Як бізнесу легше дихати: перевірочні скорочення вже чинні

Приємні новини просто наступають на п’яти одна одній.

У «БТ», 2014, № 32, с. 8 ми говорили, що протягом серпня — грудня 2014 року всі контролюючі органи, окрім Держфіскальної служби (податківців), можуть перевіряти підприємства, установи, організації та фізичних осіб — підприємців тільки з дозволу КМУ або за власним бажанням (заявкою) госпсуб’єкта.

Сьогодні у законодавців дійшли руки у тому числі й до перевірок податківців. Їх знову намагаються запхнути в «єдині» перевірочні правила. Але податківці «не капітулювали», коли з’явився сам Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-VII (далі — Закон № 877). Імовірно, вони прагнутимуть «ухилитися» й цього разу. Але це, як то кажуть, покаже час. Ми ж сьогодні пропонуємо докладніше розібратися у сутності змін. Поговорити дійсно є про що.

Отже, як ви вже зрозуміли з назви, Закон, що коментується, — це чергова спроба обмежити втручання контролюючих органів у життя суб’єктів господарювання. І голов­ним чином — через скорочення кількості перевірок.

Давайте зупинимося на кожній правці.

1. «Мене це не стосується». Законодавці знову звузили коло винятків, на які не поширюється дія Закону № 877. «Вижили»: валютний контроль, митний контроль на кордоні, державний експортний контроль, контроль за дотриманням бюджетного законодавства, банківський нагляд, держконтроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, держнагляд за дотриманням вимог ядерної безпеки, держнагляд (контроль) у галузі цивільної авіації, проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства та правосуддя.

Важливе запитання: чи «випадають» із-під дії Закону № 877 перевірки податківців? Адже прямої згадки про них (як це було раніше) у списку винятків уже немає. Із пов­новажень фіскалів тут залишився тільки митний контроль, частково валютний та експортний контроль.

Задум законодавця зрозумілий — податківці мають бути «під ковпаком» Закону № 877. Тобто їх перевірочну діяльність має бути побудовано на нормах Закону № 877. Відповідно, ми можемо вимагати дотримання цих норм.

Але історія вже знає благополучний «відхід» податківців від Закону № 877. І, до речі, не тільки їх.

Плюс законодавець не спромігся відкоригувати ПКУ в перевірочній частині. І, зауважимо, даремно.

Тому, як нам здається, долучення податківців до правил Закону № 877 знову відбувається вкрай важко.

2. «Гуртом і батька легше бити». Якщо ви потрапили до календарного або річного плану одночасно декількох контролюючих органів (КО), тоді такі контролери перевірятимуть вас комплексно. У цьому випадку окремо одного госпсуб’єкта перевіряти вони не можуть.

Зверніть увагу! Комплексні перевірки можуть бути тільки плановими. Підстава для їх проведення — план комплексних планових заходів держконтролю.

Розробляє такий комплексний план для всіх КО центральний орган виконавчої влади, що реалізує держаполітику у сфері розвитку підприємництва, — Держслужба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (простіше кажучи — Держпідприємництва). Строк — не пізніш як за 10 днів до початку відповідного планового періоду. Їй на допомогу КМУ затвердить відповідний порядок.

Важливо! КО не можуть перевіряти госпсуб’єктів з одного й того ж питання. Навіть комплексно.

Цікава норма з’явилася в ч. 1 ст. 5 Закону № 877: «Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання не допускається».

Виходячи з контексту ч. 1 ст. 5 Закону № 877 розуміти це обмеження можна:

• і так, що протягом одного року госпсуб’єкта не може планово перевіряти кілька разів той самий КО. У такому випадку різні КО можуть уключити вас до своїх планів на різні квартали одного року. Відповідно: потрапили до квартальних планів декількох КО — вони перевірять вас комплексно, не потрапили — нічого не заважає їм перевіряти окремо;

• і так, що протягом одного року госпсуб’єкта взагалі планово можуть відвідати тільки один раз: або один КО, або відразу декілька КО (комплексно).

