіркою, наступна перевірка проводиться не раніше ніж через три роки після проведення попередньої перевірки

Раз на три роки

Менше 25 осіб

Наявність витрат по коштах ФТВП

Якщо не було порушень щодо використання коштів ФТВП, що встановлено попередньою перевіркою, наступна перевірка проводиться не раніше ніж через чотири роки після проведення попередньої перевірки

Одноразово

Діяльність до 1 січня 2011 року

 

Таким чином, якщо роботодавець не використав кошти ФТВП, то йому не потрібно подавати звітність до цього Фонду і перевіряти його ФТВП також не буде.

Підстави для проведення позапланових перевірок

названо в п. 3.6 Інструкції № 29 (див. «Підстави для позапланової перевірки ФТВП» на с.  45). Зверніть увагу: однією з підстав для проведення позапланових перевірок є результати аналізу даних, зазначених у звітності, заяві-розрахунку страхувальника по коштах ФТВП, статистичних даних, що свідчать про перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах над розміром середньоденної зарплати.

 

Підстави для позапланової перевірки ФТВП

Витяг з Інструкції № 29

«3.6. Позапланові перевірки проводяться без попереднього повідомлення страхувальника за наявності таких підстав:

а) подання страхувальником письмової заяви до відповідного органу Фонду про здійснення перевірки за його бажанням;

б) виявлення невідповідності між даними, зазначеними у документах обов'язкової звітності та заявах-розрахунках, поданих страхувальником до органу Фонду;

в) за результатами аналізу даних, зазначених у звітності, заяві-розрахунку страхувальника по коштах Фонду, статистичних даних виявлено перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати;

г) виявлення під час перевірки в іншого страхувальника фактів, що свідчать про порушення вимог законодавства, які вплинули або можуть вплинути на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг;

ґ) звернення фізичних та юридичних осіб про порушення страхувальником законодавства з питань, що належать до компетенції органів Фонду; подання страхувальником у встановленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами органу Фонду під час проведення планової чи позапланової перевірки або скарги на рішення органу Фонду;

д) неподання у встановлений строк страхувальником звітності до органу Фонду без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності;

е) розпочато процедуру реорганізації чи припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи, припинення діяльності суб'єкта малого підприємництва, порушено провадження у справі про визнання банкрутом страхувальника або подано заяву про зняття з обліку страхувальника;

є) на вимогу правоохоронних органів або за рішенням суду».

 

Перевірку ФТВП проводить у такій послідовності

.

Крок 1

. Повідомлення роботодавця — одержувача коштів про проведення планової перевірки. При позаплановій перевірці сторону, яку перевіряють, про це не повідомляють (п. 3.6 Інструкції № 29). Письмове повідомлення (додаток 1 до Інструкції № 29) надсилається поштовим відправленням з повідомленням про вручення, телефонограмою або надається під розписку керівнику, головному бухгалтеру чи іншій уповноваженій особі об'єкта контролю.

Крок 2

. Перевіряючі приходять на перевірку і пред'являють направлення (додаток 2 до Інструкції № 29) на право її проведення. Його копію надають роботодавцю з позначкою про отримання на примірнику, що залишається в органі ФТВП і додається до матеріалів перевірки (п. 3.5 Інструкції № 29). Крім того, перевіряючі вносять запис до журналу реєстрації перевірок страхувальника (за його наявності). Якщо журнал не надано, це фіксується в акті перевірки.

Якщо направлення не пред'явлено, роботодавець може не допустити перевіряючих до перевірки

.

Якщо страхувальник відмовляється від проведення планової чи позапланової перевірки, перевіряючий складає акт про відмову від допуску до перевірки в довільній формі.

