16.05.2011
АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА:
чи готові до нових правил?
2 березня 2011 року набрали чинності зміни стосовно діяльності акціонерних товариств. Законом № 2994, прийнятим парламентом повторно з урахуванням зауважень Президента, який спочатку його ветував, унесено зміни до Закону про акціонерні товариства. Зміни, досить значні за своїм змістом, переважно мають на меті вирішити ті проблеми, які виявила вже майже дворічна практика застосування Закону про акціонерні товариства. Розглянемо основні з них.
Роман КАБАЛЬСЬКИЙ, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Контрольний та значний пакети акцій
Якщо раніше контрольним вважався пакет акцій починаючи вже з 50 % простих акцій, то тепер статус контрольного отримуватиме пакет
з більше ніж 50 % простих акцій АТ. Але при цьому для його визначення враховуватимуться акції, що належать не тільки самій особі, але й її афільованим особам, у тому числі членам сім’ї (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ).Як і раніше, особа, яка в результаті придбання акцій АТ стала власником контрольного пакета акцій товариства, має протягом 20 днів з дати придбання запропонувати всім акціонерам придбати в неї прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації. Але якщо раніше строк, протягом якого акціонери могли повідомляти про прийняття пропозиції щодо придбання акцій, становив від 30 до 60 днів з дати надходження пропозиції, то
тепер він продовжений і становить від 30 до 120 днів (ч. 3 ст. 65 Закону про АТ).Водночас від необхідності дотримання низки вимог, пов’язаних з придбанням значного пакета акцій, зокрема вимоги про опублікування повідомлення про намір придбання такого пакета акцій, тепер звільнено тих осіб, які вже є власниками значного пакета акцій та мають намір придбати ще один.
Слід зауважити, що
акціонерні товариства з 01.01.12 р. втратять переважне право на придбання своїх акцій, таке право залишать тільки за самими акціонерами (нова редакція ч. 9 ст. 7 Закону про АТ).
Вартість чистих активів тепер не має значення
У результаті внесених змін із
Закону про АТ вилучено норму (ч. 3 ст. 14), яка передбачала, що якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів АТ виявляється меншою, ніж розмір статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про його зменшення; якщо ж вартість чистих активів стає меншою, ніж установлений Законом мінімальний розмір статутного капіталу, товариство або має усунути таку невідповідність, або підлягає ліквідації.Однак при цьому така вимога залишилася в
ЦКУ (формулювання ч. 3 ст. 155 не змінилося). Вважаємо, на практиці у питаннях регулювання діяльності АТ пріоритет буде віддано Закону про АТ перед приписами ЦКУ.Одночасно з цим
знято обмеження на виплату дивідендів у тих випадках, коли власний капітал товариства менше суми його статутного капіталу , резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю (вилучено п. 2 ч. 3 ст. 31 Закону про АТ). Нагадаємо: раніше в зазначених випадках акціонерне товариство не мало права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату за привілейованими акціями.
