30.06.2014
Відступлення права вимоги: єдиноподатникам теж можна, якщо обережно
Лист Міндоходів України від 27.02.14 р. № 4167/5/99-99-17-02-02-10
Відступлення права вимоги — один зі способів заміни кредитора в зобов’язанні. Наприклад, ви можете відступити право вимагати оплату за поставлений вами товар. Більше того, сьогодні це зручний спосіб розрахуватися з контрагентом, якщо грошових коштів не вистачає. Наприклад, ви передаєте новому кредитору право вимагати борг від вашого боржника і в рахунок компенсації від нового кредитора закриваєте вашу заборгованість перед ним за іншим договором.
Актуальне запитання: чи доступний такий заліковий інструмент платникам ЄП?
Міндоходів не заперечує, щоб платники ЄП відступали право вимоги, оскільки чинне законодавство подібних обмежень не встановлює. Аналогічні дозвільні консультації ви знайдете в ЗІР Міндоходів у категоріях 107.04 (для ППЄПів) та 108.04 (для ЮРЄПів).
Важливо! Податківці наголошують на тому, що розрахунки з кредиторами єдиноподатники можуть здійснювати тільки у грошовій формі (п. 291.6 ПКУ). Отже, щоб працювати в «дозволених податківцями» межах, первісний кредитор (платник ЄП) має отримати плату в грошовій формі за відступлене право вимоги, причому бажано в сумі відступленого зобов’язанням боржника. Також, дотримуючись давньої логіки податківців, єдиноподатнику — первісному кредитору слід визнати доходи в сумі відвантажених боржникові товарів (виконаних робіт, наданих послуг), а не в сумі отриманої від нового кредитора компенсації (сьогодні на це вказано тільки в консультації з категорії 107.04 для ФОП, але навряд чи думка податківців стосовно юридичних осіб інша).
Що стосується заліку компенсації за відступлення в рахунок погашення заборгованості платника ЄП перед новим кредитором, то його буде розцінено як негрошову форму розрахунків, заборонену для єдиноподатників.