11.02.2013
ЗМІНИ
ДО ІНСТРУКЦІЇ № 21-5,
Інструкції № 21-1
та Порядку № 21-2
Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.12 р. № 25-1
«Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України»
Постановою, що коментується, Пенсійний фонд України (далі — ПФУ) вносить зміни до:
— Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03 р. № 21-1 (далі — Інструкція № 21-1);
— Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-2 (далі — Порядок № 21-2);
— Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-5 (далі — Інструкція № 21-5).
Основна частина змін пов’язана зі (1) змінами у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄВС) строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВС) підприємцями та самозайнятими особами «за себе», які запрацювали ще з 13.10.12 р. (див. «БТ», 2012, № 43, с. 4) та (2) введенням пільги зі сплати ЄВС підприємствам суднобудівної промисловості.
Строки сплати ЄВС. Щодо строків сплати ЄВС в Інструкції № 21-5 з 01.02.13 р. оновлено п.п. 4.3.6 (нарахований ЄВС за базовий місяць), п.п. 4.5.2 (сплата ЄВС підприємцями на загальній системі), п.п. 4.6.2 (сплата ЄВС підприємцями-спрощенцями) та п.п. 4.5.3 (сплата ЄВС самозайнятими особами). У таблиці нижче наведемо оновлені строки сплати ЄВС з урахуванням зміненої з 13.10.12 р. ст. 9 Закону про ЄВС та перерахованих вище норм Інструкції № 21-5.
Також важливим є те, що пенсійники дозволили переносити термін сплати ЄВС на найближчий робочий день, якщо останній день сплати приходиться на вихідний, святковий і неробочий день. Так, згідно з новим п. 4.10 Інструкції № 21-5 у разі якщо останній день строків сплати ЄВС припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВС вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. У 2013 році це правило буде застосовуватися при сплаті ЄВС із виплат найманим працівникам за червень (останній день — 20 липня (субота) переноситься на 22.07.13 р.) і за вересень (останній день — 20 жовтня (неділя) переноситься на 21.10.13 р.).
На наш погляд, оновлені строки сплати ЄВС платники мають застосовувати ще з дати набрання чинності змінами до ст. 9 Закону про ЄВС, тобто з 13.10.12 р., а не з дати оновлення норм Інструкції № 21-5 (тобто з 01.02.13 р.). Справа в тім, що Закон про ЄВС має вищий статус, а Інструкція № 21-5 — це лише підзаконний нормативний документ, який визначає процедуру нарахування і сплати ЄВС, а не вводить нові права чи обов’язки. А тому пенсійники у період до зміни норми п.п. 4.6.2 Інструкції № 21-5 не мають права штрафувати підприємців-спрощенців, які за IV квартал 2012 року сплатили ЄВС не помісячно, як це було визначено абз. 1 п.п. 4.6.2 (до внесення змін, що коментуються), а однією сумою до 20 січня 2013 року, як це дозволяє з 13 жовтня абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС.
Окрім того, після прямого зазначення строків сплати ЄВС для підприємців у Законі про ЄВС (абз. 3 ч. 8 ст. 9) пенсійники, на наш погляд, не мають права в Інструкції № 21-5 установлювати інші обов’язкові, ніж передбачені Законом про ЄВС, строки сплати ЄВС. І якщо до змін строки для сплати ЄВС для ФОП у Законі про ЄВС не було прописано, то встановлення в підзаконному акті — Інструкції № 21-5 — будь-яких строків сплати для ФОП було виправданим. Але після того, як завдяки Закону № 5292* в Законі про ЄВС з 13.10.12 р. з’явилися строки сплати ЄВС для підприємців, ПФУ не має права в Інструкції № 21-5 запроваджувати нові строки сплати для ФОП.
* Закон України «Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 18.09.12 р. № 5292-VI.
