Погашення податкового боргу здійснює ДПСУ, а не держвиконавець

Чи можуть податкові органи здійснювати стягнення грошових коштів із поточного рахунка платника податків самостійно, без звернення до виконавчої служби?

(м. Київ)

Так, можуть . На перший погляд може здатися, що для цього у податківців недостатньо повноважень, а згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти виключно в межах наданих їм повноважень.

Однак такий висновок буде зроблено виключно на підставі аналізу норм ст. 20 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Дійсно, права податкових органів, перелічені в цій статті, не передбачають стягнення податкового боргу за рахунок коштів платників податків. Там лише згадується право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу (п.п. 20.1.18 ПКУ).

Водночас слід ураховувати, що права податківців не обмежено виключно ст. 20 ПКУ, а аналіз інших положень ПКУ дозволяє стверджувати, що з моменту його прийняття саме податкові органи об'єднують у собі як особу, котра звертається до суду за винесенням рішення про стягнення податкового боргу за рахунок коштів платника податків, так і особу, яка безпосередньо виконує таке рішення суду.

Тут насамперед слід почати з п. 41.5 ПКУ, яким установлено, що органами стягнення* є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Отже, виключно податкові органи можуть здійснювати заходи, безпосередньо спрямовані на погашення податкового боргу (у нашому випадку — на списання грошових коштів з розрахункового рахунка в рахунок погашення податкового боргу).

Що стосується повноважень, про які йдеться не лише в Конституції України, а й у згаданому п. 41.5 ПКУ, то в частині виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу такі повноваження визначено ст. 95 ПКУ.

Зокрема, п. 95.1 ПКУ встановлює, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів. А п. 95.3 ПКУ передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, що надсилається до виконання органам державної податкової служби.

Таким чином, на сьогодні саме податкові органи і звертаються до суду за винесенням рішення про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, і здійснюють виконання такого рішення.

Для повноцінної реалізації органами податкової служби розглянутих повноважень НБУ вніс зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22 (далі — Інструкція № 22), а також Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 16.08.06 р. № 320**. Зокрема, Інструкцію № 22 доповнено новою главою 12, де встановлюється, що на підставі судового рішення про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу податковий орган ініціює списання грошових коштів з розрахункового рахунка платника податків шляхом оформлення та подання до банку, що обслуговує платника податків, який заборгував, інкасового доручення.

Роман БЕРЕЖНИЙ

* Нагадаємо, що органом стягнення п.п. 14.1.137 ПКУ називає державні органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

** До обох документів зміни було внесено постановою Правління НБУ від 30.03.12 р. № 122 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (див. ком. «Зміни в порядку списання коштів з рахунків платників податків за рішенням ДПС» // «БТ», 2012, № 21, с.13).