24.10.2011

Про відмінність в термінах «розміщення відходів» і «зберігання відходів»

Лист від 05.09.2011 р. № 16687/07/10-11

ЕКОПОДАТОК:

«ведмежа послуга» від Мінекології

 

Лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.09.11 р. № 16687/07/10-11

«Про відмінність в термінах «розміщення відходів» і «зберігання відходів»

 

У

листі, що коментується, Мінекології, як і в попередніх своїх роз’ясненнях, наведених у листі від 04.08.11 р. № 14364/07/10-11*, вказало, що в розумінні Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР (далі — Закон про відходи) тимчасове зберігання побутових відходів (сміття) в контейнерах та на контейнерних майданчиках не вважається розміщенням відходів, а контейнери не відносяться до спеціально відведених місць зберігання відходів, оскільки не є місцями остаточного видалення відходів.

* Див. ком. «Екоподаток за розміщення відходів:

ДПАУ продовжує наполягати на своєму» // «БТ». 2011, № 42, с. 7.

Однак у

останньому абзаці листа, що коментується, Мінекології зробило, на наш погляд, дуже дивний висновок, про те, що термін «розміщення відходів», наведений у п.п. 14.1.223 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), та аналогічний термін у розумінні Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР (далі — Закон про відходи) суттєво відрізняються.

На наш погляд, ці поняття тотожні. Судіть самі, якщо у визначенні терміна «розміщення відходів», яке наведено у

ст. 1 Закону про відходи, замінити слова «зберігання та захоронення відходів» та «спеціально відведені місця чи об'єкти» наведеними у цій же статті визначеннями таких термінів, то отримаємо визначення, яке повністю відповідає визначенню, наведеному у п.п. 14.1.223 ПКУ (див. таблицю).

 

«Розширене» визначення зі

ст. 1 Закону про відходи

Визначення з

п.п. 14.1.223 ПКУ

розміщення відходів — зберігання

[тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення)] та захоронення відходів [остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів] у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах [місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами];

розміщення відходів — зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами;

 

Однак пославшись на

ст. 5 ПКУ, яка передбачає, що у випадку коли поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам і положенням ПКУ, використовувати при оподаткуванні мають саме поняття, терміни, правила і положення ПКУ, Мінекології порадило звернутись за роз’ясненнями до ДПСУ.

Нагадаємо, що податківці наполягають на сплаті екологічного податку навіть при зберіганні побутових відходів у контейнерах і на контейнерних майданчиках з моменту їх утворення до моменту передачі спеціальній установі

(листи від 06.05.11 р. № 12789/7/15-0817, від 17.05.11 р. № 9126/6/15-0816**, від 01.07.11 р. № 17870/7/15-0817, від 07.09.11 р. № 24090/7/15-2117 та від 26.08.2011 р. № 23116/7/15-2117***).

** Див. ком. «Екоподаток сплачується і за тимчасове зберігання відходів на власній території суб’єктів господарювання» // «БТ», 2011, № 28, с. 7.

*** Див. ком. «Екоподаток за розміщення відходів:

ДПАУ продовжує наполягати на своєму» // «БТ». 2011, № 42, с. 7.

Суб’єктам господарювання, які не хочуть сперечатись з цього приводу із податківцями, ми радимо подати звітність з екоподатку за розміщення побутових відходів. Про правила заповнення такої звітності ви можете дізнатися із статті «

Побутовi вiдходи: як стягується екоподаток» // «БТ», 2011, № 42, с. 33.

Сподіваємось, що останню крапку у цьому питанні поставлять законодавці, адже у ВРУ зареєстровано законопроект від 19.09.11 р. № 9181, яким передбачається, що визначення терміна «розміщення відходів», наведене у п.п. 14.1.223 ПКУ, буде доповнене словами «крім зберігання відходів їх виробником у спеціально відведених місцях чи об'єктах на строк, що не перевищує трьох місяців з моменту їх утворення до моменту їх утилізації чи видалення, або до передачі на договірних засадах спеціалізованим підприємствам для проведення їх утилізації чи видалення». Якщо цей законопроект буде підтримано, то, як і до 01.01.11 р., то проблема зі сплатою екоподатку за тимчасове зберігання побутових відходів буде вирішена.