26.08.2013

Чи друкувати Z-звіт в робочі дні, коли розрахункові операції через РРО не проводяться?

Відповідь на запитання

Чи друкувати Z-звіт в робочі дні, коли розрахункові
операції через РРО не проводяться?

Фізична особа — підприємець надає послуги. Має намір отримувати готівку від контрагентів за надані послуги і проводити її через реєстратор розрахункових операцій тільки у визначені робочі дні (у понеділок, середу і п’ятницю). Чи потрібно в такому випадку роздруковувати фіскальний звітний чек (Z-звіт) у ті дні, коли розрахунки через РРО не здійснюються (вівторок та четвер; субота і неділя — вихідні дні підприємця)?

(м. Чернівці)

 

Нагадаємо, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону про РРО* суб’єкти підприємницької діяльності, які мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО), зобов’язані щодня друкувати на РРО, за винятком автоматів з продажу товарів (послуг), фіскальні звітні чеки (Z-звіти)** та забезпечувати їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.

** Фіскальний звітний чек (Z-звіт) — це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті (ст. 2 Закону про РРО).

У разі невиконання щоденного друку Z-звіту або його незберігання на суб’єкта підприємництва може бути накладено штраф в розмірі 340 грн. (п. 4 ст. 17 Закону про РРО). При цьому податківці наполягають на такому штрафі за кожен нероздрукований чек (лист ДПАУ від 22.12.08 р. № 26818/7/23-7017).

Тому, щоб не порушити вимогу щодо щоденного друкування фіскального звітного чеку (Z-звіту), суб’єкту підприємництва необхідно чітко визначити, за яких умов він дотримується вимоги про щоденний друк Z-звітів.

Податківці буквально розуміють вимоги п. 9 ст. 3 Закону про РРО, а тому вважають, що виконати їх суб’єкти господарювання можуть лише тоді, коли роздруковуватимуть Z-звіти кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24-00 години цього дня. Тобто, на думку податківців, між роздрукуванням двох Z-звітів повинно минати не більше 24 годин, оскільки можуть виникати ситуації, коли в один день будуть роздруковані два Z-звіти, а в інший — жодного (п.п. 2.2.7 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572***, від 24.12.09 р. № 13432/6/23-7015/1445**** та консультація у розд. 109.10 ЄБПЗ***** та журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 14, с. 37). Якщо цих вимог не буде дотримано, то суб’єкт підприємництва не виконує положення Закону про РРО щодо щоденного друкування фіскальних звітних чеків, а тому має бути притягнений до відповідальності на підставі п. 4 ст. 17 Закону про РРО.

*** Див. статтю «РРО та каса — черговий оглядовий лист від ДПАУ» // «БТ», 2009, № 32, с. 33.

**** Див. коментар «Штраф за незбереження Z-звітів — ДПАУ фіскально підійшла до розрахунку його розміру» // «БТ», 2010, № 10, с. 7

***** Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті Міндоходів www.minrd.gov.ua

Водночас хочемо нагадати, що податківці дозволяють не роздруковувати Z-звіт у неробочі дні (консультація у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 17-18, с. 104). Так, у листі ДПАУ від 24.12.09 р. № 13432/6/23-7015/1445 («БТ», 2010, № 10, с. 7) податківці вказують на те, що нормами Закону про РРО не передбачено випадків звільнення суб’єктів господарювання від невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на РРО, в тому числі якщо в окремі дні роботи торгової точки розрахункові операції не проводились. Із цього можна зробити висновок, що, на думку податківців, друкувати Z-звіт потрібно саме у робочі дні суб’єкта господарювання, а у вихідні — ні.

Крім того, нещодавно податківці надали консультації, у яких фактично дозволили не роздруковувати Z-звіт також і в ті дні, коли суб’єкт підприємництва:

тимчасово закриває торговельний об’єкт для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт (розд. 109.20 ЄБПЗ) про що він повідомляє клієнтів розміщенням поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття такого торговельного об’єкта. При цьому проводити такі заходи слід, як мінімум, протягом одного встановленого робочого дня;

встановлює конкретні дні (вихідні, святкові), в які діяльність не здійснюється (розд. 109.06 ЄБПЗ). Про змінений режим роботи суб’єкт господарювання визначає у наказі (розпорядженні) про зміну режиму роботи по підприємству (у підприємця). При цьому варто нагадати, що зміна режиму роботи вимагає дотримання вимог законодавства про працю.

Отже, податківці пов’язують щоденне друкування Z-звіту із робочими днями суб’єкта підприємництва, а тому наполягають, що роздруковувати Z-звіти слід кожного робочого дня незалежно від того, здійснюються розрахунки цього дня чи ні. Винятки становлять тільки ті дні, в які суб’єкт підприємництва не працює (вихідні чи святкові).

Ми не згодні з такими фіскальними вимогами податківців, оскільки вважаємо, що розуміти положення п. 9 ст. 3 Закону про РРО можна набагато ширше.

Нагадаємо, що відповідно до п. 1 приміток до Вимог № 199* підсумок розрахунків, який вноситься до фіскальної пам’яті РРО при формуванні Z-звіту, обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин. При цьому зміною вважається період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту (п. 2 Вимог № 199).

* Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою Кабміну від 18.02.02 р. № 199.