Крок 3

. Безпосередньо проведення перевірки:

1) перевірка може проводитися як

за місцезнаходженням страхувальника, так і в приміщенні органу ФТВП за пропозицією страхувальника та за умови надання ним усіх необхідних документів для проведення перевірки;

2) перевірки проводяться

в робочий час страхувальника, установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за згодою керівника та у присутності головного бухгалтера (бухгалтера) страхувальника чи уповноваженої керівником особи;

3) до проведення перевірок може бути залучено експертів та фахівців з окремих питань інших підприємств незалежно від форм власності (за згодою);

4) перевіряючий знайомиться з відомостями, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, у разі, якщо вони належать до переліку питань, що підлягають перевірці;

5) коло питань, що перевіряються, названо в

п. 3.12 Інструкції № 29, права та обов'язки перевіряючих — у розділі V Інструкції № 29, а права та обов'язки роботодавців, яких перевіряють, — у розділі VI Інструкції № 29;

6)

строк проведення планової перевірки страхувальників не може перевищувати 15 робочих днів , а страхувальників — суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів. Строк проведення позапланової перевірки страхувальника не може перевищувати 10 робочих днів, а суб'єктів малого підприємництва — 2 робочих днів .

Крок 4. Результати перевірки оформляються актом

, один примірник якого вручається страхувальнику (п. 3.13 Інструкції № 29). Якщо виявлено порушення використання коштів ФТВП, керівник ФТВП приймає рішення про повернення коштів ФТВП за формою додатка 3 до Інструкції № 29. Його може бути оскаржено стороною, яку перевіряють, протягом 10 днів після його отримання безпосередньо до ФТВП або в судовому порядку. Порядок оскарження роботодавцем рішення безпосередньо до ФТВП установлений розділом VII Інструкції № 29 та передбачає подання роботодавцем, якого перевіряють, скарги і, за необхідності, — повторної скарги.

 

Перевірки соцвнесків, що нараховувались до 2011 року

Усі чотири соцфонди, уключаючи й ПФУ, і після 2011 року проводитимуть перевірки правильності нарахування і сплати соцвнесків, які нараховувалися і сплачувалися до 2011 року. Це випливає з

п. 7 розділу VIII Закону про ЄВС. Цю норму передбачено і у профільних нормативно-правових актах фондів.

1. ФНВ

— згідно з п. 2 постанови правління ФНВ від 30.11.10 р. № 31 норми скасованої з 01.01.11 р. Інструкції № 36 слід продовжувати використовувати при стягненні заборгованості зі сплати внесків до ФНВ, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і для контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до ФНВ.

2. ФБ

— згідно з оновленим п. 7.1 Інструкції № 339 у зв'язку з набуттям чинності Законом про ЄВС на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до ФБ і сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, у тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і відповідних штрафних санкцій (пені та штрафів), центри зайнятості мають право здійснювати перевірки правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування та застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства, що діяло до набуття чинності Законом про ЄВС. Такі перевірки центри зайнятості проводять одноразово за період з дня проведення останньої перевірки або з дати набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше) до 1 січня 2011 року. Проведення цих перевірок погоджується з планом контрольних заходів органів ПФУ.

3. ПФУ

— згідно з оновленою Інструкцією № 21-1 її норми з 2011 року застосовуватимуться у тому числі для стягнення заборгованості зі сплати внесків до ПФУ, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені за страховими внесками до ПФУ відповідно до повноважень, якими органи ПФУ було наділено до 01.01.11 р. Згідно з п. 2 постанови від 09.03.11 р. № 233 при проведенні ПФУ перевірок правильності обчислення і сплати ЄВС перевірятиметься і правильність нарахування до 01.01.11 р. внесків до ПФУ.

4. ФТВП

— згідно з п. 1.4 Інструкції № 29 і, як зазначено в листах ФТВП від 13.01.11 р. № 01-16-45 (ком. у «БТ», 2011, № 4, с.10), від 08.02.11 р. № 01-16-211 і від 11.03.11 р. № 01-16-466, ФТВП зберігає повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими його було наділено до набуття чинності Законом про ЄВС, на період до повного погашення (стягнення) заборгованості зі сплати страхових внесків до ФТВП і витрат, зумовлених похованням, та сум штрафних санкцій, нарахованих і не сплачених (не погашених) у період до 01.01.11 р., у тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, і відповідних штрафних санкцій. Діяльність до 2011 року перевіряється одноразово (п.п. 3.3.4 Інструкції № 29).

