Порядок виконання адмінстягнень у вигляді громадських робіт та виправних робіт

Порядок виконання адмінстягнень у вигляді громадських робіт та виправних робіт

Відповідно до статей 30¹, 31, 321¹, 322 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) та з метою організації виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт та виправних робіт затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт та виправних робіт. Втрачає чинність попередник цього Порядку — Інструкція, затверджена наказом Держдепартаменту України з питань виконання покарань від 25.02.09 р. № 35.

Новим Порядком, зокрема, визначено, що на власника підприємства за місцем відбування порушником:

— громадських робіт відповідно до ст. 321³ КУпАП покладаються такі обов’язки: (1) погодження з кримінально-виконавчою інспекцією переліку об’єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, та видів робіт, що можуть ними виконуватись; (2) контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт; (3) своєчасне повідомлення кримінально-виконавчої інспекції про ухилення порушника від відбування громадських робіт ; (4) ведення обліку та інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість відпрацьованих порушником годин. При цьому громадські роботи порушники виконують у вільний від роботи чи навчання час. Строк стягнення у вигляді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну роботу. Громадські роботи виконуються не більш як 4 години на день, а неповнолітніми — 2 години на день;

— виправних робіт відповідно до ст. 324 КУпАП покладаються такі обов’язки: (1) правильне і своєчасне проведення відрахувань із заробітку порушника в дохід держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку; (3) трудове виховання порушника; (3) повідомлення кримінально-виконавчої інспекції про ухилення порушника від відбування стягнення. При цьому виправні роботи відбуваються за місцем постійної роботи порушника. Строк відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку проводилось відрахування. Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений у постанові суду календарний строк стягнення. У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього часу також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час, проведений у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

(Наказ Мін’юсту від 19.03.13 р. № 474/5, чинний з 12.04.13 р.)