16.05.2011

Звітність з ПДВ: виправляємо помилки за новими правилами

Стаття

ЗВІТНІСТЬ З ПДВ:

виправляємо помилки за новими
правилами

 

Розглядаючи нові форми звітності з ПДВ (див. «БТ», 2011, № 14, с. 18), ми звертали увагу на кардинальну зміну механізму виправлення помилок у звітності з ПДВ, а також на некоректність деяких положень Порядку заповнення звітності, які регулюють це питання.

Як і обіцяли, у цій статті ми детально розберемо новий порядок виправлення помилок, сформулюємо свої рекомендації щодо заповнення уточнюючого розрахунку та відображення таких помилок у декларації.

Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора

 

Основні правила, передбачені ПКУ

Напевно, найбільшою несподіванкою, яку платники ПДВ виявили у новій формі звітності з ПДВ та

Порядку № 41 , стала кардинальна зміна порядку самостійного виправлення помилок. Адже положення ПКУ у цій частині майже повністю повторюють положення Закону № 2181.

Стисло нагадаємо основні правила виправлення помилок (унесення змін до податкової звітності), передбачені у

ст. 50 ПКУ.

1. Помилки можна виправити лише:

— у раніше поданій декларації;

— з урахуванням строків давності (1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації);

— до початку перевірки контролюючим органом періоду, що уточнюється.

2. Для виправлення помилки платник зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок (УР) за формою, чинною на час його подання (

лише за новою формою). Або зазначити виправлені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

3. Якщо в результаті помилки було занижено податкове зобов’язання, то платник зобов’язаний:

а) або надіслати УР і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Крім того, у

ст. 129 ПКУ передбачено нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов’язання за весь період заниження.

Отже, серед змін можна відзначити лише зменшення розміру самоштрафу з 5 % до 3 % при виправленні помилки через УР. В інших аспектах порядок виправлення помилок не змінився.

Як і раніше, платнику надано право самостійно обрати один із способів:

— подати УР;

— урахувати помилку у наступній податковій декларації (у періоді її виявлення).

 

Виправлення помилок за Порядком № 41

Хоч у

п. 2 розд. IV Порядку № 41 передбачено, що внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, механізми виправлення помилок, реалізовані у формі декларації та УР, досить суттєво відрізняються від порядку, передбаченого у цій статті.

Судіть самі. У

п. 1 розд. IV Порядку № 41 згадується лише про те, що у разі виявлення помилок у поданій раніше декларації платник зобов’язаний надіслати УР до такої декларації за формою, встановленою на дату подання УР.

Про можливість виправлення помилок безпосередньо у декларації в

Порядку № 41 не згадується. До того ж нова форма декларації з ПДВ не містить спеціальних рядків, у яких можуть виправлятись такі помилки.

У

листі № 7273 податківці роз’яснили, що у ряд. 8 та 16 нової форми декларації передбачено можливість коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту лише за чітко визначеним у таких рядках переліком підстав, а коригування в результаті самостійно виявлених помилок чи з інших підстав можуть бути відображені лише у відповідних рядках УР.

При цьому УР може подаватися як окремий документ (УР-документ) або як додаток у складі декларації (УР-додаток), у формі УР передбачено спеціальні поля для відповідної позначки.

УР незалежно від обраної форми (УР-документ чи УР-додаток) відображається в обліку органом ДПС

як окремий документ . При цьому значення гр. 6 по рядках 20.1, 23.1 23.2, 25 та 26 УР заноситься до особової картки платника незалежно від результатів розрахунків з бюджетом, визначених у декларації за звітний (податковий) період.

Отже, у

Порядку № 41 передбачено можливість виправлення помилок лише через УР.

На наш погляд, порядок виправлення помилок через УР-додаток не відповідає порядку, передбаченому у

п.п. «б» абз. 3 п. 50.1 ПКУ (через декларацію). Адже помилки, виправлені в УР-додатку, не впливають на суму податкового зобов’язання (бюджетного відшкодування), яке визначається у декларації, а відображаються окремо в особовому рахунку платника. Лише у випадку, коли помилка впливає на залишок від’ємного значення (ряд. 24), така сума враховується у ряд. 24 декларації (п. 4 розд. IX Порядку № 41).

