18.03.2013

Про розгляд звернення стосовно деяких питань оподаткування податком на додану вартість рекламних операцій

Лист від 04.02.2013 р. № 1673/6/15-3115

РОЗДАЧА РЕКЛАМНИХ
МАТЕРІАЛІВ АГЕНТСТВОМ:

на думку ДПСУ,
 податкові зобов’язання
 з ПДВ не виникають

Лист Державної податкової служби України від 04.02.13 р. № 1673/6/15-3115

«Про розгляд звернення стосовно деяких питань оподаткування податком на додану вартість рекламних операцій»

 

У листі, що коментується, ДПСУ висловилася з питання обкладення ПДВ операцій роздачі рекламних матеріалів замовника рекламним агентством. У листі розглядалася така ситуація: вартість рекламних матеріалів, що передаються споживачам рекламних послуг, уключено до вартості рекламної послуги, яка надається рекламодавцю (замовнику). У зв’язку з цим виникло запитання: чи потрібно при безоплатній роздачі таких матеріалів рекламному агентству нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ?

1. Для випадку, коли безоплатна роздача здійснюється рекламним агентством, податківці роз’яснили цю проблему ліберально (див. «Податкові зобов’язання з ПДВ при роздачі рекламних матеріалів» на с. 6).

 

Податкові зобов’язання з ПДВ
 при роздачі рекламних матеріалів

Витяг із листа ДПСУ від 04.02.13 р. № 1673/6/15-3115

«Відповідно до листа складовою і невід’ємною частиною рекламних послуг, що надаються рекламодавцю, є придбання та розповсюдження (роздача) третім особам (споживачам) рекламних матеріалів, вартість яких включена до загальної вартості таких послуг, що підтверджується умовами договору, кошторисом, первинними бухгалтерськими документами. При цьому вартість рекламних матеріалів включається до вартості рекламних послуг, під час постачання яких нараховуються податкові зобов’язання з податку на додану вартість та вартість яких включається до складу доходів виконавця рекламних послуг і оподатковуються податком на прибуток.

Таким чином, у разі якщо вартість рекламних матеріалів (які передаються споживачам рекламних послуг) включена до вартості рекламної послуги, що надається рекламодавцю, та оподаткована податком на додану вартість, розповсюдження (роздача) третім особам (споживачам) рекламних матеріалів не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

При цьому сума податку на додану вартість, сплачена виконавцем рекламної послуги при придбанні рекламних матеріалів, може бути віднесена до складу податкового кредиту такого виконавця за умови віднесення вартості таких рекламних матеріалів до валових витрат виконавця (відповідно до розділу III Кодексу) та за умови виконання вимог, встановлених ст. 198 Кодексу».

 

Зауважимо, що податківці дотримувалися аналогічної позиції й у «докодексний» період (див., зокрема, лист ДПАУ від 18.01.07 р. № 463/6/17-0716).

Ми згодні з викладеною позицією. Правову природу договорів про надання рекламних послуг чітко не визначено. Водночас можна стверджувати, що, оплачуючи рекламну послугу, до складу якої включається й вартість рекламних матеріалів, рекламодавець у такий спосіб нібито «викуповує» їх в агентства. Інакше кажучи, рекламне агентство не роздає безоплатно власні рекламні матеріали, а вручає їх споживачам реклами від імені рекламодавця, який їх оплатив у складі вартості рекламної послуги. У зв’язку з цим при роздачі таких матеріалів рекламне агентство не повинне нараховувати ні податкових зобов’язань з ПДВ, ні доходів з податку на прибуток.

Для рекламного агентства така роздача є складовою частиною послуги, яка в загальному порядку обкладається податком на прибуток та ПДВ. Отже, на дату складання акта наданих послуг у рекламного агентства відповідно до п. 137.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) виникають податкові доходи, а собівартість наданих послуг, до складу якої входить вартість рекламних матеріалів, уключається до податкових витрат (п.п. 138. 1.1, п. 138.4 ПКУ).

Відповідно на дату першої події між оплатою рекламних послуг або складанням акта про їх надання агентство нараховує податкові зобов’язання з ПДВ (п. 187.1 ПКУ), і в загальному порядку має право на податковий кредит щодо матеріалів, витрачених на надання таких послуг (пп. 198.1, 198.2 ПКУ).

Рекламодавець за документами отримує від агентства комплексну рекламну послугу, а не рекламні матеріали. Тому, на нашу думку, він також не повинен відображати податкові зобов’язання і доходи від безоплатної роздачі матеріалів агентством*. У нього вартість отриманих рекламних послуг уключається до складу витрат на збут (абз. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ) і до податкового кредиту з ПДВ (пп. 198.1, 198.2 ПКУ). Непрямо це свого часу підтвердили й податківці (див. «Рекламодавець відображає безоплатні роздачі у складі витрат на збут»).

 

Рекламодавець відображає безоплатні роздачі
у складі витрат на збут

Витяг із листа ДПСУ від 21.06.12 р. № 10601/6/15-1415

«<…> безоплатна роздача товарів (робіт, послуг), яка має цільовий характер та пов’язана з провадженням господарської діяльності (згідно з попередньо розробленою рекламною стратегією), що супроводжується вищезазначеною інформацією, відповідає визначенню реклами.

Рекламні та маркетингові послуги можуть оплачуватись та проводитись за ініціативи виробника продукції. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.

Таким чином, витрати на оплату послуг сторонньої організації з рекламної роздачі сувенірної продукції, що містить у собі інформацію про товар або виробника товару, замовлених таким виробником, враховуються у складі його витрат на збут, з урахуванням обмежень відповідно ст. 139 ПКУ .

Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги при обчисленні об’єкта оподаткування необхідні доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та іншими документами, встановленими розділом II Кодексу».

 

Тим часом обережним рекламодавцям не зашкодить заручитися індивідуальною податковою консультацією, що роз’яснює порядок оподаткування в розглянутій ситуації.

2. На жаль, податківці нічого не зазначили про ситуацію, коли рекламна кампанія, під час якої провадиться безоплатна роздача рекламних матеріалів, здійснюється власними силами (без залучення рекламного агентства). На нашу думку, податківці мають бути послідовними і також визнати, що в цій ситуації безоплатна роздача рекламних матеріалів теж не є об’єктом оподаткування, адже на сутність господарської операції не впливає те, передає замовник рекламні матеріали споживачам реклами самостійно чи через рекламне агентство.

 

Влада КАРПОВА

 

* Водночас у загальному випадку податківці наполягають на відображенні податкових зобов’язань з ПДВ при безоплатній роздачі рекламних матеріалів і при цьому відмовляють рекламодавцям у праві на податковий кредит щодо них (див. статтю «Іміджева реклама: особливості податкового обліку» // «БТ», 2012, № 38, с. 14).