25.07.2011
НЕМАЄ ПІДПИСУ у ВКО → ШТРАФ ЗА НАДЛІМІТ:
стежте за тим, щоб працівник розписувався у ВКО;
виручку можна використовувати
для господарських потреб
Лист Національного банку України від 20.06.11 р. № 11-119/2686-7517
«Про надання роз'яснень»
У
листі, що коментується, Нацбанк розповів про те, чим загрожує відсутність підпису одержувача у видатковому касовому ордері (далі — ВКО), та про можливість використання виручки для господарських потреб.Відсутність підпису в ВКО
→ сума враховується для розрахунку понадлімітних залишків. Згідно з п. 3.5 Положення № 637* при видачі готівки з каси одержувач розписується у ВКО або видатковій відомості про отримання готівки із зазначенням отриманої суми (гривень — словами, копійок — цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. При цьому для визначення залишку готівки в касі не приймаються ВКО або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджено підписом одержувача.* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.04 р. № 637.
При проведенні перевірок з'ясовується правильність заповнення всіх реквізитів касових ордерів та видаткових відомостей, у тому числі наявність підписів одержувачів коштів (
п. 7.9 Положення № 637). Якщо буде виявлено ВКО або видаткові відомості, в яких видачу готівки з каси не підтверджено підписом одержувача, сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, в якому оформлено такий видатковий документ, і надалі ця сума не включається до розрахунку понадлімітних залишків готівки (п. 7.24 Положення № 637).Нацбанк у
листі, що коментується, указав на відповідальність, яка може настати, якщо буде виявлено відсутність підпису одержувача готівки на видаткових касових документах:
| Умова для притягнення до відповідальності | Санкція за порушення | Чим передбачено |
| Перевищено ліміт залишку готівки в касі в день, за який складено видатковий | Двократний розмір виявленої понадлімітної готівки. | Абзац другий ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 (далі — Указ) |
| Порушення правил ведення касових операцій | Адмінштраф на посадових осіб підприємства від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року — від 170 до 340 грн.) | Ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) |
| (1) До підприємця не застосовують, оскільки для нього не встановлюється ліміт залишку готівки. | ||
Прокоментуємо відповідальність. При застосуванні фінсанкції згідно з
Указом слід ураховувати таке: якщо в результаті додавання до залишку готівки в касі ліміт не перевищено за день, за який складено видатковий документ без підпису, санкція не застосовується.А от для адмінштрафу ця умова не працює, його можуть накласти як тільки виявили відсутність підпису. Водночас протоколи за
ст. 1642 КУпАП мають право складати працівники органів внутрішніх справ (ст. 255 КУпАП), а справи розглядаються органами КРУ (ст. 2341 КУпАП). Отже, самі податківці при перевірці касової дисципліни не мають права скласти протокол про таке правопорушення. А це мінімізує можливість притягнення підприємств до цієї відповідальності.До речі, аналогічна консультація міститься в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua) у розділі 07.19. У ній податківці говорять лише про відповідальність згідно з
Указом, не згадуючи при цьому ст. 1642 КУпАП, що справедливо стосовно перевірок, які проводяться ними. Однак у цій консультації, на наш погляд, податківці зробили неправильний висновок, говорячи про притягнення до відповідальності й підприємців. Адже їм ліміт залишку готівки не встановлюється (п. 2.7 Положення № 637), і тому розрахувати понадлімітну готівку, і відповідно розмір фінсанкції, неможливо.Тож здебільшого за відсутність підпису одержувача у видатковому касовому документі на підприємство може бути накладено штраф у розмірі двократної наднормативної готівки, та й те лише тоді, якщо це призведе до її виникнення.
Використання готівки для господарських потреб та виплати зарплати. Нацбанк у листі, що коментується, також нагадав із посиланням на п. 2.9 Положення № 637 про те, що підприємство може використовувати готівкову виручку для забезпечення потреб, які виникають у процесі його функціонування, у тому числі на господарські потреби, відрядження та зарплату, а також для проведення розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами за податками та зборами.