Зміни у проведенні загальних зборів акціонерів
Тепер акціонер, який ініціює проведення позачергових загальних зборів, буде зобов’язаний оплатити витрати на організацію, підготовку та проведення таких зборів (нова редакція
ч. 3 ст. 32 Закону про АТ). Раніше документально підтверджені витрати могло бути відшкодовано за рахунок коштів товариства, якщо загальними зборами приймалося відповідне рішення.Важливе нововведення, на яке слід звернути особливу увагу:
перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, має складатися станом на 24 годину за три робочі дні до дня проведення загальних зборів (абзац другий ч. 1 ст. 34 Закону про АТ). Уносити зміни до такого переліку тепер заборонено (нова редакція ч. 2 ст. 34 Закону про АТ). Раніше таку можливість могло бути надано статутом або внутрішніми положеннями АТ конкретній особі чи органу товариства.Ще одна новела стосовно порядку проведення загальних зборів акціонерів:
публікувати відомості про проведення загальних зборів за 30 днів тепер повинні будуть абсолютно всі акціонерні товариства, а не тільки АТ з кількістю акціонерів 1000 та більше осіб (абзац третій ч. 1 ст. 35 Закону про АТ). При цьому для публічних АТ збереглася вимога надіслати повідомлення щодо проведення загальних зборів та їх порядку денного фондовій біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Але тепер на додачу до цієї вимоги не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів такі товариства мають розмістити на власній веб-сторінці в мережі Інтернет аналогічну інформацію.При цьому зберігається вимога про необхідність письмового повідомлення щодо проведення загальних зборів АТ і його порядку денного кожного акціонера персонально. Спосіб такого повідомлення тепер має зазначатися у статуті акціонерного товариства (
ч. 1 ст. 35 Закону про АТ).Як і раніше, після надсилання акціонерам повідомлення про проведення загальних зборів акціонерне товариство не має права вносити зміни до документів, наданих акціонерам або з якими вони мали можливість ознайомитися, за винятком змін до зазначених документів, пов’язаних зі змінами в порядку денному або з виправленням помилок. Але якщо раніше було встановлено єдиний граничний строк для внесення подібних змін — не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, то тепер виняток зроблено для змін у складі кандидатів до органів товариства — такі зміни може бути внесено
не пізніше ніж за 4 дні до дати проведення загальних зборів (ч. 3 ст. 38 Закону про АТ).Відбулися і зміни у строках, протягом яких акціонери можуть уносити пропозиції з питань, уключених до порядку денного. Загальний строк залишився тим самим — 20 днів до проведення загальних зборів. Але тепер є спеціальне застереження щодо внесення пропозицій стосовно кандидатур на включення до органів товариства — такі пропозиції може бути подано
не пізніше ніж за 7 днів до проведення загальних зборів (ч. 1 ст. 38 Закону про АТ).Інформацію про зміни в порядку денному публічне акціонерне товариство має не лише передати на фондову біржу (як було й раніше), а й
розмістити на своїй веб-сторінці в Інтернеті (абзац другий ч. 7 ст. 38 Закону про АТ).У результаті внесених змін відбулося також уточнення порядку голосування на загальних зборах акціонерів, зокрема вимоги до бюлетеня для голосування, роботи наглядової ради та інших органів акціонерного товариства (нова редакція
ч. 2 ст. 43 Закону про АТ).Зауважимо також, що збільшено строк, протягом якого має бути проведено позачергові загальні збори акціонерів: якщо раніше він становив 30 днів з дати пред’явлення вимоги про скликання позачергових загальних зборів акціонерів, то
тепер його збільшено до 45 днів (ч. 4 ст. 47 Закону про АТ).Розширено компетенцію загальних зборів акціонерів
. До їх виключної компетенції, зокрема, віднесено:— обрання членів рахункової комісії, прийняття рішення про припинення її повноважень (
п. 21 ч. 2 ст. 33 Закону про АТ);— прийняття рішення про здійснення значної угоди, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що виступають предметом такої угоди, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства (
п. 22 ч. 2 ст. 33 Закону про АТ).Водночас, якщо раніше затвердження внутрішніх документів товариства належало до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, якщо інше не було спеціально застережено статутом, то тепер діє протилежна презумпція — зазначені питання стають виключною компетенцією загальних зборів акціонерів тільки за умови, що це спеціально застережено статутом товариства (
п. 10 ч. 2 ст. 33 Закону про АТ).Що стосується
наглядової ради, то раніше її можливими членами називалися тільки фізичні особи. Тепер прямо названо й юридичних осіб (ч. 1 ст. 53 Закону про АТ). При цьому передбачено умову, згідно з якою член наглядової ради — фізична особа може виконувати свої обов’язки тільки особисто і не може передавати власні повноваження іншим особам. Такою можливістю можуть скористатися тільки члени наглядової ради — юридичні особи. Останні можуть має необмежену кількість представників у наглядовій раді, порядок діяльності яких визначається самим акціонером (абзац другий ч. 1 ст. 53 Закону про АТ).До
Закону про АТ уключено вимоги до змісту письмового повідомлення про призначення представника. Так, воно обов’язково має включати (ч. 2 ст. 53 Закону про АТ):1) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) представника;
2) дату народження представника;
3) серію і номер паспорта представника (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав;
4) місце роботи представника та посаду, яку він обіймає;
5) місце проживання або місце перебування представника.