 

У чому різниця між УР-документом та УР-додатком?

УР-документ.

Нагадаємо, що у п. 4.3 Інструкції № 276 передбачено, що при поданні УР, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання минулих податкових періодів, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою подання УР. Тому і сплатити суму заниженого податку (разом із штрафом), відображену в УР, платник повинен до подання такого УР.

Якщо ж помилка виправляється через декларацію (у загальному випадку), то сплата заниженого зобов’язання буде здійснена, лише коли настане термін сплати за декларацією, якщо у ній буде визначена сума до сплати (такий принцип застосовувався у старій формі звітності з ПДВ).

Скоріше за все, виходячи саме з таких обставин (терміну сплати заниженого зобов’язання) законодавець вирішив диференціювати розмір штрафу при виправленні помилок через УР (3 %) та через декларацію (5 %). Різниця є своєрідною платою за можливість відстрочити сплату і «згорнути» занижену суму податкового зобов’язання з поточним від’ємним значенням.

Отже, при виправленні помилок через УР-документ сума заниженого (завищеного) зобов’язання потрапить до особового рахунку

датою подання такого УР.

Як і раніше, не встановлено жодних обмежень щодо кількості УР-документів, які платник ПДВ може подати протягом звітного періоду. Тому за допомогою УР-документів можна відразу виправити декілька помилок, навіть якщо вони допущені у різних податкових періодах.

УР-додаток

. Ні в Порядку № 41, ні в листі № 7273 нічого не сказано про те, коли дані УР-додатка потрапляють до особового рахунку.

Проте позиція провідних фахівців ДПАУ (див. консультацію на с. 45 цього номера) свідчить, що при виправленні помилки через УР-додаток його дані мають потрапити до особового рахунку

одночасно з даними декларації, до якої його подано. З таким підходом ми повністю погоджуємось, адже цей документ є додатком до декларації.

Таким чином, при виправленні помилки через УР-додаток «правильна» (уточнена) сума податкового зобов’язання (бюджетного відшкодування) має сформуватись у результаті відображення в особовому рахунку двох документів: декларації та УР-додатка.

Зауважимо, що враховуючи специфіку ПДВ, пов’язану з можливістю формування від’ємного значення, таке «згортання» даних декларації та УР-додатка не завжди можливе. Про це ми поговоримо трохи пізніше у розділі «

Від’ємне значення в УР».

Хоч у

Порядку № 41 не встановлено обмежень щодо кількості УР-додатків, які подаються у складі декларації, у формі декларації передбачено службове поле 03 «Звітний (податковий) період, за який виправляються помилки», в якому може бути вказано лише один звітний період. Таким чином, як і раніше, у декларації (УР-додатку) можна виправити помилки лише одного звітного періоду.

 

Заповнення УР

Шапка.

Як ми вже згадували, у полі 01 шапки потрібно поставити позначку для визначення статусу УР «додаток до декларації» чи «самостійний документ».

У полі 02 вказується звітний період.

Якщо подається УР-документ, то тут має бути вказано той звітний період,

у якому його подано до органу ДПС.

Якщо ж подається УР-додаток, то в цьому полі має бути вказано той звітний період,

за який подано декларацію.

Наприклад, якщо у травні подаємо УР-документ, то вказуємо місяць «05», якщо у травні подаємо УР-додаток до декларації за квітень, у якому виправляються показники за лютий, то у полі 02 вказуємо місяць «04».

У полі 03 вказується період, за який виправляються помилки. Тут можуть зазначатись періоди 2009 — 2011 років, адже тепер помилки можна виправити лише за допомогою цієї форми УР. Якщо дані помилкового періоду вже уточнювались, то слід поставити позначку у полі 031.

Решта полів заповнюються так само, як і в декларації.

Основна частина.

Нова форма УР стала значно простішою, порівняно з попередньою, бо вона майже повністю повторює форму декларації з ПДВ.

У гр. 4 відображаються показники декларації звітного періоду, які виправляються. При цьому потрібно вказати (повторити)

всі показники як помилкові, так і правильні.

