09.01.2012
Строки сплати єдиного внеску
У які строки роботодавець має перерахувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині нарахувань та в частині утримань? Які фінансові санкції застосовуються в разі несвоєчасної сплати єдиного внеску?
Строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВС) установлено ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) та п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду від 27.09.10 р. № 21-5 (далі — Інструкція № 21-5).
Платники єдиного внеску — роботодавці зобов'язані сплачувати ЄВС, нарахований за відповідний базовий звітний місяць, не пізніше 20 числа місця, наступного за звітним, незалежно від виплати заробітної плати (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, п.п. 4.3.6 Інструкції № 21-5).
Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 та п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5 роботодавці при кожній виплаті заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВС, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄВС у розмірі, установленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, коли ЄВС, нарахований на ці виплати, уже сплачено у строк не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, або коли у платника є переплата ЄВС, сума якої перевищує суму ЄВС, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Суму ЄВС, утриманого з виплаченої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), роботодавці зобов'язані сплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати, доходу, грошового забезпечення (ч. 9 ст. 9, абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп. 4.4.2, 4.3.6 Інструкції № 21-5).
Таким чином, у вигляді авансових платежів роботодавець зобов'язаний сплачувати лише ЄВС у частині нарахувань на заробітну плату (дохід, грошове забезпечення).
У разі якщо заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) нараховано, але не виплачено, ЄВС як у частині нарахувань, так і в частині утримань сплачується не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зазначених виплат.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВС одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВС (авансових платежів), на роботодавця накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 7.2.6 Інструкції № 21-5).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВС накладається штраф у розмірі 10 % несвоєчасно сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).
Пеня нараховується на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу починаючи з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 10 і 13 ст. 25 Закону № 2464, п. 7.5 Інструкції № 21-5).
Отже, за несплату авансових платежів до роботодавця застосовуються лише штрафні санкції. Пеня в цьому випадку не нараховується.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафних санкцій приймається посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду (абз.1 ч. 14 ст. 25 Закону № 2464).
Відповідно до ст. 1651 Кодексу законів про адміністративні правопорушення посадові особи підприємств, установ та організацій також несуть відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату ЄВС, у тому числі авансових платежів :
— у сумі, що не перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг)*, — у вигляді штрафу в розмірі від 25 до 50 нмдг (від 425 грн. до 850 грн.);
— у сумі, що перевищує 300 нмдг, — у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 100 нмдг (від 850 грн. до 1700 грн.);
— при повторному порушенні протягом року — у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 300 нмдг (від 1700 грн. до 5100 грн.).
* Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України в цьому випадку сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 Податкового кодексу України для відповідного року.
Людмила ПОЛЬОВИК,
заступник директора департаменту
— начальник відділу методології забезпечення
платежів департаменту надходження
доходів ПФУ