За наявності заборгованості ФТВП перед роботодавцем можливий залік нарахованих фінсанкцій Фондом при перевірці в рахунок погашення заборгованості за ФТВП. Якщо розмір санкцій перевищує заборгованість Фонду, роботодавець сплачує різницю (

лист ФТВП від 11.03.11 р. № 01-16-466).

У разі виявлення порушень соцфонди

застосовуватимуть фінсанкції у розмірах, передбачених профільними законами, до внесення в них змін Законом про ЄВС*, тобто в редакції, чинній до 01.01.11 р.

* Наприклад, про розміри штрафних санкцій за допущені помилки щодо внеску до ПФУ можна дізнатися в Темі тижня «Виправлення помилок у пенсійному додатку 4» // «БТ», 2010, № 16, с. 30.

 

Списання фінсанкцій щодо соцвнесків

Згідно з

ч. 6 розділу VIII Закону про ЄВС у разі погашення до 01.01.11 р. заборгованості зі сплати соцвнесків до ФБ, ФТВП та ФНВ, що виникла до 01.07.10 р., заборгованість зі сплати фінансових санкцій (пені та штрафів) підлягає списанню. На виконання цієї норми розроблено відповідні документи:

1) ФБ —

постанова ФБ від 14.10.10 р. № 215 // «БТ», 2010, № 51, с. 5;

2) ФНВ —

постанова ФНВ від 30.11.10 р. № 32 // «БТ», 2011, № 3, с. 13.

Те, що ФТВП подібне рішення не прийняв, на наш погляд, не позбавляє права скористатися цією нормою Закону про ЄВС і списати суму фінсанкцій у разі погашення заборгованості за внесками до ФТВП до 01.01.11 р. Тим більше, що ФТВП не заперечує проти застосування норми ч. 6 розділу VIII Закону про ЄВС і для внесків у ФТВП, про що свідчить його лист від 21.09.10 р. № 01-16-1799.

 

Документи та скорочення Теми

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ККУ

— Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III.

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон про ЄВС

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (див. додаток «Документи» // «БТ», 2010, № 35).

Закон № 1105

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.

Закон № 1533

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV.

Закон № 755

— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Закон № 877

— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-V.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-5 (див. додаток «Документи» // «БТ», 2011, № 1-2).

Порядок № 233

— Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 09.03.11 р. № 233.

Порядок № 3-1

— Порядок взаємодії органів державної податкової служби і органів Пенсійного фонду України під час організації та проведення планових перевірок, спільно затверджений постановою правління ПФУ від 24.01.11 р. № 3-1 і наказом ДПАУ від 24.01.11 р. № 38.

Порядок № 22-7

— Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 08.10.10 р. № 22-7 (див. додаток «Документи» цього номера).

Порядок № 30

— Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затверджений постановою правління ФНВ від 30.11.10 р. № 30 (див. додаток «Документи» цього номера).

Порядок перевірок № 30

— Порядок проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів, затверджений постановою правління ФТВП від 22.12.10 р. № 30.

Інструкція № 29

— Інструкція про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування після тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затверджена постановою правління ФТВП від 22.12.10 р. № 29.

Інструкція № 36

— Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління ФНВ від 12.07.07 р. № 36.

Інструкція № 339

— Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління ПФУ від 19.12.03 р. № 21-1.

Критерії № 540

— Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від проваджнення господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, наведені в додатку до постанови КМУ від 03.06.09 р. № 540.

ЄВС

— єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ПФУ

— орган Пенсійного фонду України.

ФТВП

— Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

ФБ

— Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

ФНВ

— Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.