А от вимоги до чисельного складу наглядової ради тепер немає. Нагадаємо: раніше
Закон про АТ передбачав, що до складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій від 100 до 1000 осіб повинні входити не менше ніж п’ять осіб, з кількістю понад 1000 — не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 10000 осіб — не менше ніж дев’ять осіб (абзац другий ч. 6 ст. 53 Закону про АТ вилучено). Тепер кількісний склад наглядової ради визначається виключно самим товариством.До виключної компетенції наглядової ради включено питання про переведення випуску акцій з документарної в бездокументарну форму існування (
п. 23 ч. 2 ст. 52 Закону про АТ).
АТ з одним акціонером
Уточнено порядок створення та діяльності акціонерного товариства з одним акціонером. Так, у разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються цією особою одноосібно та оформляються рішенням про намір заснувати товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає нотаріальному засвідченню (
ч. 6 ст. 9 Закону про АТ).
Резервний капітал: важливі нюанси
Створення резервного капіталу
тепер передбачено як право для АТ, що розміщують лише прості акції, та обов’язок для тих, які розміщують також і додаткові акції. Якщо раніше у статуті товариства резервний капітал міг бути передбачений в розмірі менше 15 % статутного капіталу, то тепер такої можливості немає (ст. 19 Закону про АТ у новій редакції). Цілі, на які може використовуватися резервний капітал, можуть визначатися виключно законами. Раніше перелік був відкритим: резервний капітал створювався для покриття збитків товариства, а також для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями, погашення заборгованості в разі ліквідації товариства тощо.
Порядок виплати дивідендів
Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складено
протягом місяця після закінчення звітного року. Це основне нововведення. У частині, що залишилася, вийшло так, що зміни, унесені Законом № 2994, просто продублювали зміни, які були внесені Законом від 23.12.10 р. № 2856-VI і вже діють з 01.01.11 р.Так, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк,
що не перевищує 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (абзац перший ч. 2 ст. 30 Закону про АТ). Раніше діяло загальне правило про виплату дивідендів не пізніше 30 червня. Оскільки провести загальні збори, на яких розглянути питання про розподіл прибутку, акціонерне товариство має не пізніше 30 квітня, то виплатити дивіденди воно мусить протягом наступних шести місяців, якщо на зборах буде прийнято рішення про розподіл прибутку.Для привілейованих акцій передбачено жорсткіший строк —
шість місяців після закінчення звітного року (абзац другий ч. 2 ст. 30 Закону про АТ).Для кожної виплати дивідендів наглядова рада АТ встановлює
дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів. Дата складання списку таких осіб не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів. Як бачимо, тепер перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складено протягом місяця після закінчення звітного року (абзац перший ч. 2 ст. 30 Закону про АТ). Якщо після складання списку акціонер відчужує акції, то дивіденди все одно виплачуються йому, а не новому акціонеру (абзац четвертий ч. 2 ст. 30 Закону про АТ).АТ повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів (порядок повідомлення має бути обов’язково передбачено статутом товариства), про дату, розмір, порядок і строки їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення щодо виплати дивідендів публічне АТ повідомляє про дату, розмір, порядок і строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої перебуває таке АТ (
абзац третій ч. 2 ст. 30 Закону про АТ).
Черговість задоволення вимог кредиторів
Відбулися певні зміни в черговості задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації АТ. Перші три черги залишилися без змін:
1) вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою;
2) вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів).
А ось
на четвертий рівень піднялися всі інші вимоги кредиторів, що раніше задовольнялися в останню, дев’яту чергу (нова редакція ст. 89 Закону про АТ). Відповідно всі інші вимоги, зокрема пов’язані з виплатою дивідендів за привілейованими та простими акціями, спустилися на рівень нижче.