Слід урахувати, що у старій формі декларації з ПДВ була інша нумерація рядків. У

листі № 7273 податківці рекомендували рядки УР заповнювати з урахуванням змісту (назви) відповідного рядка декларації. Наприклад, при виправленні самостійно виявленої помилки при заповненні ряд. 22.2 декларації за старою формою в УР заповнюються колонки по ряд. 20.2.

Якщо до декларації, у якій виявлена помилка, раніше вносилися зміни, то у гр. 4 відображаються виправлені показники. Такі показники містяться у гр. 5 останнього УР за новою формою, поданого до такої декларації. Якщо виправлення було здійснене до 01.04.11 р. (за допомогою старої форми УР), то такі показники потрібно буде взяти із ряд. 7 УР за старою формою, а показники, яких там немає, потрібно самостійно розрахувати.

У гр. 5 відображаються виправлені (правильні) показники.

У

п. 3 розд. IX Порядку № 41 передбачено, що у гр. 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Якщо під терміном «абсолютне значення» розуміти «модуль», то може здатися, що у цій частині автори

Порядку № 41 припустилися помилки. Справа в тому, що показники гр. 6 можуть бути як додатніми, так і від’ємними, адже у результаті помилки показник може виявитись як завищеним, так і заниженим. Тому у гр. 6 має зазначатись різниця з відповідним знаком (від’ємне значення зі знаком «-»). Імовірно, автори Порядку № 41 використовували цей термін у тому значенні, у якому він використовується у статистиці, де допускається, що асолютний приріст може бути як додатним (власне приріст), так і від’ємним.

Крім того, ні у формі УР, ні у

Порядку № 41 не вказано, як розраховувати показник гр. 6: як різницю (гр. 4 - гр. 5) чи (гр. 5 - гр. 4). Адже від цього залежить знак, який буде отримано у гр. 6.

Якщо виходити з того, що дані гр. 6 УР за результативними рядками 20.1, 23.1 23.2, 25 та 26 потрапляють до особового рахунку платника, то

показники гр. 6 мають розраховуватись як різниця між уточненим значенням (гр. 5) та помилковим значенням (гр. 4). У такому разі занижений показник, указаний у гр. 6, буде додатним, а завищений буде від’ємним.

Приклад 1

. У лютому 2011 року було задекларовано суму ПДВ 400 грн., яка підлягає сплаті до бюджету (ряд. 27). У травні виявлено помилку, з урахуванням якої податкове зобов’язання лютого становить 900 грн.

В УР, яким виправляється така помилка, у гр. 6 ряд. 25 (саме цей рядок в УР відповідає ряд. 27 старої форми декларації) буде вказано суму різниці 500 грн. (900 - 400).

Така сума зі знаком «+» буде відображена в особовому рахунку платника.

Приклад 2

. У лютому 2011 року було задекларовано суму ПДВ 400 грн., яка підлягає сплаті до бюджету (ряд. 27). У травні виявлено помилку, з урахуванням якої податкове зобов’язання лютого становить 300 грн.

В УР, яким виправляється така помилка, у гр. 6 ряд. 25 буде вказано суму різниці «-100» грн. (300 - 400).

Така сума зі знаком «мінус» буде відображена в особовому рахунку платника.

Штрафні санкції

. Якщо у результаті помилки було занижено податкове зобов’язання, то у ряд. 26 УР має бути визначено суму штрафу. У загальному випадку розмір штрафу складає 5 %, якщо помилка виправляється через УР-додаток, або 3 % — якщо через УР-документ.

Однак слід урахувати положення

п. 7 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, яким передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином у ряд. 26 УР, поданих до декларацій за січень-червень 2011 року буде відображена сума штрафу не більша 1 грн.

Пеня.

При сплаті заниженого зобов’язаня, крім штрафу, потрібно нарахувати і сплатити пеню.

Згідно з

п.п. 129.1.2 ПКУ пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Розмір пені визначається з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на день заниження (

абз. 2 п. 129.4 ПКУ).

Якщо за даними

прикладу 1 платник подав УР-документ 05.05.11 р. і в цей же день перераховує занижену суму, то сума пені буде нарахована у день настання строку погашення податкового зобов’язання (05.05.11 р.) за період заниження (з 31.03.11 р. по 04.05.11 р. включно)*, тобто за 35 днів.

