«Не пропадати ж добру», або Продаж запчастин ліквідованого ОЗ

Документальне оформлення

Почнемо з того, що згідно з п. 41 Методрекомендацій № 561 для визначення непридатності основних засобів (ОЗ) до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Ця комісія:

• здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

• установлює причини невідповідності критеріям активу;

• визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття ОЗ з експлуатації, уносить пропозиції щодо їх відповідальності;

• визначає можливість продажу (передання) об’єкта іншим підприємствам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, які можуть бути отримані при демонтажу, розбиранні (ліквідації) ОЗ, установлює їх кількість і вартість;

• складає та підписує акти на списання ОЗ.

На замітку: рішення комісії про необхідність ліквідації об’єкта ОЗ оформляють протоколом. На його підставі видають наказ про списання. Далі оформляють акт списання ОЗ типової форми № ОЗ-3* у двох примірниках. Його підписують члени комісії, головний бухгалтер і затверджує керівник підприємства. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, а другий залишається в особи, відповідальної за збереження ОЗ, та є підставою для здавання на склад запасних частин, що залишилися після ліквідації, а також різних матеріалів, комплектуючих, складових частин та інших відходів.

До акта на списання ОЗ додають інвентарну картку обліку ОЗ (форма № ОЗ-6), в якій виконують запис про вибуття. Крім того, роблять відповідні записи в описі інвентарних карток щодо обліку ОЗ (форма № ОЗ-7), картці обліку руху ОЗ (форма № ОЗ-8), інвентарному списку ОЗ (форма № ОЗ-9).

Отримані під час демонтажу запчастини відображають у картці № ОЗ-3. Далі для їх оприбуткування можна використовувати або самостійно розроблені документи, або «Прибутковий ордер» типової форми ф. № М-4**.

Слід ураховувати: деякі запчастини, отримані від розбирання ОЗ, підлягають утилізації в особливому порядку.

Так, якщо списані запчастини містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, вони належать до промислового металобрухту (ст. 1 Закону про металобрухт). Такий металобрухт підлягає обов’язковому здаванню спеціалізованим підприємствам, які оформляють акт приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту (ст. 4 Закону про металобрухт)***. Ліцензію для цього придбавати не потрібно.

Інші матеріали (запчастини), що не плануються для використання в господарській діяльності, відносять до відходів(ст. 1 Закону про відходи). Відходи також передаються спеціалізованим підприємствам, що займаються їх переробкою.

Важливий момент: деякі зап­частини можуть бути віднесені до небезпечних відходів. Згідно з п. 2 Положення № 1120 небезпечними вважаються відходи, включені до розділу А Жовтого переліку відходів*,які мають одну чи більше небезпечних властивостей, зазначених у переліку небезпечних властивостей**, та до Зеленого переліку* в разі, коли вони містять матеріали, наведені в додатку 2 до цього Положення, у таких кількостях, які можуть виявляти небезпечні властивості, зазначені в переліку небезпечних властивостей. Такі відходи потрібно здавати спеціалізованим підприємствам, котрі мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (ст. 32, 34 Закону про відходи).

За передання відходів із порушенням установлених правил зберігання, обробки або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення таких операцій, на посадових осіб може бути накладено адміністративний штраф від 2 до 5 нмдг, тобто від 34 до 85 грн. (ст. 82⁵ КпАП).

Крім того, передбачене накладення штрафу на посадових осіб від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.) за змішування або захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої владі у сфері охорони навколишнього природного середовища (ст. 82⁴ КпАП).

Накладаються ці адмінштрафи державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України (ст. 242¹ КпАП) та органами державної санітарно-епідеміологічної служби України (ст. 236 КпАП).

Особливість: ОЗ, зокрема оргтехніка, можуть містити дорогоцінні метали, до яких відносять: золото, срібло, платину та метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Брухт із вмістом дорогоцінних металів — це деталі, вузли, вироби та матеріали, що стали непридатними або втратили експлуатаційну цінність і містять дорогоцінні метали в будь-якому вигляді (п. 1.3 розд. І Інструкції № 84). Отже, до такого брухту відносять у тому числі й запчастини з ОЗ, в яких містяться дорогоцінні метали.