Сроки сплати ЄВС
| Платник | Строк сплати ЄВС | |
| згідно із Законом про ЄВС | згідно з Інструкцією № 21-5 | |
| Усі роботодавці, у тому числі підприємці та самозайняті особи за своїх найманих працівників (крім гірничих підприємств) | ЄВС, нарахований за календарний місяць, — не пізніше 20 числа наступного місяця (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; оновлений п.п. 4.3.6 Інструкції № 21-5) | |
| Коментар редакції. Строк не змінився, з’явилося уточнення, що строк сплати стосується календарного місяця (до змін — базового місяця, який також був календарним місяцем). | ||
| При кожній виплаті зарплати (доходу), на яку нараховується ЄВС, одночасно з видачею цих сум слід сплатити нарахований на ці виплати ЄВС (авансові платежі) (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5) | ||
| Роботодавці — гірничі підприємства за своїх найманих працівників | ЄВС, нарахований за календарний місяць, — не пізніше 28 числа наступного місяця (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; оновлений п.п. 4.3.6 Інструкції № 21-5) | |
| Коментар редакції. Строк не змінився, уточнення стосується календарного (а не базового — як було до змін) місяця | ||
| При кожній виплаті зарплати (доходу), на яку нараховується ЄВС, одночасно з видачею цих сум слід сплатити нарахований на ці виплати ЄВС (авансові платежі) (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5) | ||
| Підприємці на загальній системі оподаткування | ЄВС, нарахований за календарний рік, — до 10 лютого наступного року (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС) | Авансові платежі — до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (абз. 1 п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5) |
| Остаточний розрахунок — до 10 лютого наступного року (оновлений абз. 2 п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5) | ||
| Коментар редакції. В абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС не передбачено сплата авансових платежів та здійснення остаточного розрахунку — ЄВС має бути сплачений в один строк (до 10 лютого). | ||
| Підприємці на спрощеній системі оподаткування | ЄВС, нарахований за календарний квартал, — до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВС (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; оновлений абз. 1 п.п. 4.6.2 Інструкції № 21-5) | |
| Х | Платники можуть (!) сплачувати ЄВС у вигляді авансового платежу до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Авансові платежі ураховуються при остаточному розрахунку за календарний квартал — до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВС (оновлений абз. 2 п.п. 4.6.2 Інструкції № 21-5) | |
| Коментар редакції. До змін потрібно було обов’язково сплачувати щомісяця. Після змін обов’язково сплачувати потрібно щокварталу, а щомісяця — за бажанням підприємця. | ||
| Самозайняті особи «за себе» | ЄВС, нарахований за календарний рік, — до 1 травня наступного року (абз. 4 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; оновлений абз. 1 п.п. 4.5.3 Інструкції № 21-5) | |
Тому збереження в абз. 1 п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5 сплати авансових платежів з ЄВС протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада суперечить нормам Закону про ЄВС, адже для цих підприємців абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС установлено строк сплати ЄВС — до 10 лютого наступного року. А тому ця норма, на наш погляд, є незаконною! Утім, якщо пенсійники почнуть штрафувати за несплату підприємцем-загальносистемником щоквартальних авансових платежів, то оспорювати таку позицію доведеться в суді.
На наш погляд, у цьому випадку було б логічно, як і для єдиноподатників, в абз. 1 п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5 слово «сплачують» замінити на «можуть сплачувати». У такому разі абз. 1 п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5 не суперечив би абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС, і підприємці за бажанням сплачували б авансові внески з ЄВС протягом року, а по закінченні року — здійснювали кінцевий розрахунок. До речі, багато хто б із підприємців саме так і діяв, бо це, по-перше, дає можливість сплачені суми включати до податкових витрат для зменшення оподаткованого доходу для податку на доходи, а по-друге, це дозволить рівномірно нести витрати протягом року, а не сплачувати загальну суму (досить часто — у значному розмірі) однією платіжкою на початку наступного року.
Пільги зі сплати ЄВС підприємствам суднобудівної промисловості. До підпунктів розділу 3 Інструкції № 21-5 також унесено зміни для підприємств суднобудівної промисловості (класи 30.11 і 33.15 Классификації видів экономічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457), яким у Законі про ЄВС на період до 01.01.23 р. передбачено такі пільги при стягненні ЄВС:
1) звільняються від сплати ЄВС на суму оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС; новий абзац другий п.п. 3.2.2 Інструкції № 21-5);
2) один розмір ставки ЄВС 33,2 % установлюється для суми нарахованої зарплати за видами виплат та сум винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС; новий п. 3.14 Інструкції № 21-5).
Таким чином, підприємство суднобудівної промисловості на суми лікарняних не буде нараховувати ЄВС за ставкою 33,2 % (ставка для «нарахування»), а от утримувати 2 % (ставка для «утримання») має, оскільки платниками ЄВС за ставкою 2 % є працівники, а не підприємство (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.10 Інструкції № 21-5). Що стосується зарплати і винагороди за цивільно-правовими договорами за виконані роботи чи надані послуги (крім здійснених підприємцями), то щодо цих виплат підприємство нараховує ЄВС за єдиним розміром ставки — 33,2 %. Ставки для утримання ЄВС із таких виплат не змінилися: із зарплати утримується ЄВС за ставкою 3,6 % (ч. 7 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.5 Інструкції № 21-5), а з винагороди — 2,6 % (ч. 8 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.7 Інструкції № 21-5).
Інші зміни. Серед інших змін варте уваги таке. Згідно з новим абз. 9 п. 6.4 Інструкції № 21-5 у разі коли працівник ПФУ не може вручити платнику ЄВС вимогу про сплату боргу* поштою у зв’язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника ЄВС за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника ЄВС прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику ЄВС у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
* Наведено у додатку 4 до Інструкції № 21-5 для юросіб та у Додатку 5 — для фізосіб. Змінами, що коментуються, форми вимог викладені у новій редакції.
Аналогічна норма міститься і в оновленому п. 7.7 Інструкції № 21-5 щодо вручення рішення про нарахування пені та застосування штрафів з ЄВС та в оновленому п. 8.3 Інструкції № 21-1 щодо вручення вимоги про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків до ПФУ.
Крім того, у нових абзацах п. 7.7 Інструкції № 21-5 наведено строки вручення рішення про нарахування пені та застосування штрафів, які збігаються з раніше установленими у п. 6.4 для вимоги про сплату боргу.
З п. 9.2 Порядку № 21-2 вилучена норма про необхідність проведення звірення органами ПФУ розрахунків усіх платників за всіма платежами з ЄВС на 1 січня кожного року. Таке звірення проводиться за бажанням платника ЄВС.
Постанова, що коментується, набрала чинності з дня її офіційного опублікування — з 01.02.13 р. (опублікована у виданні «Офіційний вісник України», 2013, № 6 від 01.02.13 р.).