* На наш погляд, згідно з п. 129.3 ПКУ пеня має нараховуватись по 05.05.11 р. включно, однак згідно з Інструкцією № 953 останнім днем буде 04.05.11 р.

Ураховуючи те, що на день заниження (31.03.11 р.) облікова ставка НБУ становила 7,75 %, сума пені складе 4,46 грн. (500 х 35 х 1,2 х х 7,75 % : 365 : 100).

Отже, подаючи УР-документ за даними

прикладу 1, платник повинен сплатити занижене зобов’язання, штрафну санкцію та пеню, усього 505,46 грн. (500 + 1 + 4,46).

Зауважимо, що у формі УР спеціального рядка для відображення такої пені не передбачено. Наскільки нам відомо, нарахування такої пені податківцями у автоматичному режимі теж не проводиться, бо в

Інструкції № 953 порядок нарахування такої пені не визначено. Тому, скоріше за все, сума сплаченої пені буде обліковуватись у особовому рахунку як переплата, поки її не буде нараховано в особовому рахунку за результатами документальної перевірки.

 

Додатки до УР

У

п. 3 розд. IV та п. 7 розд. IX Порядку № 41 передбачено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до УР чи декларації, до якої включені уточнені показники*, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

* Хоч тут згадується декларація, до якої включені уточнені показники, ми вже говорили, що форма декларації не дозволяє виправляти помилки у декларації. Тому коректніше говорити про додатки до УР-документа чи УР-додатка.

Отже, у додатках мають розшифровуватись лише показники, які відображені у гр. 6 УР. Код відповідного додатка вказано у гр. «Код додатка».

Так, якщо в УР відображено операцію, яка помилково не потрапила до ряд. 1 декларації, то в додатку Д5 до УР має бути розшифровано дані саме цієї операції (дані гр. 6 ряд. 1 УР), а не всі операції, які потрапили до гр. 5 ряд. 1 УР.

Можлива ситуація, коли до УР доведеться подати додаток, який не подавався разом із помилковою декларацією. Наприклад, платник помилково не вказав суму ПДВ, сплачену постачальникам, яку він мав право заявити до відшкодування. У такому випадку в УР буде заповнено ряд. 23, 23.1 та/або 23.2, навіть якщо у декларації ці рядки не заповнювались. Відповідно, платник зобов’язаний подати з таким УР додаток Д3, а якщо заповнено ряд. 23.1, то ще й додаток Д.4.

 

Від’ємне значення в УР

Із відображенням у особовому рахунку платника даних УР, які збільшують чи зменшують дані результативних рядків декларації (ряд. 20.1, 23.1 23.2, 25) усе більш-менш зрозуміло. А от у випадку, коли у результаті виправлення помилки змінюються дані ряд. 20.2 чи 24, у яких відображається залишок від’ємного значення, котрий переноситься до податкового кредиту наступного звітного періоду, ситуація трохи складніша.

Змінюється лише залишок

. У п. 4 розд. IX Порядку № 41 передбачено, що у разі виправлення значення ряд. 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення ряд. 25 чи 23 (23.1 чи 23.2), УР подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. На значення гр. 6 ряд. 24 УР зменшується значення ряд. 24 декларації за звітний період, у якому подано такий УР.

Варто звернути увагу на некоректність цього

пункту.

1.

Як ми вже з’ясували, значення гр. 6 УР можуть бути як додатними, так і від’ємними. Тому значення ряд. 24 декларації має:

— зменшуватись, якщо у результаті виправлення помилки у гр. 6 ряд. 24 УР отримано від’ємний показник (залишок від’ємного значення потрібно зменшити);

збільшуватись, якщо у результаті виправлення помилки у гр. 6 ряд. 24 УР отримано додатне значення (залишок від’ємного значення потрібно збільшити).

Ми впевнені, що в цьому випадку допущено технічну помилку у формулюваннях, а не запроваджено вкрай фіскальний підхід, який передбачає, що залишок від’ємного значення може лише зменшуватись, адже такий підхід явно протирічить вимогам

ст. 50 та 200 ПКУ.

2.