Збирання, облік і здавання відходів та брухту дорогоцінних металів, що утворюються у процесі виробництва, здійснюються суб’єктами господарювання незалежно від форм власності в порядку, визначеному законодавством України (ч. 1 ст. 12 Закону про дорогоцінні метали). Цю процедуру викладено в Інструкції № 84.

Так, заборонено знищувати, викидати, здавати у брухт кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали, без попереднього вилучення з них електрорадіоелементів, деталей, вузлів, блоків тощо, які містять дорогоцінні метали, з одночасним їх оприбуткуванням відповідно до законодавства України (п. 7.5 розд. VII Інструкції № 84).

Непридатні для подальшого використання вироби підлягають демонтажу з вилученням із них деталей та вузлів, що містять дорогоцінні метали, або передання їх у нерозібраному стані іншим суб’єктам (п. 7.6 розд. VII Інструкції № 84).

Брухт із вмістом дорогоцінних металів передається на переробне підприємство, яке має ліцензію на здійснення господарської діяльності зі збирання та первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів та має бути включене до Реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням***.

Нарешті ми підійшли до головного моменту: «а що коли…». За порушення норм здавання відходів і брухту дорогоцінних металів на винних посадових осіб підприємств, установ та організацій і на ФОП може бути накладено адміністративний штраф у розмірі від 8 до 20 нмдг, тобто від 136 до 340 грн. (ч. 2 ст. 189¹ КпАП)****.

Протоколи про правопорушення за ст. 189¹ КпАП мають право складати уповноважені на це посадові особи органів внутрішніх справ та Державної пробірної служби (ст. 255 КпАП, п.п. 1.10.8 розд. І Інструкції № 1519). Справи про адміністративні правопорушення згідно з цією статтею розглядають органи Державної пробірної служби (ст. 244¹ КпАП) та адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад (ст. 218 КпАП).

Зверніть увагу: в разі продажу оприбуткованих запчастин за готівковий розрахунок, на думку податкових органів, потрібно використовувати РРО (див. консультацію з категорії 109.02 ЗІР Міндоходів). Хоча приймання готівки за продаж самих ОЗ вони дозволяють оформляти прибутковим касовим ордером без РРО (див. консультацію в категорії 109.02 ЗІР Міндоходів).

Податковий облік

Податок на прибуток. Згідно з п. 146.16 ПКУ в разі ліквідації ОЗ платник податків у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на вартість, що амортизується, за вирахуванням суми накопиченої амортизації окремого об’єкта ОЗ. Це підтверджують і податківці (див. консультацію в категорії 102.09.01 ЗІР Міндоходів).

Під вартістю, що амортизується, розуміється первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (п.п. 14.1.19 ПКУ).

Майте на увазі: на суму ліквідаційної вартості при ліквідації об’єкта ОЗ витрати в податковому обліку не виникають.

Витрати на демонтаж ОЗ податківці дозволяють відображати у складі інших витрат (див. консультацію в категорії 102.09.01 ЗІР Міндоходів*). Такі витрати можуть бути показані в підрядку 06.4.43 до рядка 06.4 додатка ІВ до Податкової декларації з податку на прибуток.

Запчастини, які надалі підлягають використанню в госпдіяльності, на думку податкових органів, відображають в обліку таким чином (див. консультацію в категорії 102.09.01 ЗІР Міндоходів):

• у періоді оприбуткування запчастин підприємство відображає доходи виходячи з їх оціночної вартості на підставі п.п. 135.5.15 ПКУ. Ми вважаємо, що оціночну вартість запчастин може визначити комісія підприємства;

• на дату реалізації запчастин у підприємства виникають інші доходи в розмірі продажної вартості та разом із цим витрати в розмірі їх вартості, за якою вони раніше визнавалися активом на підставі пп. 138.4, 138.8 ПКУ.

На нашу думку, після визнання доходів підприємство має право включити до податкових витрат також вартість тих запчастин, що використовуються ним у власній господарській діяльності, а не продаються іншим особам.

ПДВ. Відповідно до п. 189.9 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують при ліквідації ОЗ, що ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, якщо платник податків подає до органу ДПС відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення їх в інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Нюанс: податківці дозволяють не нараховувати ПДВ в операціях ліквідації ОЗ за умови, що платник податків складає акт на списання ОЗ форми № ОЗ-3, а також має вис­новок експертної комісії про неможливість використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням (див. консультацію в категорії 101.06 ЗІР Міндоходів). При цьому такий акт потрібно додати до декларації з ПДВ за період, в якому здійснювалася ліквідація об’єкта ОЗ (консультація в категорії 101.06 ЗІР Міндоходів).

