Ситуація: засновник фермерського господарства (ФГ) орендує земельну ділянку у органів місцевого самоврядування та передає її в користування своєму ФГ.
Контролери наполягають: за загальним правилом платником орендної плати є орендар земельної ділянки ( п. 269.1 ПКУ). У нашому випадку орендарем (особою, яка уклала договір оренди) є засновник ФГ. Тому сплачувати такий податок має саме він.
ФГ, яке орендує такі земельні ділянки (тобто отримало їх у суборенду), не є платником орендної плати, принаймні до того часу, поки воно не оформить право землекористування відповідно до чинного законодавства на себе.
Висновки контролерів обґрунтовані, і ми з ними повністю згодні.
Однак у ситуації, що розглядається, є один неприємний нюанс. При виплаті засновнику орендної плати ФГ як податковий агент має сплатити податок з доходів фізичних осіб. А це, як мінімум, додаткові 15 % від суми орендної плати, яка буде сплачена в бюджет.
Щоб уникнути таких додаткових витрат, потрібно, щоб засновник ФГ розірвав договір оренди із органом місцевого самоврядування, а натомість такий договір уклало ФГ. При цьому пам’ятайте, що передача таких земель в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке приймається за результатами земельних торгів (ст. 137 ЗКУ). Тобто для того щоб укласти договір оренди, ФГ доведеться перемогти в торгах, якщо ж перемогти не вдасться, то все пропало.
Водночас коли мова йде про оренду землі, на якій розміщено об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда), що перебуває у власності засновника, то рішення про передачу в оренду землі приймається без торгів (ч. 2 ст. 134 ЗКУ).