Залишок від’ємного значення у декларації (відповідно і в УР) може відображатись не лише у ряд. 24, а ще й у ряд. 20.2, у якому відображається залишок від’ємного значення поточного звітного періоду, який не може бути заявлений до відшкодування, але відповідно до п. 200.3 ПКУ зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тому до ряд. 24 декларації має переноситись не лише значення гр. 6 ряд. 24, а й значення

гр. 6 ряд. 20.2 УР. Якщо проігнорувати останній показник, то у наступному податковому періоді податкові зобов’язання можуть виявитись завищеними або заниженими.

3.

Тут не враховано, що УР-додаток подається разом з декларацією у наступному звітному періоді. На наш погляд, коректніше говорити не про період, у якому подано УР, а про період, указаний у полі 02 «Звітний (податковий) період», тобто період, у якому виявлено помилку та подано УР-документ, або період у якому виявлено помилку та за який подано УР-додаток.

Тому дані УР-документа повинні враховуватись

у декларації за звітний період, у якому подано такий УР-документ, а дані УР-додатка повинні враховуватись у декларації, до якої подано такий УР-додаток.

У табл. 1 на с. 20 указано, які дані УР відображаються у особовому рахунку, а які враховуються у декларації.

 

Таблиця 1.

Відображення даних УР у податковому обліку

Дані гр. 6 УР

Відображаються

№ рядка

назва рядка

в особовому рахунку

у ряд. 24 декларації(1)

20.1

Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість

+

20.2

Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду

+

21.1

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)

21.2

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)

21.3

Зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу

22

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)

23.1

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку

+

23.2

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах

+

24

Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2)

+

25

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 21.1 - рядок 21.2)

+

26

Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки

+

(1) За звітний період, у якому подано УР-документ, або звітний період за який у складі декларації подано УР-додаток.

 

Приклад 3.

У травні 2011 року платник ПДВ виявив помилку, допущену у декларації за березень 2011 року.

Такий платник може:

— або подати у травні УР-документ, у шапці якого у полі «

Звітний (податковий) період» буде зазначено «2011» та «5» (травень 2011 року). Значення гр. 6 ряд. 24 або 20.2 такого УР-документа потрібно врахувати у ряд. 24 декларації за травень, яка буде подана у червні 2011 року;

— або подати у червні УР-додаток до декларації за травень, у шапці якого у полі «

Звітний (податковий) період» також буде зазначено «2011» та «5» (травень 2011 року). Значення гр. 6 ряд. 24 або 20.2 такого УР-додатка потрібно врахувати у ряд. 24 декларації за травень (у декларації, до якої подано такий УР-додаток).

Саме такий підхід відповідатиме положенням

абз. 2 п. 50.1 ПКУ, який дає право платнику врахувати помилку у декларації за звітний період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Аналогічної позиції дотримуються фахівців ДПАУ (див. консультацію на с. 45 цього номера).

Змінюється сума до сплати/відшкодування

. У п. 5 розд. IX Порядку № 41 передбачено, що у разі виправлення значення ряд. 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення ряд. 25 чи ряд. 23, УР подається за кожний звітний період, у якому значення ряд. 24 декларації впливало на значення ряд. 25 чи ряд. 23.

Хоча тут не згадується про подання УР до періоду, у якому було допущено помилку, на наш погляд, до такого звітного періоду теж потрібно подати УР, навіть якщо у такому звітному періоді помилка не вплинула на значення ряд. 25 чи 23.

Тобто, якщо на момент подання УР помилка вплинула на податкові зобов’язання або на суму заявленого бюджетного відшкодування, то УР потрібно буде подавати до звітного періоду, у якому допущено помилку, а також до кожного звітного періоду, у якому така помилка впливала на розрахунки з бюджетом. При цьому, якщо залишок від’ємного значення не перекрився податковими зобов’язаннями таких періодів, то такий залишок слід урахувати у ряд. 24 декларіції за звітний період, у якому подано УР.

Приклад 4.

У декларації за січень 2011 р. було задекларовано від’ємне значення (ряд. 26 декларації за старою формою) у сумі 200 грн. У лютому таке від’ємне значення перекрилось поточними зобов’язаннями та визначено суму до сплати 100 грн. (ряд. 27 декларації за старою формою). У березні визначено суму до сплати 150 грн. (ряд. 25 декларації за новою формою).