Ураховуючи це, можна припустити, що вимога п. 9 ст. 3 Закону про РРО буде виконуватися, якщо з моменту реєстрації першої розрахункової операції**, здійсненої після виконання попереднього Z-звіту, і до друкування наступного Z-звіту пройде не більше 24 годин.

** Нагадаємо, що під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Тобто в широкому, хоча і доволі сміливому, трактуванні цих вимог під щоденним друком Z-звітів фактично слід розуміти щозмінний друк фіскальних звітних чеків. Відлік 24 годин (тобто початок зміни) у цьому випадку слід розпочинати не з початку робочого дня суб’єкта підприємництва чи після друкування попереднього Z-звіту, а з моменту проведення першої розрахункової операцій у робочий день.

Отже, якщо протягом робочого дня розрахункові операції не відбувалися, то навіть після закінчення 24 годин від друку останнього Z-звіту, зміна, яка повинна була б завершитися виконанням Z-звіту, фактично не розпочиналася.

Тому сміливі платники податку можуть спробувати відстояти позицію: якщо протягом дня жодної розрахункової операції не відбулося (фактично РРО не включали, він не працював, не здійснювалися розрахункові операції), то Z-звіт можна не друкувати.

Також хочемо зауважити, що у випадку, коли у суб’єкта підприємництва в окремі дні тижня РРО взагалі не працює через відсутність розрахункових операцій, і це відбувається постійно (як в нашому випадку), то щоб суб’єкт підприємства у суперечці з податківцями мав ще один аргумент на свою користь, можемо порадити встановити спеціальний режим роботи каси (РРО), який буде відрізнятися від режиму роботи суб’єкта підприємництва в цілому. Наприклад, як у запитанні: усі підрозділи підприємця працюють за графіком п’ятиденного тижня, а каса — лише у понеділок, середу та п’ятницю. Оформити це слід внутрішнім документом (наказом чи розпорядженням), у якому варто визначити, що в зв’язку із виробничою необхідністю в окремі робочі дні (вівторок і четвер) розрахунки через РРО не проводяться (РРО не працює).

Для посилення ефекту від цих дій, радимо такий же режим роботи встановити і для касира, який обслуговує РРО. Про це слід вказати у трудовому договорі, який підприємець укладає з касиром. Якщо ж касир за умовами трудового договору працює 5 днів на тиждень, то варто внести зміни до нього, за якими такий працівник у вівторок та четвер працює за суміщенням бухгалтером.

Крім того, не слід забувати і про клієнтів. Тому якщо суб’єкт підприємництва встановив особливий режим роботи каси (РРО), який відрізняється від режиму роботи підприємця, на наш погляд, про це потрібно повідомити і клієнтів, наприклад, розмістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дні, в які розрахунки через РРО не здійснюються.

Однак не виключено, що податківці будуть проти такого підходу. А тому суб’єктам підприємництва, які планують не друкувати Z-звіти в ті дні, коли РРО не працює (його не включають та не здійснюють розрахункові операції), не виключено, доведеться відстоювати свою позицію у суді.

Судова практика з цього приводу неоднозначна. Так, зокрема, у постанові ВАдСУ від 31.01.13 р. у справі № К-37546/10* та ухвалі ВАдСУ від 30.04.13 р. № К/9991/50505/11** суд обрав фіскальний підхід і вказав, що виконати вимоги п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти підприємництва можуть лише, коли будуть роздруковувати Z-звіт в межах однієї календарної доби. Крім того, вони зазначають, що правила про щоденне друкування фіскальних звітних чеків суб’єкту підприємництва слід дотримуватися в усі робочі дні. Тобто робочі дні підприємства, незалежно від того, буде рух коштів у той день чи ні, РРО має бути обов’язково включеним для щоденного друку фіскального звітного чека.

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29399360

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31782013

Водночас, існують і позитивні судові рішення, у яких суди підтримують суб’єктів підприємництва (ухвали ВАдСУ від 19.08.10 р. у справі № К-268/09***, від 18.07.13 р. у справі № К-42314/10**** та від 08.07.13 р. у справі № К-32294/10*****, від 17.06.13 р. № К-37657/09******). У них зроблено висновок, що відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції, а не з роздрукування попереднього Z-звіту чи з початку робочого дня суб’єкта господарювання. А тому суди погоджуються з тим, що порушенням не вважаються навіть ті випадки, коли між роздрукуванням двох Z-звітів минуло більше 24 годин.

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11380018

**** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32581125

***** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32581178

****** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31988013

Тобто, як бачимо, теоретично суди можна переконати в тому, що у випадку, коли протягом доби не було здійснено жодної розрахункової операції (РРО не працював, його не включали), то Z-звіт можна не друкувати.

Та все ж, напевно, наявність позитивної судової практики і, навіть, обґрунтування відсутності в окремі робочі дні розрахункових операцій, не завжди зможуть переконати податківців на місцях, що друкувати Z-звіти у дні, коли розрахункових операцій немає (РРО не працює) не потрібно, тому радимо, суб’єктам підприємництва, які не бажають сперечатися з контролюючими органами все таки дотримуватися їх вимог і роздруковувати Z-звіти кожного робочого дня навіть того, коли розрахункові операції не проводяться.

 

Сергій ДЕЦЮРА