16.12.2013
БАНКІВСЬКА ЗАСТАВА
та ПДВ-податок
Наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.11.13 р. № 700
«Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна»
УПК адресована банкам, але зацікавить і «звичайних» заставодавців та покупців заставного майна. Про них і поговоримо.
Заставодавець не виконав зобов’язання. Незалежно від способу звернення банком стягнення на предмет застави (чи то він забирає собі заставу у власність, чи то продає її як посередник) для заставодавця матиме місце постачання. А отже, заставодавець — платник ПДВ нараховує податкові зобов’язання з ПДВ та виписує податкову накладну на ім’я заставодержателя (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ): за датою переходу права власності на об’єкт застави до банку (для випадку з переходом права власності до банку) або за датою передання майна для реалізації (у разі посередницького варіанта).
Коли право власності переходить до банку, то до бази оподаткування, на нашу думку, потрібно включати заставну вартість майна за вирахуванням суми перевищення заставної вартості над сумою зобов’язання, що не компенсується заставодавцю.
А коли банк продає заставне майно як посередник, то найбезпечніше обкладати ПДВ ціну продажу.
Нюанс. Продаж банком/фінустановою майна заставодавця — неплатника ПДВ звільнено від ПДВ (п. 197.12 ПКУ). Відповідно, покупець такого заставного майна залишиться без ПК.
Катерина ЛОПАТКІНА