У пояснювальній записці до законопроекту № 0973 ідеться про заборону на проведення планових перевірок протягом календарного року різними КО. Крім того, спочатку це обмеження пропонувалося в контексті заохочення комплексних перевірок (порівняльна таблиця до другого читання*).

Але на перемогу другого (ліберального) варіанта сподіватися поки що зарано. У цій ситуації всі крапки над «і» розставило б роз’яснення того самого Держпідприємництва.

До речі, у Законі № 877 прописали повноваження Держпідприємництва (ст. 9¹). Крім того, що цей орган складає комплексний план, він ще й перевіряє перевіряючих — КО, які перевіряють госпсуб’єктів. І за результатами таких перевірок контролерів можуть оштрафувати.

3. Штрафами по перевіряючих і не лише! На посадових осіб КО тепер чекає адміністративна відповідальність (штраф 850 — 1700 грн., а за повторне порушення протягом року — 1700 — 2250 грн.) за:

• порушення порядку проведення перевірки (порушення строків перевірок, періодичності проведення планових заходів, проведення їх без письмового повідомлення тощо) — ст. 166²¹ КпАП;

• невиконання законних вимог Держпідприємництва — ст. 188⁴⁵ КпАП.

Обережно! За останнє порушення можуть оштрафувати й посадових осіб госпсуб’єктів, що перевіряються, якщо ті перешкоджатимуть проведенню перевірки представниками Держпідприємництва або не нададуть їм необхідні документи щодо проведення перевірок контролюючих органів.

4. «Усе йде за планом». У ч. 1 ст. 5 Закону № 877 чітко прописали, що план перевірок на наступний період (квартал/рік) відповідний КО має публікувати на своєму офіційному сайті не пізніш як за 10 днів до початку такого планового періоду. У плані мають бути зазначені конкретні календарні дати початку перевірки і строки її проведення.

5. Підпис «Інкогніто». Перевірки за анонімними та іншими необґрунтованими заявами заборонені. Так, підставою для позапланової перевірки є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення госпсуб’єктом законних інтересів такої фізичної особи.

Зверніть увагу: по-перше, поскаржитися можуть лише фізичні особи, а юридичні особи — ні. Підстава для такої скарги — порушення законних інтересів «ябеди», а не вимог законодавства. Отже, якщо в заяві не описано порушення прав фізичної особи, котра подає заяву, такий «папірець» не є підставою для проведення позапланової перевірки.

Повернемося до обґрунтованості звернення. Фізичні особи, які подали безпідставне звернення, відповідатимуть згідно із законом (ч. 1 ст. 6 Закону № 877).

6. «Ми відповідаємо за тих… кому нашкодили». Відповідати доведеться й посадовим особам КО за шкоду, заподіяну фізичній або юридичній особі незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю такої посадової особи. Причому незалежно від наявності її провини. Схема така: шкода відшкодовується за рахунок відповідного бюджету, який фінансує відповідальний КО. А потім у порядку регресу (зворотної вимоги) посадова особа відповідає в розмірі відшкодованої шкоди.

7. «Не твоє — не чіпай». У Законі № 877 чітко прописали: під час проведення заходів держнагляду (контролю) КО не можуть вилучати у суб’єктів господарювання оригінал їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери, їх частини. Виняток становлять випадки, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.

8. Суд — усьому голова. Тепер призупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг можна виключно за рішенням суду (з ініціативи КО). А от інших заходів реагування, передбачених законодавством, «і слід захолов». Отже, мотивоване рішення керівника КО або його заступника (навіть із подальшим підтвердженням обґрунтованості застосування заходів адміністративним судом) не мають жодної сили.

А як же відновити призупинену діяльність? Усе повернеться на кола свої з того моменту, як КО, який ініціював призупинення, отримає від госпсуб’єкта, котрий «завинив», повідомлення про усунення всіх визначених судом порушень.

Також із ч. 5 ст. 4 Закони № 877 вилучили перелік випадків, коли заходи реагування не застосовують, а відповідний розпорядчий документ скасовують. У такий спосіб перекреслили всі старання Закону № 353-VII («БТ», 2013, № 27, с. 4).

Закон, що коментується, набрав чинності з 17.08.14 р.