Переведення акцій у бездокументарну форму
Цікаво, що
Законом № 2994 відстрочено набуття чинності вимогою про обов’язкове переведення акцій у бездокументарну форму до 30.04.11 р., тобто до товариств, які не зробили цього до 29.10.10 р. (як спочатку було передбачено), штрафні санкції застосовано бути не може. У Перехідних положеннях Закону наведено основні організаційні дії, які має вчинити товариство, щоб змінити форму випуску акцій на бездокументарну (див. витяг):
| Переведення акцій у бездокументарну форму: порядок дій Витяг із нової редакції п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про АТ «Приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність із вимогами цього Закону [Закону про АТ. — Прим. ред.] у частині забезпечення існування акцій виключно у бездокументарній формі є здійснення таких дій: наглядова рада акціонерного товариства в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов’язана прийняти рішення про переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну (далі — рішення про дематеріалізацію) та забезпечити вчинення нижчезазначених дій у такій послідовності: 1) опублікування в офіційному друкованому органі повідомлення про прийняте рішення про дематеріалізацію цінних паперів та повідомлення про це персонально кожного акціонера, зареєстрованого в реєстрі власників іменних цінних паперів випуску, що дематеріалізується, у спосіб, визначений при прийнятті рішення про дематеріалізацію (крім випадку, коли акції товариства належать одній особі); 2) подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку документів для заміни свідоцтва про реєстрацію випуску іменних акцій документарної форми існування на свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язана видати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування протягом 10 робочих днів з дати подання емітентом належним чином оформлених документів відповідно до встановлених нею вимог; 3) припинення обслуговування випуску цінних паперів у документарній формі у реєстроутримувача в системі реєстру власників іменних цінних паперів за цим випуском. Реєстроутримувач припиняє ведення реєстру протягом 10 робочих днів з дати опублікування рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про видачу емітенту свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування. Датою закриття реєстру є дата припинення ведення реєстру; 4) укладення в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, договору про обслуговування емісії цінних паперів з обраним наглядовою радою депозитарієм, який буде обслуговувати випуск акцій, що дематеріалізуються, з наступним відкриттям рахунка в цінних паперах емітента в цьому депозитарії та укладенням договору про відкриття рахунків у цінних паперах власникам з обраним наглядовою радою зберігачем; 5) депонування глобального сертифіката в обраному депозитарії та надання йому необхідних розпоряджень та інших документів відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Депонування депозитарієм глобального сертифіката здійснюється протягом 10 робочих днів з дати опублікування рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про видачу емітенту свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування; 6) забезпечення передачі реєстру власників іменних цінних паперів та переведення обліку прав власності на акції у бездокументарній формі до зберігача. Передача реєстру власників іменних цінних паперів до зберігача здійснюється протягом трьох робочих днів з дати припинення ведення реєстру. Дата передачі реєстру власників іменних цінних паперів спільно визначається емітентом, реєстратором та зберігачем. Зберігач цінних паперів зобов’язаний відкрити рахунки в цінних паперах акціонерам та зарахувати на них акції на підставі договору з емітентом та переданого йому (зберігачу) реєстру власників іменних цінних паперів протягом двох місяців з дати передачі реєстру; 7) зберігання відповідно до законодавства реєстру власників іменних цінних паперів, складеного на дату припинення ведення системи реєстру, та інших документів». |
Порядок приведення статутів «старих» АТ до нових вимог
Ідеться про приведення статутів акціонерних товариств у відповідність не до вимог
Закону № 2994, а до вимог самого Закону про АТ.Нагадаємо:
Закон про АТ зобов’язав усі акціонерні товариства, створені до набуття ним чинності, до 30.04.09 р. привести свою діяльність у відповідність до вимог нового законодавства, зокрема змінити назву з відкритих і закритих АТ на публічні та приватні. Безумовно, було б значно доречніше, якби положення, що встановлюють порядок такого приведення у відповідність, було включено до Закону про АТ відразу. Але з’явилися вони тільки тепер, напередодні закінчення граничного строку здійснення всіх необхідних дій (див. витяг). Що ж, краще пізно, ніж ніколи.
| Приведення діяльності у відповідність до Закону про АТ Витяг із нової редакції п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про АТ «Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом [Закону про АТ — Прим. ред.], у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону. Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство. Часткове виконання вимог абзацу першого цього пункту не є виконанням вимог цього Закону. Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення». |
Документи і скорочення статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.Закон № 2994
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» від 03.02.11 р. № 2994-VI.Закон про АТ
— Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 р. № 514-VI.АТ
— акціонерне товариство.