Справа присвячена документальній невиїзній перевірці на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ. Нагадаємо: він надає право податківцям провести документальну позапланову перевірку, якщо дотримуються одночасно дві умови:
• за підсумками перевірок інших платників або отримання податкової інформації податківці виявили факти, які свідчать про порушення платником підконтрольного їм законодавства;
• платник не надав пояснення і документи на обов’язковий письмовий запит податківців протягом 10 робочих днів з дати отримання такого запиту.
Як виявилося, податківці такий запит не направляли. Але сміливо провели перевірку і донарахували податкові зобов’язання і штрафні санкції. Платники податків оскаржили такі дії та виграли суд, причому в усіх трьох інстанціях: проведення перевірки було незаконним, а винесене за її результатами податкове повідомлення-рішення (ППР) — протиправним.
Це дуже хороша ознака, адже здебільшого в таких випадках суди не задовольняють позови щодо визнання незаконної перевірки і ППР, винесеного за її результатами. Уся справа в тім, що платники податків вимагають визнати наказ про проведення перевірки незаконним і тим самим не допускати фіскалів до перевірки, хоча за фактом уже самі допустили. При цьому суди вважають, що навіть якщо перевірка була незаконною, це не є безумовною підставою для визнання незаконним ППР (ухвала ВАдСУ від 25.03.15 р. № К/800/7132/13). А в постанові, що коментується, ВАдСУ визнав протиправним ППР саме на підставі незаконності перевірки.
Залишається тільки сподіватися, що суди збережуть свій оптимізм і для інших видів перевірок.