На ТМЦ, що прибуткуються в результаті розбирання, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують (п. 189.10 ПКУ). Однак подальший продаж відходів і брухту обкладається ПДВ у загальному порядку, що підтверджують контролери (див. консультацію в категорії 101.06 ЗІР Міндоходів**).

Виняток становлять операції постачання брухту і відходів чорних та кольорових металів і деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (окрім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 відповідно до УКТ ЗЕД, які тимчасово, до 01.01.15 р., звільняються від обкладення ПДВ на підставі п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. На це звертають увагу й податківці (див. консультацію в категорії 101.14.10 ЗІР Міндоходів).

Відповідно до Методрекомендацій № 561 витрати на ліквідацію ОЗ відображаються на субрахунку 976 «Списання необоротних активів».

При цьому до витрат уключають залишкову вартість ОЗ, а також витрати, пов’язані з вибуттям ОЗ (п. 34 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Отримані від розбирання ТМЦ прибуткують у кореспонденції із суб­рахунком 746 «Інші доходи» та надалі обліковують у загальному порядку.

Приклад. Підприємство ліквідує обладнання, первісна вартість якого — 6000 грн., сума нарахованої амортизації — 4000 грн., ліквідаційна вартість — 100 грн. Складено акт на списання за формою № ОЗ-3. У результаті ліквідації отримано запчастини, які надалі були продані (оціночна вартість — 900 грн., вартість продажу — 1200 грн., у тому числі ПДВ — 200 грн.) і металобрухт (оціночна вартість — 400 грн.). За демонтаж верстата робітникам нараховано зарплату в розмірі 300 грн. Операції відображатимуться в обліку, як показано в таблиці.

На завершення розмови зауважимо, що з обліком ОЗ ви можете також ознайомитися у Шпаргалці бухгалтера «Вибуття основ­них засобів» // «БТ», 2013, № 50, с. 21.

Висновки

• Рішення комісії підприємства про необхідність ліквідації об’єкта ОЗ оформляють протоколом, на підставі якого видають наказ про списання.

• Отримані під час демонтажу запчастини відображають у картці № ОЗ-3 та оприбутковують або за самостійно розробленими документами, або на підставі «Прибуткового ордера» типової форми № М-4.

• Якщо списані запчастини містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, є небезпечними відходами або містять дорогоцінні метали, вони підлягають обов’язковому здаванню спеціалізованим підприємствам.

• Для реалізації запчастин за готівковий розрахунок, на думку податківців, потрібно використовувати РРО.

• Витрати на демонтаж ОЗ відображають у складі інших витрат (ряд. 06.4.43 додатка ІВ).

• Запчастини в періоді оприбуткування включають до доходів виходячи з оціночної вартості, на дату реалізації запчастин у підприємства виникають інші доходи в розмірі продажної вартості та разом з цим — витрати в розмірі їх вартості, за якою вони значилися на балансі.

• На операції ліквідації ОЗ не нараховують податкові зобов’язання з ПДВ за умови, що платник податків складає акт на списання основних засобів типової форми № ОЗ-3, а також має висновок експертної комісії про неможливість використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням. Акт подають до органу податкової служби разом із декларацією з ПДВ.

• На ТМЦ, що прибуткуються в результаті розбирання, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують, а їх продаж (крім металобрухту) обкладають ПДВ у загальному порядку.

Документи і скорочення статті

Закон про металобрухт — Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV.

Закон про відходи — Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.

Закон про дорогоцінні метали — Закон України «Про державне регулювання видобування, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.97 р. № 637/97-ВР.

Інструкція № 84 — Інструкція про порядок отримання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджена наказом МФУ від 06.04.98 р. № 84 (у редакції наказу МФУ від 28.11.12 р. № 1230).

Інструкція № 1519 — Інструкція про порядок проведення перевірок щодо дотримання законодавства України при здійсненні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, затверджена наказом МФУ від 22.12.08 р. № 1519.

Положення № 1120 — Положення про контроль за транс­кордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затверджене постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.03 р. № 561.

РРО — реєстратор розрахункових операцій.

НМДГ — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ТМЦ — товарно-матеріальні цінності.