У травні 2011 року виявлено помилку, допущену у декларації за січень, у результаті якої було занижено податковий кредит на суму 500 грн.

Щоб виправити таку помилку, доведеться подати три УР-документи. В УР за січень буде відображено суму заниженого від’ємного значення 500 грн. В УР за лютий і березень будуть зменшені суми податкових зобов’язань на 100 грн. та 150 грн. відповідно.

Нагадаємо, що для заповнення УР за новою формою використовуються дані декларацій з ПДВ за старою формою, які відповідають назві (змісту), а не номеру відповідного рядка. Порядок заповнення таких УР показано у табл. 2.

 

Таблиця 2.

Заповнення УР за даними прикладу 4

 

Приклад 5.

За даними прикладу 4 у травні 2011 року виявлено помилку, допущену у декларації за січень, у результаті якої було занижено податкові зобов’язання на суму 500 грн.

Щоб виправити таку помилку, доведеться подати два УР-документи. В УР за січень буде відображено суму заниженого податкового зобов’язання за січень 300 грн., а в УР за лютий буде відкориговано суму врахованого від’ємного значення, яке вплинуло на показник ряд. 27 декларації за лютий.

Порядок заповнення таких УР показано у табл. 3.

 

Таблиця 3.

Заповнення УР за даними прикладу 5

 

Старий/новий механізм

Слід звернути увагу на суттєві відмінності між механізмом перенесення від’ємного значення згідно з

Порядком № 41 порівняно з механізмом, що застосовувався раніше.

Раніше суми, що збільшують чи зменшують залишок від’ємного значення (ряд. 8.5 та 8.6 УР за старою формою), переносились до декларації

за звітний період, наступний за періодом подання УР, і включались до залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 23 декларації за старою формою). Тому такі суми враховувались при визначенні суми ПДВ, яка підлягає сплаті чи відшкодуванню за податковий період, наступний за періодом подання УР.

Тепер суми, що збільшують чи зменшують залишок від’ємного значення, з УР переносяться до декларації

за звітний період, у якому подано УР, і потрапляють до залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації за новою формою). Тобто такий залишок хоч і відображається у декларації за звітний період, у якому подано УР, але не впливає на суму ПДВ, яка визначена до сплати чи відшкодування у такій декларації.

При цьому так само як і в кінці 2010 року, можлива ситуація, коли у декларації з ПДВ, одночасно визначено суму до сплати (за даними звітного періоду), і вказано залишок від’ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (враховано дані УР). Тобто одночасно заповнюються ряд. 24 та 25 (раніше це були ряд. 26 та 27).

Отже, як і раніше, суми, які збільшують чи зменшують залишок від’ємного значення, визначені в УР фактично включаються до податкового кредиту у податковому періоді,

наступному за періодом подання УР.

На завершення наведемо схему (див. рисунок), де зображено алгоритм виправлення помилки у звітності з ПДВ за новими правилами.

Сподіваємось, що ця публікація допоможе Вам, шановні читачі, розібратись у новому порядку виправлення помилок. Однак попередимо, у зв’язку з некоректністю окремих положень

Порядку № 41 та відсутністю офіційних роз’яснень податківців із спірних питань у цій статті ми пропонуємо наше бачення нового порядку виправлення помилок у звітності з ПДВ, яке ґрунтується на положеннях ПКУ та елементарній логіці. Якщо податківці запропонують інші підходи, ми обов’язково повідомимо про це на сторінках нашої газети.

 

 

Документи та скорочення статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (втратив чинність).

Порядок № 41

— Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 25.01.11 р. № 41.

Інструкція № 276

— Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом ДПАУ від 18.07.2005 р. № 276.

Інструкція № 953

— Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 17.12.10 р. № 953.

Лист № 7273

— лист ДПАУ від 16.03.11 р. № 7273/7/16-1517 «Щодо податкової звітності з податку на додану вартість».

УР

— уточнюючий розрахунок.

УР-документ

— уточнюючий розрахунок, який подається як самостійний документ.

УР-додаток

— уточнюючий розрахунок, який подається як додаток у складі декларації з ПДВ.

ПЗ

— податкові зобов’язання.

БВ

— бюджетне відшкодування.

ЗВЗ

— залишок від’ємного значення, що переноситься на наступний звітний період.