25.02.2013
ДНІ ВІДПУСТКИ
«ЗА СВІЙ РАХУНОК»
ВИКЛЮЧАЄМО
з розрахунку відпускних
— роз’яснення Мінсоцполітики
Лист Міністерства соціальної політики України від 26.11.12 р. № 1203/13/8412
«Про розрахунок відпускних»
У листі, що коментується, Мінсоцполітики вказало на те, що при розрахунку середньої зарплати для нарахування відпускних дні відпустки без збереження зарплати, надані на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки**, потрібно виключати.
** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96ВР.
Закон про відпустки передбачає надання працівникам відпустки без збереження зарплати на підставі:
ст. 26 — надається на прохання працівника за погодженням з роботодавцем за сімейних обставин та з інших причин не більше ніж 15 календарних днів на рік. Якщо згоду роботодавця не отримано, відпустка не надається;
ст. 25 — надається на прохання працівника обов’язково особам, названим у ст. 25 Закону про відпустки. Роботодавець не має права відмовити працівнику в наданні відпустки.
Оскільки за дні відпустки без збереження зарплати дохід не нараховується, логічно, що ці дні слід вирахувати при підрахунку середньоденного заробітку для оплати днів відпустки. Адже якщо цього не зробити, то отримаємо меншу середньоденну зарплату, оскільки нараховані виплати ділимо на більшу кількість днів, за які виплати не нараховувалися. Цю норму закладено в абзаці шостому п. 2 Порядку № 100***: час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати.
*** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Як бачимо, ця норма дозволяє не враховувати неоплачувані дні, але тільки якщо їх надано згідно з нормами законодавства. У свою чергу, відпустка «за свій рахунок», надана відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки, надається згідно з нормами законодавства. Незважаючи на це, тривалий час Мінпраці вказувало, що з розрахункового періоду слід виключати лише календарні дні неоплачуваної відпустки, наданої на підставі ст. 25 Закону про відпустки. Що стосується відпустки за ст. 26, то, на думку Мінпраці, такі дні не потрібно було виключати з розрахункового періоду, оскільки в цьому випадку зменшення середньої заробітної плати працівника залежить від рішення самого працівника (див., наприклад, листи Мінпраці від 28.07.08 р. № 3144/0/1008/13 і від 20.12.07 р. № 929/13/8407). Ми такий погляд не поділяли.
Пізніше Мінпраці змінив свою позицію, про що свідчать консультації в газеті «Праця і зарплата» (2011, № 15, с. 13; 2010, № 13, с. 12). І ось тепер цю позицію закріплено в листі, що коментується (див. «При підрахунку відпускних виключаємо дні відпустки «за свій рахунок», наданої на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки»).
| При підрахунку відпускних Витяг із листа від 26.11.12 р. № 1203/13/8412, що коментується «Абзацом шостим пункту 2 Порядку [№ 100. — Прим. ред.] передбачено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Зазначена норма стосується, зокрема, випадків, коли працівникам надається відпустка без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку відповідно до ст. 25 та за згодою сторін відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки». Таким чином, у випадку коли працівникам надавалась відпустка без збереження заробітної плати відповідно до законодавства, середньоденна заробітна плата для оплати часу відпусток розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 Кодексу законів про працю України), та на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, яка надана відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки». Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки». |
Від себе додамо: у разі коли роботодавець надав відпустку без збереження зарплати понад тривалість, передбачену ст. 25 і ст. 26 Закону про відпустки, то оскільки такі дні відпустки «за свій рахунок» надано незаконно, вони не виключаються з розрахунку.