Якщо підприємство раніше надало поворотну фінансову допомогу (далі — ПФД), а зараз отримує її назад, то про жодний дохід не може йтися. Адже платник отримав назад свої ж кровні, які колись вже були обкладені податками.
З відсутністю доходу в цій ситуації згодні й податківці (див. консультацію в підкатегорії 108.01.02 ЗІР ДФСУ і лист ДПСУ від 11.02.13 р. № 1990/6/17-1216).
Ну а якщо підприємство саме виступає як позичальник, то все відбувається складніше. На перше місце тут виступає п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, який дозволяє єдиноподатникам не включати до доходу суму ПФД, яка отримана і повернена протягом 12 календарних місяців із дня її отримання.
І перше запитання, яке виникає у зв’язку з цією нормою: як обчислити 12-місячний строк, щоб зрозуміти, коли відображати дохід?
Передусім слід пам’ятати, що договір позики — це реальний договір, тобто важливе значення для нього має фактичне надходження грошей ( ст. 1046 ЦКУ). Тому й період користування ПФД для цілей оподаткування обчислюють виходячи зі строку, протягом якого підприємство фактично користувалося залученими коштами.
Звертаємо вашу увагу на два моменти.
1. Строк користування ПФД установлений у місяцях, а згідно з ч. 3 ст. 254 ЦКУ строк, визначений місяцями, спливає відповідного числа останнього місяця строку.
2. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок ( ст. 253 ЦКУ).
Ми знаємо, що початок строку користування ПФД розпочинається з надходження грошей від позикодавця. Отже, 12-місячний строк слід обчислювати з дня, наступного за днем отримання фіндопомоги. Наприклад, якщо гроші у вигляді ПФД надійшли підприємству-єдиноподатнику 03.09.15 р., то строк користування фіндопомогою починає обчислюватися з 04.09.15 р. Користуватися нею без «дохідних» наслідків можна аж до 04.09.16 р. включно. ПФД, повернену 05.09.16 р. і пізніше, потрібно буде включити до доходу.
Майте на увазі! Якщо ви включите ПФД до доходу, то зворотного шляху не буде: при подальшому поверненні такої фіндопомоги єдиноподатний дохід відкоригувати не можна (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 37, с. 25).
А що робити, якщо підприємство-позичальник ліквідовується до закінчення 12 місяців з дня отримання ПФД? Чи потрібно в цьому випадку відображати дохід?
Податківці вважають, що потрібно (див. консультацію в підкатегорії 108.01.02 ЗІР ДФСУ). При цьому вони посилаються на ст. 112 ЦКУ. Згідно з цією нормою, у разі якщо вимога кредитора не визнана ліквідаційною комісією, якщо її не вдалося задовольнити через суд або просто не вистачило майна, заборгованість вважається погашеною та зобов’язання припиняється.
Аналогічна ситуація з ПФД, яка не повертається за домовленістю сторін: така фіндопомога фактично стає безповоротною. Таким чином, не виконується вимога п.п. 3 п. 292.11 ПКУ. Тому на день, коли заборгованість ліквідованої юрособи-єдиноподатника визнана безнадійною, їй доведеться відобразити дохід.
Не позаздриш єдиноподатникам групи 3 — платникам ПДВ. Вони, як відомо, включають до доходу кредиторську заборгованість зі строком позовної давності, що сплинув ( п. 292.3 ПКУ). У загальному випадку — це 3 роки ( ст. 257 ЦКУ).
Формально виходить, що в періоді закінчення строку позовної давності неповернену ПФД потрібно повторно включати до доходу. Але з таким зовсім уже фіскальним прочитанням норм ПКУ можна посперечатися. Адже трирічна фіндопомога фактично перетворюється на безповоротну ( п.п. 14.1.257 ПКУ), а ПФД «зникає». Тому якщо й відображати дохід за заборгованістю зі строком позовної давності, що сплинув, то потрібно відкоригувати раніше відображений дохід за не поверненою у 12-місячний строк ПФД. Але як поставляться до цього податківці, спрогнозувати складно. Так що краще повертайте ПФД до закінчення строку позовної давності.