Чи завжди єдиноподатникам заборонено при розрахунках використовувати електронні гроші

Я, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, є власником інтернет-магазину. Розрахунки за продані товари маю намір здійснювати за допомогою електронних платіжних систем (WebMoney, Яндекс. Гроші, тощо). Чи можу я так організувати розрахунок за проданий товар через інтернет-магазин?

(м. Луганськ)

З набранням чинності з 01.01.12 р. Законом України від 04.11.11 р. № 4014-VI*, яким внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ), всі платники єдиного податку, щоб застосовувати спрощену систему оподаткування, мають проводити розрахунки за продані ними товари, роботи, послуги виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) — п. 291.6 ПКУ. Тобто єдиноподатникам як юридичним, так і фізичним особам, забороняється використовувати в своїй діяльності розрахунки, відмінні від готівкової та безготівкової форм. Під заборону потрапляють бартерні операції, різні взаємозаліки, виплата зарплати в натуральній формі.

Подібне обмеження існувало і раніше (до 01.01.12 р.), в період дії спрощенки, яку регулював Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99 (втратив чинність з 01.01.12 р.). Однак стосувалося воно виключно юридичних осіб — платників єдиного податку і не поширювалося на фізичних осіб. З 01.01.12 р. все змінилося, і дотримуватися цієї вимоги мають всі без винятку єдиноподатники, в тому числі і фізичні особи — підприємці.

Щоб дати відповідь на запитання, чи можуть єдиноподатники використовувати електронні гроші при розрахунку за товари, слід з’ясувати природу цього платіжного інструменту. На сьогодні чинні нормативно-правові акти не містять визначення цього поняття, а лише вказують на форму існування грошей — готівкову чи безготівкову.

При цьому під готівковою формою розрахунків розуміють платежі готівкою** підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.04 р. № 637).

** Готівка (грошові кошти) – це банкноти і монети, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Безготівкова форма розрахунків — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів (п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.04 р. № 22).

Інакше кажучи, гроші — це банкноти/монети (готівка) та записи на банківських рахунках (безготівкові кошти), за допомогою яких підприємства (підприємці) та фізичні особи розраховуються за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

У свою чергу, електронні гроші — це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента (п. 1.3 Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою НБУ від 04.11.10 р. № 481).

Враховуючи вищеприведені визначення, можна говорити, що електронні гроші в традиційному розумінні не є грошовими коштами, оскільки за своєю суттю вони не вважаються ні готівкою, ні банківськими коштами, а виступають грошовими зобов’язаннями особи, яка здійснює випуск електронних грошей і бере на себе зобов’язання щодо їх погашення.

Такий висновок можна зробити, також проаналізувавши алгоритм проведення розрахунків з використанням, наприклад, платіжної системи WebMoney. Не вдаючись до технічних подробиць цієї системи***, алгоритм роботи WebMoney зводиться до того, що кожен користувач системи може відкрити один або декілька електронних гаманців (аналогів особових рахунків) — спеціальних облікових записів, на яких ведеться облік коштів користувача, за допомогою перерахування коштів, з яких відбуваються розрахунки між контрагентами. При цьому на електронних гаманцях фактично обліковуються не гроші, а майнові права, вартість яких може бути виражена в різних валютах. З юридичної точки зору, користувачі такої системи по суті обмінюються правами вимоги до емітента, що враховуються на електронних гаманцях.

Тобто при розрахунках за допомогою платіжної системи WebMoney суб’єкти господарювання проводять розрахунки не у грошовій формі, адже в обмін на відвантажений товар продавець отримує не гроші, а право вимоги на певну суму. І лише коли продавець товару передасть (продасть) емітенту (а саме ТОВ «Українське гарантійне агентство») таке право вимоги, він отримує взамін готівкову або безготівкову гривню.

Отже, єдиноподатникам (у тому числі і власникам інтернет-магазинів) заборонено використовувати електронні гроші при розрахунках.

Таку ж позицію підтримують і податківців у консультації, наведеній у розд. 230.04 ЄБПЗ* (див. «Чи можуть ФОП — платники ЄП проводити розрахунки за допомогою електронних грошей»).

* Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua

Якщо єдиноподатники все-таки використовують такі розрахунки, то податківці будуть сприймати це як порушення правил перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 291.6 ПКУ), За порушення таких вимог податківці вимагатимуть від:

1) фізичної особи — єдиноподатника:

— оподаткувати дохід, отриманий з використанням негрошової форми розрахунків, за ставкою 15 % (п.п. 3 п. 293.4 ПКУ);

— перейти з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, в якому застосована негрошова форма розрахунків, на загальну систему оподаткування (п.п. 4 п. 298.2.3 ПКУ);

2) юридичної особи — єдиноподатника:

— обкласти дохід отриманий з використанням негрошовій форми розрахунків подвійною ставкою єдиного податку (п.п. 2 п. 293.5 ПКУ);

— перейти з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, в якому застосована негрошова форма розрахунків, на загальну систему оподаткування (п.п. 4 п. 298.2.3 ПКУ).

Як вихід із ситуації, що склалася, можна порадити використовувати таку схему розрахунків, у якій би кошти надходили на рахунок єдиноподатника через посередника, який лише надає послуги з пересилання коштів і при цьому не вимагає купівлі-продажу зобов’язань чи права вимоги. Використання такої схеми дасть можливість проводити розрахунки без залучення електронних грошей і дозволить уникнути порушень правил перебування на єдиному податку.

Такі схеми розрахунків на сьогодні, наприклад, запропоновані платіжною системою WebMoney (схема «Без гаманця і без договору» чи «Адресні платежі»).

Сергій ДЕЦЮРА